Зміст та структура фінансової звітності малого підприємства

Розглянемо детальніше зміст та структуру фінансової звітності малого підприємства (табл. 6.1).

Таблиця 6.1. Структура та зміст фінансової звітності малого підприємства

Баланс - це звіт про фінансовий стан малого підприємства, який відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату. Схематично структуру балансу наведено в табл. 6.2.

Активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, забезпечить отримання економічних вигод у майбутньому.

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів малого підприємства, що втілюють у собі економічну вигоду.

Таблиця 6.2. Структура розділів балансу малого підприємства

Власний капітал - це частина коштів підприємства, що залишається після відрахування його зобов'язань.

У процесі формування "Балансу" (форма № 1) необхідно передусім звернути увагу на структуру балансу і принципи його побудови; зрозуміти логіку групування статей балансу в окремі розділи і порядок їх розміщення (послідовність подання); згадати теоретичні засади побудови балансу за принципом брутто і нетто, принципом класифікації статей балансу за їх ліквідністю тощо.

Наведені дані зокрема засвідчують, що витрати на придбання чи створення активу, які не відповідають установленим критеріям (ймовірності отримання майбутньої економічної вигоди та достовірності оцінки), не можуть бути відображені в балансі й належать до витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати. При цьому основним критерієм поділу активів малого підприємства на оборотні й необоротні є час їхнього використання або споживання (календарний рік або операційний цикл).

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності малого підприємства (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Класифікація доходів, витрат і результатів у звіті про фінансові результати малого підприємства

Структура звіту про фінансові результати:

I. Фінансові результати.

II. Елементи операційних витрат.

III. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Доходи - це збільшення економічних вигод завдяки надходженню активів або зменшенню зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати - це зменшення економічних вигод унаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Під час формування "Звіту про фінансові результати" (форма № 2) необхідно, по-перше, ознайомитися зі структурою звіту та призначенням кожного з його розділів.

По-друге, потрібно бути обізнаним з умовами визначення доходів і витрат. Зокрема, варто запам'ятати, що доходи відображаються на момент надходження активу або погашення зобов'язання, які приводять до збільшення власного капіталу малого підприємства, а витрати - на момент вибуття активу або зменшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу.

По-третє, потрібно зрозуміти логіку побудови форми звіту, зокрема усвідомити, що кінцевий результат діяльності малого підприємства за звітний період визначається послідовно - починаючи з валового прибутку (збитку) підприємства і закінчуючи чистим прибутком (збитком).

Наступним звітом, який найчастіше використовується для діагностики фінансового стану малого підприємства, є "Звіт про рух грошових коштів" (форма № 3). Він відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності малого підприємства у звітному періоді.

Класифікація грошових потоків за видами діяльності малого підприємства, з якою необхідно ознайомитися, наведена в табл. 6.3:

Таблиця 6.3. Класифікація грошових коштів за видами діяльності малого підприємства

У процесі економічної діагностики важливо з'ясувати фактори, які спричинюють подібні переміщення грошових коштів малого підприємства за результатами його операційної, інвестиційної, фінансової діяльності.

Згідно з табл. 6.3 грошові потоки групуються за трьома важливими сферами діяльності:

• 1) грошові потоки від операційної діяльності - основним джерелом надходжень є кошти, отримані від покупців і замовників; напрям їх витрачання - виплачування грошей постачальникам сировини і матеріалів, виплата заробітної плати, сплата податків, штрафів;
• 2) грошові потоки від інвестиційної діяльності - тут зосереджені грошові потоки від придбання і продажу основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів та інших довгострокових фінансових вкладень, надходження відсотків, дивідендів;
• 3) грошові потоки від фінансової діяльності - джерелом грошових коштів є надходження від емісії акцій, отримані кредити, позитивні курсові різниці; вони використовуються на погашення кредитів і позик, сплату дивідендів тощо.

Цикл матеріальних і грошових потоків усередині малого підприємства графічно зображено на рис. 6.5:

Рис. 6.5. Цикл матеріальних і грошових потоків усередині малого підприємства

Отже, під час формування "Звіту про рух грошових коштів" на малому підприємстві необхідно:

• - по-перше, звернути увагу на мету складання звіту, яка полягає у наданні користувачам фінансової звітності інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах унаслідок операційної, інвестиційної й фінансової діяльності; необхідно з'ясувати сутність еквівалентів грошових коштів, а також сутність кожного з цих видів діяльності;
• - по-друге, усвідомити сутність прямого і непрямого методів складання звіту (перший із них застосовується під час визначення чистого руху грошових коштів унаслідок інвестиційної та фінансової діяльності, а другий - у результаті операційної діяльності);
• - по-третє, у зв'язку з тим, що непрямий метод звітності значно складніший, необхідно усвідомити причини, за яких здійснюється відповідне коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності з метою визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності.

Не менш важливим видом фінансової звітності малого підприємства є "Звіт про власний капітал" (форма № 4). Він містить інформацію про джерела формування і напрями використання елементів власного капіталу. В ньому відображають результати корегування внаслідок зміни облікової політики і виправлення помилок, результати переоцінки активів, напрямки розподілу прибутку, суми вкладень учасників і вилученого капіталу. У процесі формування "Звіту про власний капітал" передусім необхідно визначити структуру власного капіталу і фактори, що спричинили зміни у його структурі й величині.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу малого підприємства.

Пайовий капітал - це сума пайових внесків членів товариства та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів унаслідок нерозподіленого прибутку підприємства.

Розглянемо фактори, що безпосередньо впливають на величину і структуру статутного капіталу найпоширеніших видів господарських товариств - акціонерного товариства (AT) і товариства обмеженої відповідальності (TOB) (рис. 6.6-6.7).

Рис. 6.6. Фактори, що впливають на величину і структуру статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства

Рис. 6.7. Фактори, що впливають на розмір і структуру статутного фонду (капіталу) товариства обмеженої відповідальності

У формі № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" деталізовано інформацію за деякими статтями балансу і звіту про фінансові результати, а саме:

• - склад і динаміка нематеріальних активів, основних засобів, капітальних інвестицій, фінансових вкладень і забезпечення майбутніх витрат і платежів за звітний період;
• - сума грошових коштів і товарно-матеріальних запасів на кінець звітного періоду і результати переоцінки запасів;
• - групування дебіторської заборгованості за термінами виникнення;
• - розшифровування поточних доходів і витрат від операційної діяльності малого підприємства, а також доходів і витрат від операційної та фінансової діяльності;
• - сума нестач і втрат від псування цінностей.

Наведені бухгалтерські звіти не є незалежними один від одного. Вони тісно пов'язані між собою і утворюють єдину систему звітності малого підприємства (рис. 6.8). їх користувачами є фінансові менеджери і економісти, головне завдання яких полягає в ефективному використанні ресурсів малих підприємств.

Наведені фінансові звіти є інформаційно цінними документами для фінансового аналізу, але їх аналітична цінність дещо зменшується внаслідок того, що інформація представлена на дату складання, тобто має статичний характер. Для усунення цієї вади і трансформації інформації в динамічну необхідно складати проміжні звіти через визначені проміжки часу: місяць, квартал, рік.

Для оцінки інформаційного забезпечення функціонування малих підприємств, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, використовують "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва". Він складається з двох форм: "Баланс" (форма № 1 -м) та "Звіт про фінансові результати" (форма № 2-м).

Рис. 6.8. Схема зв'язку основних бухгалтерських звітів малого підприємства

Згаданий фінансовий звіт побудований на суміщенні й вилученні низки показників, передбачених для звичайних підприємств. За структурою він тотожний фінансовій звітності звичайних підприємств, яка регламентована положеннями (стандартом) бухгалтерського обліку "Баланс" та "Звіт про фінансові результати". У зв'язку з цим, вивчаючи зміст і порядок складання балансу за формою № 1-м, основну увагу необхідно зосередити на тому, як здійснюється ущільнення інформації за відповідними статтями балансу, тобто які статті балансу звичайного підприємства об'єднуються за комплектування статей форми № 1-м. Під час формування звіту про фінансові результати варто зауважити, що форма № 2-м не лише скорочена, порівняно з типовою формою № 2, а й передбачає можливість її складання за різними джерелами, залежно від варіанта обліку витрат, обраного малим підприємством.

Чистий фінансовий результат суб'єкта малого підприємництва визначається розрахунково (рис. 6.9).

У зведених фінансових звітах показники чистого прибутку і збитку наведеш розгорнуто, як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких внесена до зведеного фінансового звіту.

Основні структурні зміни "Звіту про фінансові результати" полягають у тому, що пін складається не з двох, а з одного розділу:

• - рядок "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" замінено рядками колишнього другого розділу "Елементи операційних затрат";
• - для торговельних організацій додано порожній рядок (140), в якому бухгалтеру потрібно самостійно вписати його назву - "Собівартість реалізованих товарів" (у графі 1) і зазначити суму (у графі 2); у матеріальних затратах ця сума не відображається;
• - у загальній сумі інших операційних затрат додатково відображається належна до сплати, відповідно до чинного законодавства (тобто згідно з податковим розрахунком), сума єдиного податку, плата за спецпатент або фіксований сільгоспподаток з окремим позначенням назви податку та суми у рядку 131;
• - введено новий рядок, в якому відображається сума збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва та нереалізованої готової продукції суб'єкта малого підприємництва.

Рис. 6.9. Алгоритм визначення чистого фінансового результату суб'єкта малого підприємництва

Отже, основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану малого підприємства є фінансові звіти підприємства. Головний принцип аналітичного читання - дедуктивний, тобто перехід від загального до часткового, коли відтворюється історична та логічна послідовність господарських операцій, дається оцінка їх впливу на результати діяльності малого підприємства.

Методи і види обробки інформації фінансових звітів у господарській практиці малих підприємств

Практика обробки інформації фінансових звітів охоплює такі види аналізу:

• - горизонтальний (часовий) аналіз;
• - вертикальний (структурний) аналіз;
• - аналіз коефіцієнтів;
• - трендовий аналіз.

Горизонтальний, або часовий, аналіз ґрунтується на зіставленні кожної позиції звітності (статті, розділу, блоку) з попереднім (базовим) періодом діяльності підприємства. Він дає змогу оцінити абсолютні та відносні відхилення за окремими статтями і розділами фінансових звітів, діагностувати стан малого підприємства у динаміці його фінансової звітності.

Вертикальний, або структурний, аналіз базується на визначенні структури підсумкових фінансових показників з оцінкою впливу кожної позиції на результат загалом. Для цього обчислюють питому вагу окремих складових у загальній сумі звіту, що дає змогу оцінити їх вплив на діяльність підприємства. Вертикальний аналіз є достатньо інформативним для фінансового аналізу.

У процесі здійснення горизонтального і вертикального аналізів варто використовувати національну валюту країни і не перераховувати статті балансу у зв'язку зі зміною рівня цін. Одночасно з результатами аналізу необхідно зазначити темп інфляції за період, упродовж якого формується баланс підприємства. Якщо річний темп інфляції не перевищує 6-8 %, то результати горизонтального і вертикального аналізів можна вважати корисними, придатними для відповідних висновків.

Аналіз коефіцієнтів - це вивчення співвідношень між окремими позиціями певного звіту або показниками із різних форм фінансової звітності та визначення щільності й характеру зв'язків між ними. Таке дослідження широко використовується в економічній діагностиці для оцінки ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності діяльності малого підприємства.

Трендовий аналіз дає змогу порівняти кожну позицію звітності з ціллю попередніх періодів і виявити тренд, тобто основну тенденцію динаміки досліджуваного показника, очищену від впливу випадкових факторів і явищ, характерних для окремих періодів діяльності малого підприємства.

Заключним етапом кожного зі згаданих методів аналізу фінансової звітності є розроблення організаційно-технічних заходів щодо покращення показників, які вивчаються, або їх стабілізація в майбутніх періодах діяльності.

Отже, інформаційно-аналітичне забезпечення функціонування малого підприємства з метою його фінансового аналізу базується на використанні та оцінці фінансової звітності, додатках до фінансової звітності, статистичній та оперативній звітності підприємства, яку детально аналізують за основними показниками та категоріями. Дослідження змін у показниках, їх динаміки дають змогу виявити відповідні тенденції та негативні їх впливи і приймати своєчасні рішення щодо їх усунення та покращення результатів діяльності малого підприємства.