< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Мовний етикет української науки

Від чого він залежить? Як формувався? Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки нівелювалося, розчинилося (табл. 5).

Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні — у науково-навчальному підстилі тощо.

Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами — інші. Отже, засоби вираження мовного етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).

Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування. Майже незмінними залишилися:

■ етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради! Глибокоповажані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!

■ вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради— членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професорумоєму керівникові, доктору економічних наук, професору сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору .... кандидатові економічних наук, доценту ..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту ..; докторові економічних наук, професору ... Моя дяка всім ученим, які надіслали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називаються). Щиро дякую кафедрі .., її завідувачеві.., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентові.., які доклали зусиль при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціалізованої вченої ради...).

Таблиця 5

ЕТИКЕТНІ ВИРАЗИ НАУКОВЦІВ

Вітання

3 колегами: Доброго дня! Здрастуйте!

Учасників конференції керівник може привітати так:

Радий Вас вітати в нашому місті!

Свого колегу викладач може привітати словами: Моє шанування! (звучатиме більш урочисто).

Зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте!

Прощання

До побачення! До зустрічі! До наступної лекції!

Подяка

після закінчення наукової доповіді чи лекції

Дякую за увагу! Дякую за запитання!

- при захисті дисертації

Дякую за слушні зауваження!

Продовження табл. 5

— людям, які допомагали, консультували під час створення праці

У роботі над книгою неоціниму допомогу авторові подали члени наукового семінару відділу диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем механіки і математики АН України. Керівникові семінару, заслуженому діячеві науки України професору В. Я. Скоробагатьку і всім активним його учасникам автор висловлює найщирішу подяку (Сявавко М. С. Інтегральні ланцюгові дроби. — К.: Наук, думка, 1994. — С. 7).

У наукових текстах (і в усному мовленні) потрібно вживати авторське "ми"

На наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації

Під час полеміки, заперечення чи висловлювання побажання щодо точок зору інших: — нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених):

зазначив, запропонував, наголошував, займався

— схвалення позиції інших авторів:

слушний /слушно, справедливий/ справедливо, без сумніву, безперечно

— несприйняття автором позиції інших авторів:

автор має дібрати мовні кліше, щоб висловити сумнів— несприйняття — заперечення

При написанні рецензій:

У вступі: нова оригінальна праця з маркетингу (основ ринкової економіки), є першою спробою глобального дослідження, праця є спробою зіставного аналізу .... давно очікуваний фінансовий словник тощо. В основній частині подасться оцінка роботи, її частин, висловлюються побажання: подана до захисту дисертація — надзвичайно вагоме і скрупульозне дослідження про .... процедура аналізу дисертантки відзначається грунтовн істю, виваженістю, які забезпечуються вдалим використанням статистичного методу та ін. Завершення рецензії

Зауваження висловлюють за допомогою таких мовних формул, які ніби "стирають" певну категоричність (це вияв наукового такту): однак, на нашу думку, аналіз... виграв би, якби дисертант послідовніше розрізняв..., очевидно, помилково.., хотілося б... Кінцеві фрази

При схваленні роботи: проте висловлені нами зауваження не знижують гарного враження, яке справляє дисертаційне дослідження .., із серйозним заглибленням у суть проблеми, зроблено важливі теоретичні висновки.

Закінчення табл. 5

Дисертація ... повністю відповідає сучасним вимогам, які ставляться до дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук; таким чином с всі підстави вважати, що П. О. Коваль — сформований науковець і цілком заслуговує присудження їй за представлену дисертацію наукового ступеня кандидата економічних наук

Висновок:

  • • мовний етикет визначається формою наукового спілкування, його різновидом, жанром;
  • • він узгоджується структурою наукового тексту;
  • • вибір етикетної формули не залежить від віку, характеру взаємин науковців, місця й часу їх спілкування.

Запам'ятайте формули мовного етикету:

Вагомі наукові здобутки...

Заслугою автора ...

Слушною є думка...

Слушно вважати, що...

Справедливе твердження ...

Справедливо стверджувати...

Без сумніву, Ви маєте рацію ...

Безперечно, ваші міркування...

Дякую за увагу!

Дякую за прихильне ставлення до мене! Дякую за запитання!

Дякую за слушні доповнення і запитання!

Складаємо щиру подяку ... за цінні зауваження й поради ...

Ми ладні погодитись у цьому радше з ...

Краще було б ...

На наш поглядна нашу думку ... Ми дотримуємось іншої класифікації...

Запитання і Завдання для самоіатт^олю

Завдання 1. Випишіть із 11-томного "Словника української мови" значення слів: ввічливий, вихований, галантний, ґречний, делікатний, звичайний, коректний, обхідливий, поштивий, почтивий, привітний, люб'язний, тактовний, шанобливий, шляхетний, чемний.

Завдання 2. Прочитайте текст.

Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі й доброзичливі взаємини з людьми. У її арсеналі чимало цінних порад, які втілені в афоризмах: "Що маєш казати, то наперед обміркуй", "Дав слово - виконай його", "Слухай тисячу разів, а говори один раз", "Говори мало, слухай багато, а думай ще більше".

Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності й людської краси...

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнєвого етикету. Дитя щойно зіп'ялося на ноги чи навіть ще сидить у колисці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання "Здоров. Рости великий", а при прощанні казати "па-па" й привітно з усмішкою махати ручкою. Увагу дітей до мовленнєвого етикету привертають і народні казки.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим вітається з людиною старшого віку, чоловік — із жінкою (чи юнак з дівчиною). А в приміщенні першим вітається той, хто заходить: "Добрий день", "Доброго вечора", "Доброго ранку". У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайомими людьми (М. Стельмахович).

Дайте відповіді на запитання:

  • — Чого вчить народна педагогіка?
  • — Які ви знаєте правила вітання і прощання?

Завдання 3. Прочитайте текст.

Абсолютно суперечать українському мовленнєвому етикетові звертання на кшталт: "Боржка", "Ваня", "Вася", "Маня", "Шур-ка", "папаня", "мамаша", "Сидорівна", "Петрович". Його грубо порушують особи, що вдаються до нецензурних слів. Особливо несприйнятною є матірна лайка — пережиток первісного азіатського дикунства. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мовленнєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, невід'ємним компонентом не тільки української національної, а й європейської мовної культури, в якій людина вважається найголовнішою цінністю (згадаймо звертання пан, пані, панна, паничу, що походить від грецького слова "все")...

Слова "пан", "пані" — давні атрибути нашого мовленнєвого етикету, які широко побутують в усній народній творчості, зокрема в колядках, що належать до найдавніших її жанрів ("Добрий вечір тобі, пане господарю...", "Ой підемо, пане-брате, від хати до хати, нашим панам господарям заколядувати") (М. Стельмахович).

Дайте відповіді на запитання:

  • — У чому полягає особливість українського мовленнєвого етикету?
  • — Як ви ставитеся до людей, що використовують у своєму мовленні нецензурні слова, сленг, жаргонну лексику?
  • - Що свідчить про те, що слова "пан", "пані" — давні атрибути нашого мовленнєвого етикету?

Завдання 4. Прочитайте поезію І. Драча.

Як це мало — сказати: "Добридень!", Як на диво багато в цім слові. . Бо воно аж по вінця сповнене (Перехлюпується, вишумовує) І надіями, і тривогами. І запеклими вболіваннями За людський, справді добрий день! Хай же день буде з чистого неба, Із струнких, ніби мислі, тополь, Із пекучих солоних невдач Та прийдешніх манливих здобутків. А "добридень" — тобі добридень. Коли іскри летять з-під ніг, І земля хитається палубою Од моєї швидкої ходи, І скоряється владній волі, Всяке діло, узяте в руки... Хай же прийде в шалений вік Мій вогнистий, мій спраглий "Добридень!"

— Які форми вітання ви використовуєте при зустрічі зі знайомими, друзями, викладачами?

Завдання 5. Прочитайте уважно поради.

У товаристві, де багато незнайомих людей, варто одразу зробити загальний уклін (трохи схилити голову й привітатися).

Вітаються за руку здебільшого чоловіки (якщо один із них сидить, то неодмінно повинен встати), незалежно від того, хто з ним вітається. Вставання — не лише вияв поваги до того, хто до вас підійшов привітатися, а насамперед — вияв власної гідності.

Жінці, дівчині, якщо вона подасть вам руку, цілують пальці, злегка нахиливши голову. Вітаючись із жінкою, дівчиною, чоловіки, юнаки повинні встати, незалежно від того, подасть вона вам руку чи ні. Сісти належить лише після того, як сяде жінка. Потиску руки цілком достатньо для щоденного вітання. Водночас рукостискання — це ще й звичка.

Дехто з чоловіків полюбляє при зустрічі поплескувати рукою по плечу співрозмовника. Якщо цей жест можливий для давніх друзів, родичів, то в усіх інших ситуаціях його бажано уникати:

Не треба класти руку на плече.

Цей рух доречний, може, тільки в танці.

Довіра — звір полоханий, втече.

Він любить тиху паморозь дистанцій.

Л. Костенко.

Дотепер в Україні поширені привітання "за козацьким звичаєм": зустрівшись у гостині, добрі знайомі обіймаються й цілуються (С. Богдан).

Дайте відповіді на запитання:

  • — Які етикетні норми вітань притаманні українцям?
  • — Що ви знаєте про те, як слід Цитувати руку жінці, вітаючися з нею?
  • — Чому не можна поплескувати по плечу при зустрічі?

Завдання 6. Прочитайте і запам'ятайте!!!

  • • Вітаючись, жінка може не знімати рукавичок. Чоловік, вітаючись із жінкою в рукавичках, подає руку без рукавички.
  • • Чоловік може не знімати рукавичку, вітаючись зі своїм другом.
  • • Під відкритим небом руки жінкам не цілують.
  • • Не дозволяється цілувати руку під час їжі.
  • • Збираючись поцілувати руку жінці, нахиліться самі (а не піднімайте руку до своїх губів), поцілуйте і повільно опустіть.
  • • Цілувати руку треба в тильну частину пальців, бо поцілунок вище — в долоню чи зап'ясток — сповіщатиме про прагнення до інтимніших стосунків і свідчитиме про невисоку культуру.

Завдання 7. Як бути? Як би вчинили Ви?

Ситуація /.Ви йдете вулицею, назустріч Вам — людина, з якою з певних причин Вам не хочеться привітатись. Якою буде Ваша поведінка?

Ситуація 2. Ви прощаєтесь із викладачем? Які мовні формули Ви використаєте?

Ситуація 3. Ви йдете по вулиці з товаришем. Відрекомендуйте його однокурсниці, яку зустріли.

Ситуація 4. Ви прийшли до вузу, зустріли викладача. Яку форму вітання оберете?

Ситуація 5. Ви — чоловік. Ідете вулицею, назустріч Вам жінка. Хто з Вас привітається першим? Як? Від чого залежить Ваша мовна формула вітання?

Ситуація 6. Коли першою вітається жінка? (підказка: якщо вона наздоганяє чоловіка; якщо проходить повз гурт людей чи приєднується до нього; зі своїм керівником вона також вітається першою; студентки перші вітаються з викладачем).

Ситуація 7. Вам потрібно звернутися до колеги в присутності інших людей на роботі. Які формули вітання можливі?

Ситуація 8. Ви вперше прослухали лекцію відомого вченого. Після ЇЇ закінчення Ви вирішили з'ясувати деякі деталі. Як Ви звернетесь до вченого?

Ситуація 9. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директора фірми. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомендуйтесь. Якщо потрібно — підтримайте бесіду.

Ситуація 10. Ви недавно працюєте в установі. Встигли побачити багато недоліків, маєте свої міркування шодо їх усунення. Заходите до кабінету начальника ... (зробіть пропозиції, як усунути ці недоліки).

Ситуація 11. Ви звертаєтесь до викладача з проханням повторити останню фразу. Які мовні формули Ви використовуєте із поданих нижче:

  • а) Повторіть ще раз!
  • б) Що—що?
  • в) Повторіть, будь ласка, ще раз останню фразу! Ситуація 12. Як правильно зробити зауваження однофупникові:
  • а) Не підштовхуй, будь ласка, я тебе зараз пропущу.
  • б) Куда прьош?
  • в) Зачекай, будь ласка, я тебе зараз пропущу.
  • г) Не лізь на голову.

Завдання 8. Дайте відповіді на запитання.

  • 1. Коли рекомендування є зайвим?
  • 2. Які вирази неприйнятні для рекомендування?
  • 3. Як рекомендують промовця?
  • 4. Як рекомендують гостей на офіційних прийомах (торжествах). (Для відповіді скористайтесь порадами, які знайдете у кн.: С. К. Богдан. Мовний етикет українців: традиції і сучасність.

К.: Рідна мова, 1998. — С. 175—186 та Емілії Пост. Американський етикет. — Київ-Тернопіль, 1991. — С. 7—19, 28—29).

Завдання 9. Що неетичного є у використанні деяких мовних формул знайомства?

Ситуація /.

  • — Як Ваше ім 'я?
  • — Назар.
  • — А по батькові?
  • — Сергійович.
  • — А як Ваше прізвище?
  • — Григоренко.
  • — Запишіть, будь ласка, в анкеті своє прізвище, ім 'я, по батькові та інші дані.

Ситуація 2. У вашому кабінеті відвідувачка. Ви голосно звертаєтесь до колеги:

  • — Пробачте, хто ця красива дівчина?
  • — Це Оксана.
  • — Хто вона?
  • — Інженер фірми "Кармен".
  • — А хто це поруч неї?
  • — Це її колега, Василь.
  • — Він теж із цієї ж фірми?
  • — Ні, він b іншої.

Завдання 10. Як бути? Як би вчинили Ви?

Ситуація 1. Яку із мовних етикетних фраз для представлення лектора Ви обрали б? Що б Ви зробили не так?

  • а) "Дозвольте представити Вам відомого економіста Дмитра Гнатовича Коваля";
  • б) "Вам прочитає сьогодні лекцію Дмитро Гнатович Коваль";
  • в) "Радий познайомити Вас із Дмитром Гнатовичем Ковалем, який є автором багатьох монографій, посібників з основ ринкової економіки";
  • г) "Знайомтеся — це Дмитро Гнатович Коваль, він із задоволенням прочитає лекцію на тему:...".

Ситуація 2. Ви виступаєте з повідомленням на науковій конференції. Після закінчення виступу Ви:

  • а) подякуєте за увагу, а після слів керівника секції "Можливо, є запитання до ...", відповідатимете на запитання;
  • б) не чекаючи запитань, покинете трибуну і сядете;
  • в) попросите вибачення за можливі недоречності.

Ситуація 3. Ви випадково зустрічаєте на науковому зібранні свого колишнього вчителя. Ви:

  • а) привітаєтесь: "Добридень!" і простягнете йому руку;
  • б) "Моє шанування! Радий Вас зустріти!" і якщо він подасть руку, потиснете її;
  • в) скажете: "Привіт, Іване Дмитровичу! Скільки літ. Скільки зим!"

Завдання 11. Перегляньте закінчення передмов і вступних частин у монографіях. Яка особливість мовного етикету представлена в них? Назвіть засоби її вираження.

* * *

Автор із вдячністю сприйме усі критичні зауваження як щодо змісту, так і щодо методики викладення матеріалу і врахує їх у подальшій роботі над підручником.

Глибоку вдячність автор висловлює Академії педагогічних наук України, тим інститутам, організаціям та особам, які сприяли підготовці та виданню підручника.

Свою працю, що сконцентрувалася в написанні цього підручника, автор присвячує світлій пам'яті свого сина — Юрія (Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. — К.: Либідь, 1995. С. 4).

* * *

Автор висловлює щиру подяку своєму вчителеві й відповідальному редакторові монографії С. П. Бевзенку, рецензентам І. П. Чепізі, А. П. Грищенкові за висловлені зауваження (Нім-чук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — К.: Наук, думка, 1992. — С. 8).

Завдання 12. Проаналізуйте описані ситуації. Що виходить за рамки мовного етикету і етикету взагалі?

Ситуація /.

Одного разу у Відні до Берліоза підбіг маленький жвавий чоловічок і в захопленні вигукнув:

  • - Пане Берліоз, я пристрасний прихильник вашого таланту... Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала "Ромео і Юлію", — з цими словами він вчепився за рукав композитора і блаженно завмер.
  • - Пане, — торкнув за плече Берліоз, — тримайтесь ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою.

Ситуація 2.

Бородін поїхав якось зі своєю дружиною за кордон. Під час перевірки паспортів на прикордонному пункті урядовець запитав, як звуть дружину. Композитор, думаючи про щось своє, не зрозумів одразу запитання. Урядовець підозріло глянув на нього:

— Не знаете, як звуть дружину?

У цю хвилину до купе ввійшла Катерина Сергіївна. Бородін кинувся до неї:

— Катю! Ради Бога, як тебе звати?

Список рекомендованої літератури до розділу 11

БілецькийА. О. Про мову і мовознавство. — К., 1996. Білоус М. Заговори, щоб я тебе побачив // Антисуржик. — Львів, 1994.

Богдан С К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. — К., 1998.

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К., 1985.

Голубкова О. В. Нормативное варьирование как средство речевого этикета (на материале современного английского языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. — М., 1982.

Горбачук В. Барви української мови. — К.,1997.

Гриценко И Ю. Мова як акумулятор культури і одна з форм її вираження // Мова і культура. — К., 1986.

Гриценко Т. Б. Українська мова в житті суспільств. — К., 1999.

Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів / За ред. Н. Д. Бабич. — Чернівці, 1996.

Цубровина И. В. Мы живем среди людей. Кодекс поведения.—М., 1989.

Кашапов Р. Р. Курс практической психологии, или как научиться работать и добиваться успеха. — Ижевск, 2001.

Кузин Ф. А. Делайте бизнес красиво. — М., 1995.

Культура української мови: Довідник. — К., 1990.

Мельничайко В. Я., Добрянська 1. В. Про культуру нашого мовлення. — Тернопіль, 1991.

Одарченко П. Про культуру української мови. — К., 1997.

Плющ И. П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету // Українська мова і сучасність. — К., 1991. — С. 92 — 98.

Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет // Урок української. — 2001. — С. 14—15.

Урбанович А. Л. Психология управления. Учеб. пособие. — Минск, 2003.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >