Синтаксичні конструкції ділових документів, їх особливості
Вживання ланцюгових зв'язків
У діловому мовленні, як і в науковому стилі, переважають складні синтаксичні конструкції, які найточніше передають зміст ділових паперів.
Складні синтаксичні одиниці сприяють розвитку мислення і є найзручнішим типом вираження думки одним реченням. Звідси й наявність у ділових паперах складнопідрядних речень з кількома підрядними, вставними словами, реченнями.
Найхарактерніші - це ланцюгові зв'язки речень із вказівними й особовими займенниками, які точно передають їх смисловий зміст.
Ланцюговий займенниковий зв'язок тісніше єднає речення, ніж інші види зв'язку: лексичний повтор чи синоніміка. Крім того, займенниковий зв'язок, як правило, стилістично нейтральний, що є однією з ознак ділового мовлення і відповідає його призначенню.
Діловий сталь мови характеризується не лише широким використанням складних синтаксичних одиниць, а й особливим порядком слів у реченні. Так, більшість речень починається не з підмета, а з другорядного члена: обставини, додатка, вставного словосполучення або речення, дієприкметникового чи дієприслівникового звороту, підрядного речення.
У сучасній діловій документації широко представлені зворотні дієслова, пасивні звороти, різні типи складного присудка, безособові речення. А серед дієслівних форм часто використовується перша особа множини теперішнього й майбутнього часу, наприклад: розглянемо, пропонуємо, визначимо, звернемося і т. д.
У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються у конкретній виробничій чи адміністративно-виробничій ситуації, зокрема: взяти за основу; взяти до уваги; брати на себе обов'язок, зобов'язання тощо.
Специфіка синтаксису
Ділові папери мають специфічний синтаксис. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями.
Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують їх переважно стоять на початку речення.
Щодо структури речень ділових документів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі.
Наприклад: Корпорація пропонує провести реорганізацію виробництва.
Поширені в службових документах також пасивні структури.
наприклад: закони приймаються; наказ виконується; вимоги ставляться; угода укладається.
Синтаксис сучасної ділової документації визначається вживанням інфінітивних конструкцій.
Наприклад: створити комісію з національних питань; відкликати працівників сільського господарства.
Характерною особливістю синтаксису документів є - стислість викладу інформації. Найчастіше надається перевага простим реченням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі.
Типова ознака ділового стилю - використання віддієслівних іменників. Вони дають загальне уявлення про дію.
Наприклад: провести огляд машин до 15 вересня 2014року; подати звіт до 20 серпня 2013 року.
Віддієслівні іменники забезпечують однозначність, узагальненість змісту і надають документам певної офіційності [125].
У ділових документах уживають складені іменні присудки. Це мотивується тим, що вони конкретніші за дієслівні відповідники.
Наприклад: Пропонуємо проводити змагання після занять. Рекомендуємо надавати перевагу відмінникам.
До складу такого присудка може входити іменник або один чи кілька прикметників і ін..
Застосування мовних засобів
Ділові документи вирізняються особливими засобами, що відповідають нормам загальнолітературної мови, які не пов'язані з особливостями різних специфічних стилів. Основною вимогою до мовних засобів є їх доступність широкому читачеві. Це загальновживані слова, терміни з різних галузей народного господарства, значення яких зафіксоване у словнику, поруч з якими існують також професіоналізми, що не мають відношення до вузького кола спеціалістів.