< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування

Це початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті. У межах цієї стадії установлюється факт протиправної поведінки, особа правопорушника, інші фактичні обставини у справі, збираються й аналізуються докази, дається первісна правова оцінка скоєному, тобто здійснюється певне адміністративне розслідування у справі з відповідним процесуальним оформленням результатів такого розслідування з метою підготовки справи для розгляду по суті. Закінчується ця стадія в більшості випадків передачею матеріалів справи для розгляду за підвідомчістю.

Підставою для порушення справи, як і підставою для настання адміністративної відповідальності, є скоєння особою (як фізичною, так і юридичною) адміністративного правопорушення. Спеціальної процесуальної дії, як і спеціального процесуального документа про порушення справи про адміністративне правопорушення чинним законодавством, на даний час не передбачено. У правозастосовній практиці, як правило, таким є факт складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у разі, коли відповідно до чинного законодавства штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (ст. 258 КУпАП), але за умові, якщо порушник не оскаржує стягнення, накладеного на нього за вчинене правопорушення.

Протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, визначені у ст. 255 КУпАП. Особи молодшого начальницького складу в більшості випадків такі протоколи не складають, а лише доповідають про виявлені події рапортами.

Протокол про адміністративне правопорушення як основний процесуальний документ у справі про адміністративне правопорушення повинен містити ряд обов'язкових реквізитів, що стосуються, насамперед, події правопорушення, особи порушника, свідків та потерпілих, якщо вони наявні, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, відомостей про тих, хто склав протокол і хто прийняв щодо нього відповідну постанову (як вимагає ст. 256 КУпАП).

У разі групового скоєння адміністративних правопорушень протоколи складаються на кожного правопорушника окремо. Якщо однією особою скоєно кілька правопорушень, протоколи про кожне з них складаються окремо, а відповідальність у таких випадках настає з урахуванням положень, передбачених ст. 36 КУпАП.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Далі протокол разом з іншими матеріалами, що до нього додаються (у тому числі поясненнями, заявами, довідками, висновками спеціалістів тощо), передається органам (особі), уповноваженим розглядати справу.

Розгляд справи по суті та винесення щодо неї постанови

Це основна, центральна стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення щодо них постанов визначається у статтях 276-286 КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення розглядають посадові особи юрисдикційних органів, визначених у статтях 218-244 КУпАП за принципом підвідомчості.

Під поняттям підвідомчості в провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти законодавчо закріплені повноваження окремих юрисдикційних органів та їх посадових осіб щодо розгляду категорій справ, порушених за вчинення чітко визначеної у законодавстві (статті 218-244 КУпАП) адміністративних правопорушень. Тобто, для того щоб визначитись, який орган або посадова особа уповноважені розглядати справу про те чи інше правопорушення, необхідно провести аналіз вказаних вище статей КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються, як правило, за місцем їх учинення. Однак справи можуть розглядатися також за місцем проживання особи, що вчинила правопорушення. Окремі справи про порушення водіями правил дорожнього руху можуть розглядатися також за місцем обліку транспортних засобів. Не визначеним у КУпАП залишається питання щодо пріоритетного права визначення місця розгляду справи. Виходячи з того, що основоположним принципом провадження у справах про адміністративні правопорушення є дотримання прав і свобод особи, що притягується до відповідальності, очевидно, що право на визначення місця розгляду справи повинне залишатися за останньою.

Загальний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання органом (службовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу та інших матеріалів справи. Інші, більш стислі строки розгляду справ, передбачені ч. 2 ст. 277 КУпАП. При цьому важливо враховувати строки накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП). Таке стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, за тривалого порушення - два місяці з дня його виявлення, а у випадку розгляду справи судом - три місяці з дня його вчинення чи виявлення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП уповноважена посадова особа міліції громадської безпеки при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд товариського суду або іншого громадського формування, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім названих обставин посадова особа, яка розглядає справу, повинна з'ясувати причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення і внести у відповідний державний орган чи іншу організацію пропозицію про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинен бути повідомлений орган, який вніс пропозицію.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, компетентна посадова особа міліції громадської безпеки виносить щодо неї постанову, яка повинна мати визначені ст. 283 КУпАП реквізити.

Стосовно справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 284 КУпАП може бути винесено одну з таких постанов:

  • 1) про накладення адміністративного стягнення;
  • 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24і КУпАП "Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх";
  • 3) про закриття справи.

Хоча законодавством чітко не визначено, які різновиди постанов про закриття справи про адміністративні правопорушення можуть виноситись, враховуючи підстави закриття справи, слід зазначити, що в цих справах можуть виноситись такі постанови: про звільненні особи від адміністративної відповідальності (наприклад, у зв'язку з відсутністю події правопорушення, його недоказаністю, неосудністю особи, а також при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу (ст. 21 КУпАП), про звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, про передачу матеріалів для вирішення питання про порушення кримінальної справи; про передачу матеріалів для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та ін. В окремих випадках виноситься постанова про надсилання справи для розгляду за підвідомчістю.

Чинне законодавство (ст. 247 КУпАП) передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, а саме:

  • - відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
  • - недосягнення особою на момент учинення адміністративного правопорушення 16-річного віку;
  • - неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
  • - вчинення дії особою у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
  • - видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
  • - скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
  • - закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП;
  • - наявність за тим самим фактом щодо винної особи постанови компетентного органу про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи, а також порушення за цим фактом кримінальної справи;
  • - смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі. У постанові щодо справи повинно бути вирішено питання про

вилучені речі і документи.

Постанова щодо справи оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Така ж копія в той же строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >