< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Екологічний податок і платежі за ресурси

Екологічний податок та платежі за ресурси належать до різних підрозділів бюджетної класифікації. Однак їх об' єднує те, що вони є одним з інструментів реалізації державної політики ощадливого природокористування (рис. 7.14).

Екологічний податок та платежі за ресурси мають переваги і недоліки.

Серед переваг слід виділити такі:

  • o сприяють зменшенню негативного впливу на навколишнє природне середовище;
  • o заохочують до економного споживання природних ресурсів і впровадження альтернативних джерел енергії.

Основним недоліком екологічного оподаткування є складність адміністрування.

Про роль екологічного податку та платежів за ресурси в структурі податкових доходів Зведеного бюджету України свідчать дані рис. 7.15.

Динаміка частки екологічного податку та платежів за ресурси в податкових надходженнях Зведеного бюджету України

Рис. 7.15. Динаміка частки екологічного податку та платежів за ресурси в податкових надходженнях Зведеного бюджету України

в 2006-2010 рр., %1

Як видно з рисунка, у 2006-2010 рр. частка платежів за ресурси в доходах Зведеного бюджету України становила менше 5 %, а частка екологічного податку не перевищує 1 %, що свідчить про їх низьку фіскальну ефективність.

Структура надходжень екологічних платежів до Державного бюджету України наведена в табл. 7.6.

Таблиця 7.6

СТРУКТУРА НАДХОДЖЕНЬ ЕКОЛОГІЧНИХ ПЛАТЕЖІВ ЗА 2006-2010 рр., %*

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Сплачені екологічні платежі, усього

100

100

100

100

100

З них:

Збори за забруднення навколишнього природного середовища, усього

99,09

97,49

99,43

99,10

90,22

У тому числі:

за викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин

58,12

58,46

58,87

58,58

58,47

за скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водні об'єкти

8,08

7,85

6,54

7,34

6,88

за розміщення відходів

33,79

33,69

34,59

34,08

34,65

Штрафи за адміністративні правопорушення у сфері охорони природи

0,32

0,18

0,23

0,17

0,29

Позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону природи

0,59

2,33

0,34

0,73

9,48

Структура надходжень екологічних платежів характеризується нестабільністю, за період 2009-2010 рр. частка зборів за забруднення навколишнього природного середовища зменшилася на 8,9 відсоткового пункту (в. п.), тоді як позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону природи за цей період, зросли на 8,8 в. п. Ця тенденція може свідчити про спроби ухилитися від сплати екологічного податку, що негативно впливає на стан дохідної частини Державного бюджету України.

Згідно з Директивою про реструктуризацію Концепції ЄС з питань оподаткування енергоносіїв та електроенергії втрати бюджету від зниження рівня оподаткування праці та капіталу повинні компенсуватися підвищенням податкового навантаження на природні ресурси. У результаті зниження податкового навантаження на капітал у країнах - нових членах ЄС підвищується податкове навантаження на природні ресурси, про що свідчить збільшення протягом 1995-2006 рр. частки відповідних податків у валовому внутрішньому продукті в середньому з 2,1 до 2,7 %1.

В Україні питома вага екологічного податку та платежів за ресурси у ВВП за період 2006-2009 рр. зменшувалася, проте в 2010 р. було зафіксовано зростання.

Екологічний податок

Уперше необхідність застосування екологічного податку на офіційному рівні була підтверджена в першій Програмі дій Європейського Союзу з охорони навколишнього середовища (1973 р.); вона пов'язувалася з реалізацією принципу "забруднювач платить". У фінансовій літературі ще колишнього Радянського Союзу ці питання уперше розглядалися українськими економістами-фінансистами В. Андрущенком і В. Федосовим та російським ученим А. Букіним у 70-ті роки ХХ ст.2

Прийняття Податкового кодексу України обумовило трансформацію збору за забруднення навколишнього середовища в екологічний податок, який функціонує з 1 січня 2011 р.

У принципі система екологічного оподаткування відбиває взаємозалежність негативного впливу на навколишнє середовище (обсяги, види, категорія викидів та скидів) і ставок оподаткування (система диференційованих ставок), що сприяє прогресивності екологічного оподаткування.

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з:

  • o фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря;
  • o скидів у водні об' єкти забруднювальних речовин;
  • o розміщення відходів;
  • o фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками;
  • o фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів;
  • o фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 р.

Вивчаючи екологічний податок, насамперед слід установити платників та підстави сплати. Платники:

■ суб'єкти господарювання;

■ юридичні особи, що не провадять господарської діяльності;

■ бюджетні установи;

■ громадські та інші підприємства;

■ установи та організації;

■ постійні представництва нерезидентів;

■ громадяни України;

■ іноземці;

■ особи без громадянства.

Підстави для сплати: під час провадження діяльності зазначених суб' єктів господарювання на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони мають місце:

  • - викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
  • - скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водні об' єкти;
  • - розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об' єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (податок не сплачується за умов, передбачених ст. 240 ПКУ);
  • - утворення та зберігання вже накопичених радіоактивних відходів (податок не сплачується за умов, передбачених ст. 240 ПКУ);
  • - тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (податок не сплачується за умов, передбачених ст. 240 ПКУ);
  • - викиди забруднювальних речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

До основних трансформаційних моментів екологічного оподаткування в Україні належать такі:

  • 1. Установлено податкову ставку за викиди двоокису вуглецю (СО2): 0,2 грн за 1 т. За розрахунками, Україна отримає з вуглецевого податку не більше 60-70 млн грн за рік, що становить не більше 0,010,02 % ВВП. Отже, фіскальна роль вуглецевого податку дуже слабка.
  • 2. Установлено податкову ставку за викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення в разі використання ними палива, тобто слід очікувати надходжень від авіаційного транспорту.
  • 3. Розширено базу платників податків, що справляються з пересувних джерел забруднення у разі використання ними палива, отже, екологічний податок сплачуватимуть не тільки державні та комерційні підприємства, а й власники приватного транспорту, тобто всі ті, хто використовує паливо для пересувних джерел забруднення.
  • 4. Змінено порядок справляння екологічного податку з пересувних джерел забруднення в разі використання ними палива. З набранням чинності Податкового кодексу частка екологічного податку включається в ціну продажу палива, але сповна відчути його значення можна буде з початком 2014 р. Лояльним є не тільки поступове введення ставок, а й урахування при оподаткуванні вмісту сірки в дизельному пальному, що впливає на фінансовий результат міжнародних перевізників.
  • 5. Реформовано порядок сплати екологічного податку зі стаціонарних джерел забруднення. До 2011 р. податок сплачувався за місцем реєстрації об' єктів, проте зараз відповідно до Податкового кодексу необхідно сплачувати за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об' єктів.
  • 6. Збільшено ставки податку утричі за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів.
  • 7. Збільшено ставки за скиди забруднювальних речовин у ставки та озера в 1,5 раза.
  • 8. Скасовано встановлення лімітів забруднення. З 2011 р. податок слід сплачувати за фактичні обсяги скидів забруднювальних речовин у водні об'єкти та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об' єктах (до 2011 р. були встановлені ліміти, перевищення яких оподатковувалося в 10-кратному розмірі).
  • 9. Введено індексацію ставок податку. Ставки податку будуть коригуватися щороку, враховуючи індекси споживчих цін, індекси цін виробників промислової продукції (проект щодо зміни ставок треба вносити до Верховної Ради щороку до 1 червня).

Платежі за ресурси

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді плати за користування надрами: для видобування корисних копалин з метою, не пов' язаною з видобуванням корисних копалин.

Платники - суб' єкти господарювання (підприємці), які набули права користування об' єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів.

Об' єкт оподаткування:

  • o обсяг видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини);
  • o обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин;
  • o обсяг підземного простору (ділянки) надр для зберігання: природного газу, нафти тощо.

Збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір, який справляється за спеціальне використання води: вилученої з водних об' єктів для потреб інших водокористувачів, без її вилучення з водних об' єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту та рибництва.

Платники - водокористувачі, суб' єкти господарювання незалежно від форми власності.

Об'єкт оподаткування - фактичний обсяг води, використаний водокористувачами, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Аудитом адміністрування збору за спеціальне водокористування, проведеним Рахунковою палатою, виявлено, що в результаті надання пільг державний бюджет щороку втрачав понад 240 млн грн збору за спеціальне використання водних ресурсів, а через застосування галузевих коефіцієнтів у справлянні вказаного збору - 220 млн грн. Крім того, унаслідок ненадання підрозділами Державного комітету з водного господарства податковим органам матеріалів перевірок щодо здійснення водозабору без від1повідних дозволів за три роки до бюджету не надійшло 7,4 млн грн1.

Новації Податкового кодексу України щодо збору за спеціальне використання води мають сприяти:

  • o забезпеченню надходжень бюджету - збільшено та введено нові ставки збору (за спеціальне використання шахтної, кар' єрної та дренажної води);
  • o дотриманню єдиного підходу та принципу рівності платників збору - справляння в п' ятикратному розмірі збору за фактичний обсяг використаної води, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування (з установленими лімітами).

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів - загальнодержавний збір, який справляється як плата за спеціальне використання лісових ресурсів.

Платники: юридичні особи, їх філії, відділення; інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи; фізичні особи; постійні представництва нерезидентів; фізичні особи-підпри-ємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів:

Об'єкт оподаткування: деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; другорядні лісові матеріали; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів та ін.

За рахунок використання лісових ресурсів лісове господарство отримує власні кошти для відтворення лісів, проведення лісівничих, лісоохоронних та інших заходів (державою за останні роки фінансується близько 30 % від загальних витрат на ведення лісового господарства)1.

Новації Податкового кодексу України в частині платежів за використання природних ресурсів спрямовані на забезпечення надходжень бюджету і стимулювання до ефективного природокористування.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >