< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Платежі за забруднення навколишнього середовища

Платежі за викиди та скиди забруднювачів і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої приналежності. Стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства. Розрізняють такі категорії платежів за забруднення навколишнього середовища:

  • - платежі за нормативно-допустиме забруднення, тобто за викиди або скиди в межах норм лімітів (ГДК, ГДС);
  • - платежі за нормативні постійні та разові викиди або скиди;
  • - штрафні санкції.

Визначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднювачів

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювачів стаціонарними джерелами забруднення (Пас) визначається за формулою:

де Нбі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т забруднювача в межах ліміту, грн/т;

Млі - маса річного викиду забруднювача в межах ліміту, т; Кк - коефіцієнт кратності плати за позалімітний викид в атмосферу забруднювачів;

Мпі - маса понадлімітного викиду в атмосферу забруднювача за рік, т;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кінд - коефіцієнт індексації.

Кт залежить від чисельності жителів населеного пункту та його народногосподарського значення (табличні дані).

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднювачів стаціонарними джерелами забруднення встановлюються на підставі їх ГДК та оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.

Якщо забруднювач не має затвердженої середньодобової ГДК, базові нормативи плати визначаються залежно від її класу небезпечності (табличні дані).

Значення показника Млі береться рівним обсягу викиду за рік забруднювача в межах ліміту, а показника Мпі - обсягу понадлімітного викиду за рік (фактичний викид мінус ліміт).

Розмір платежів за викиди в атмосферу забруднювачів пересувними джерелами забруднення (Пза) визначається за формулою (встановлюється на підставі базових нормативів плати за викиди та кількості використаного палива):

де Нбі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу забруднювачів, що утворилися в результаті спалювання 1 т пального, грн/т (табличні дані);

Мі - обсяг використання пального і-го виду за рік, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; КІНД - коефіцієнт індексації.

Визначення розмірів платежів за скиди забруднювачів у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти.

Розміри платежів за скиди забруднювачів у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти (Пц) визначаються за формулою:

де Нбі - базовий норматив плати за скидання 1 т забруднювача в межах ліміту, грн/т;

Мл1 - маса скиду за рік забруднювача в межах ліміту, т; Кк - коефіцієнт кратності плати за позалімітні скиди забруднювачів;

Мпі - маса понадлімітного викиду в атмосферу забруднювача за рік, т;

Кг - регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства; Кінд - коефіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за скиди забруднювачів у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти (Нбі) встановлюються на підставі їх ГДК відносно агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії скидів і затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України (табличні дані).

Значення показника М^ береться рівним обсягу скиду за рік забруднювача в межах ліміту, а показника М^ - обсягу понадлімітного викиду за рік (фактичний викид мінус ліміт).

Регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, є табличними даними.

Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (Прі)) визначається за формулою:

де Неї - базовий норматив плати за розміщення 1 т відходів у межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), грн/т; Млі - маса відходів за рік у межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

Кк - коефіцієнт кратності плати за позалімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; Мпі - маса понадлімітного розміщення відходів за рік, т; Км - коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів;

Ко - коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів; Кінд - коефіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за розміщення 1 т відходів і-виду у навколишньому природному середовищі (Нсі) встановлюється з урахуванням їхньої небезпечності для навколишнього природного середовища та оцінки економічного збитку від розміщення відходів у довкіллі й затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України (табличні дані).

Значення показника МЛ| береться рівним обсягу розміщення відходів і-виду в навколишньому природному середовищі за рік у межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), а показника Мп1 - обсягу понадлімітного обсягу розміщення відходів і-виду в навколишньому природному середовищі за рік (фактичний викид мінус ліміт),

Коефіцієнт Км, який враховує розташування місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за таблицями.

Коефіцієнт Ко, який враховує характер облаштування місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, також є табличними даними.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >