Оцінка прибутковості та ділової активності
Будучи узагальнювальними показниками ефективності діяльності малого підприємства, показники прибутковості та ділової активності визначають його фінансовий стан. Під останнім зазвичай розуміють спроможність підприємства провадити господарську діяльність на основі своєчасного погашення усіх видів заборгованості, раціональної структури капіталу і господарських засобів.
Зауважимо, що фінансово-економічний стан малого підприємства оцінюється за допомогою аналізу балансу. В балансі підприємства відображається склад ресурсів (актив) і джерела формування ресурсів (пасив). Співвідношення певних складових активу, пасиву, а також взаємозв'язок між ними істотно впливає на можливість підприємства вести правильну, ефективну господарську діяльність.
Оцінка фінансового стану здійснюється в інтересах власників підприємства, його керівництва, інвесторів, кредиторів, ділових партнерів, державних органів, а інформаційною базою для аналізу фінансового стану є: баланс підприємства; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; звіт з продукції; інша інформація (бізнес-план, матеріали маркетингових досліджень, висновки аудиторських перевірок, тощо).
Потрібно зазначити, що оцінка фінансових результатів діяльності та економічної ефективності функціонування малого підприємства передбачає розрахунок таких груп показників:
- 1) прибутковості й рентабельності;
- 2) ділової активності;
- 3) ліквідності та платоспроможності;
- 4) фінансової стійкості.
При цьому чільне місце посідають перші дві групи показників. Так, показники прибутковості й рентабельності засвідчують, чи є прибутковою (та на скільки) діяльність підприємства. Показники прибутку та рентабельності підприємства не є тотожними. Підчас оцінювання ефективності фінансово-господарської діяльності малого підприємства їх потрібно аналізувати у поєднанні, позаяк, якщо прибуток відображає обсяг "заробітку" підприємства, то рентабельність - рівень прибутковості його діяльності (у відсотках). Як правило, лише однобічне використання цих показників не дає змоги повноцінно охарактеризувати основну складову ефективності діяльності підприємства. Наприклад, за чистого прибутку підприємства у великому розмірі рівень рентабельності його фінансово-господарської діяльності може бути мізерним, що засвідчуватиме недостатню ефективність діяльності підприємства, оскільки потребуватиме тривалого періоду окупності капіталовкладень. І навпаки, може спостерігатися ситуація, коли зависокого рівня рентабельності фінансово-господарської діяльності підприємства обсяги його чистого прибутку будуть малими, що не дасть змоги сформувати належний (за обсягами фінансування) фонд виробничого розвитку. Отже, ефективною буде фінансово-господарська діяльність малого підприємства лише за умови одночасно оптимальних показників прибутку та рентабельності його діяльності.
Навіть більше, коли йдеться про фінансово-економічні результати діяльності малого підприємства, з огляду на вищий (порівняно зі середніми та великими підприємствами) рівень ризику діяльності та менший термін окупності, нормативні показники ефективності мають бути об'єктивно вищими, ніж загальноприйняті. Наприклад, термін окупності у три-чотири роки потребує забезпечення показника рентабельності власного капіталу малого підприємства у розмірі 25-30 %.
Доповнюють рентабельність і прибутковість показники ділової активності малого підприємства. Загалом показники цієї групи засвідчують, наскільки "швидко" підприємство використовує (в обігу) власні оборотні та необоротні активи, товарні запаси, кредиторську і дебіторську заборгованості.
Потрібно пам'ятати, що показники рентабельності завжди формуються за однаковим принципом, який передбачає розподіл прибутку підприємства на обраний для оцінки рентабельності показник - активи, власний капітал, основні фонди, оборотні активи, вартість виробництва і продажу продукції, вартість виробу.
Крім того, розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (активів, власного капіталу, акціонерного капіталу), рентабельність продукції (окремого виду, виробництва або продажу продукції), рентабельність господарської діяльності (основної діяльності, операційної діяльності, звичайної діяльності).
Найпоширенішими показниками рентабельності є: рентабельність продукції (Лор"")" рентабельність доходу (Я^); загальна рентабельність підприємства (Я^; рентабельність операційної діяльності (Л ):
Де ПРрш - прибуток від реалізації продукції, грн; СВ - собівартість продукції, грн;
де ЧВ - сума чистого виторгу підприємства, грн;
де ПР - сума прибутку підприємства, грн; ОФ - середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн; ОА - середньорічна вартість оборотних активів підприємства, грн;
де ПРоп - сума операційного прибутку підприємства, грн; ОВ - сума операційних витрат підприємства, грн.
Щодо показників ділової активності, то основними з них є: - оборотність оборотних активів
де В^ - сума доходу (виторгу) від реалізації малим підприємством продукції (робіт, послуг), грн;
- оборотність усіх активів (коефіцієнт ділової активності)
де А - середня сума активу балансу малого підприємства, грн; - середній термін погашення дебіторської заборгованості;
де Зд - дебіторська заборгованість покупців продукції, грн; - кількість календарних днів (365 днів за рік, 00 днів за квартал); РЛ - обсяг реалізації продукції, грн;
- середній термін оплати кредиторської заборгованості
де Дпер1<)ЯУ - кількість календарних днів (365 за рік, 90 за квартал); Зк - середній розмір кредиторської заборгованості, грн; Уз - обсяг закупівель сировини, матеріалів, комплектуючих у постачальників, грн.
Важливо зазначити, що під час обчислення наведених вище показників у знаменнику формул доцільно використовувати середньорічне значення відповідного показника. Наприклад, під час розрахунку рентабельності активів підприємства варто ділити загальну суму прибутку підприємства на середню (як х/2 від суми показника на початок та на кінець аналізованого періоду). Дотримання цього принципу гарантує одержання більш справедливого висновку щодо значення показника в аналізованому періоді.
