< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Землеробство в умовах передгірних і гірських районів Карпат і Криму

Передгірні і гірські райони Карпат

Займають крайню південно-західну частину території України понад 30 тис. км2. Вони захоплюють пасмо гірських хребтів і прилеглі до нього прикарпатські та закарпатські низини і передгір'я. Територія передгірних і гірських районів Карпат прорізана долинами чисельних гірських річок (притоки Дністра, Тиси, Пруту). Вона належить до смуги лісолучної природної рослинності, але завдяки різниці у висотах над рівнем моря ґрунтові та кліматичні умови дуже різноманітні.

Висота над рівнем моря північно-західної частини Передкарпатського передгір'я 250-300 м і близько 450-500 м — центральної та південно-східної частини. Сюди входять прилеглі до Карпат з півдня і лісостепової зони з півночі райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Ґрунтовий покрив зони

До складу карпатської буруземно-лісової області входять гірські Українські Карпати, Передкарпатська височина, Закарпатське передгір'я і Притисенська височина. Кожному з цих районів притаманні свої геологічні і біокліматичні особливості, проте їх об'єднує специфічний ґрунтоутворюючий процес — кисле буроземоутворення.

Кислий буроземоутворюючий процес протікає під широколистяними (дубово-буково-грабовими) і хвойними (смереково-ялинковими) лісами, а також під високогірними луками (полонинами) в умовах теплого, помірного і холодного вологого клімату на достатньо дренованих породах. Під сукупною дією цих факторів за промивного типу водного режиму утворюються буроземи кислі (бурі лісові кислі ґрунти).

Якщо ґрунтоутворюючі породи мають низьку водопроникність, то формуються різні буроземні оглеєні ґрунти з елювіально-ілювіальною будовою профілю.

Характерною особливістю всіх буроземних ґрунтів Українських Карпат є: 1 — інтенсивне внутрішньоґрунтове глиноутворення; 2 — сильна вилуженість ґрунтів по відношенню до вмісту Са, М§, К, №, Б, А1 та інших елементів; 3 — висока кислотність; 4 — сильна насиченість ГВК основами; 5 — нагромадження великої кількості обмінного амонію; 6 — гуматно-фольфатний тип гумусу, що визначає забарвлення ґрунту в бурі, голеві, світло-жовті кольори; 7 — дуже низький вміст рухомого фосфору. Сильна вилуженість і висока кислотність — це ті ознаки, що відрізняють Карпатські буроземи від буроземів інших областей.

Придатність буроземів кислих для вирощування певних видів сільськогосподарських культур визначається абсолютною висотою місцевості над рівнем моря (як правило, це теплий вертикальний пояс і помірно теплий).

Для Передкарпатського передгір'я характерні дерново-підзолисті поверхнево оглеєні, легко і важкосугленкові, слабоокультурені еродовані ґрунти з рН 5,0-5,4. Для їх окультурення і охорони від ерозії необхідно застосовувати безперервне вкриття ґрунту рослинами. Важливе значення при цьому належить культурам проміжних посівів, які вирощують на корм і сидерат.

Для Закарпатського передгір'я, що розташоване на висоті 125-300 м над рівнем моря на південь від Карпат, характерні буроземно-підзолисті та дерново-підзолисті, перезволожені і низькородючі ґрунти. Для поліпшення їх родючості та зменшення впливу ерозії необхідно регулювати поверхневий стік, застосування осушення, запровадження травосіяння, вирощувати культури в проміжних посівах, зокрема післяжнивні.

У районах Карпат питома вага орних земель у структурі посівних площ менша, ніж у інших зонах країни, однак питома вага природних кормових угідь більша. У цьому регіоні значні площі займають лучні і болотні ґрунти, які переважно використовують як природні кормові угіддя. Після осушення їх включають до орних земель. Характеризуються великими запасами органічної речовини і елементами живлення, за винятком рухомого фосфору. Значні їх площі опідзолені і вилугувані, тому їх потрібно вапнувати.

Закарпатська низовина розташована на висотах нижче 150 м над рівнем моря і характеризується сприятливим тепловим режимом. Основні поширені ґрунти це дерново-глеєві та торфово-глеєві. Для поліпшення родючості ґрунтів і раціонального використання теплових ресурсів необхідно у сівозмінах розміщувати культури основного і проміжного (зокрема озимі і післяжнивні) вирощування.

Агрокліматична характеристика зони. За температурними показниками зона є помірно теплою. Період з температурою вище 0 0С починається у першій декаді березня, закінчується у третій декаді листопада і триває 263-265 днів.

Найбільша середньорічна сума опадів у Карпатах (605-1410 мм), менша в Лісостепу (405-690), в Поліссі (510-610), ще менше на Південному березі Криму (425-635) і найменша в Степу (315-500 мм). За температурним фактором, навпаки найвищі вони в Степу і Криму і найнижчі в Карпатах і Передкарпатті.

Вегетаційний період з температурою понад +3 °С становить 210-214 днів, з температурою понад 10 С — 155-165 днів з сумою активних температур (+10 °С) 2200-2800 °С. Найменш теплими з сумою 2200-2500 0С є територія на захід від лінії Комарне — Стрий Львівської області та передгірні райони Івано-Франківської та Чернівецької областей з висотою понад 350 м над рівнем моря. Помірно тепла частина займає райони з висотою 250-350 м. У найтеплішу частину входять Коломийський і Здолбунівський райони Івано-Франківської області, а також райони Чернівецької області з висотою менше 250 м. Отже, у Передкарпатті теплові ресурси сприятливі для вирощування у сівозмінах двох урожаїв, особливо у помірній і теплішій його частинах.

За зволоженням Передкарпатське передгір'я ділять на південно-західну підвищену з надмірним зволоженням і північно-східну з достатнім зволоженням. Річна сума опадів коливається від 650 до 750 мм, з яких на теплий період припадає 500-600 мм, на холодний -150-180мм.

Закарпатська низовина розташована на висотах нижче 150 м над рівнем моря. Характеризується сприятливим тепловим режимом. Теплий період настає у третій декаді лютого і закінчується у другій декаді грудня і становить 293 днів. Повний період вегетації триває 234 дні, а період активної вегетації — 185 днів. Сума активних температур коливається від 2900 до 3000 0С. У середньому за рік випадає 600 мм опадів, у тому числі за теплий період 420 мм і холодний — 180 мм.

Гірські лісолучні райони розташовані у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях. Кліматичні умови закономірно змінюються з збільшенням висоти над рівнем моря. У стічні зі збільшенням висоти на кожні 100 м температура падає на 0,4 0С, а в липні — на 0,7 0С. Сума активних температур на висоті 1500 м падає до 600 С. На висоті 1000 м період з температурою відсутнє. Кількість атмосферних опадів з висотою збільшується і на висоті 1200 м становить 1200 мм.

Завдяки великій кількості опадів і зниженим температурам територія гірських лучних районів характеризується надмірним зволоженням і поділяється на три вертикальні пояси: нижній - до висоти 850 м, середній — 850-1250 м і верхній -1250-1500 м.

Період активної вегетації на верхній межі пояса (район Бескид у Воловецькому міжгір'ї, Ясінецький, Жаб'ївський і Путилівський угловинах) настає у третій декаді березня і закінчується у середині листопада, тривають 240 днів. Повний період вегетації — 162 дні, активної вегетації — 125 днів. Сума активних температур коливається від 1500 до 2200 0С. Кількість атмосферних опадів -1000 мм, а в улуговинах — 800 мм. Теплові ресурси забезпечують вирощування жита, ярих зернових культур, картоплі і проміжних культур, зокрема, озимих, післяукісних і підсівних.

Середній пояс займає схили гірських долин Горган, Полонинського хребта, Чорногорського та Рухівського масивів і Покутсько-Буковинських гір. Теплий період настає на початку квітня, закінчується у першій декаді листопада і триває 226 днів. Загальний період вегетації — 136 днів, активної вегетації -90-100 днів. Метеорологічне літо практично відсутнє. Сума активних температур складає 1000-1600 °С, річних опадів -900-1200 мм. У поясі тепла вистачає для вирощування картоплі, брукви, однорічних і багаторічних трав на зелений корм і сіно, а також проміжних культур, зокрема отавних підсівних.

Верхній пояс холодний з сумою активних температур 600-1000 °С, кількість опадів 1500 мм. Тривалість загального періоду вегетації становить 120 днів, активної вегетації — 60-85 днів. Теплові ресурси дають змогу вирощувати картоплю ранніх сортів, зеленні овочі і кормові культури на зелений корм з підсіванням райграсу однорічного.

Кліматичні умови полонин (субальпійський пояс) і надполонин (альпійський пояс), які розташовані на висоті над рівнем моря 11001800 м і вище, є несприятливими для одержання належних урожаїв більшості сільськогосподарських культур.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >