< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЯКИМ БУВАЄ СВІТОГЛЯД

Від чого залежить той чи інший світогляд людини? Насамперед відзначимо, що світогляд людини носить історичний характер: кожна епоха людської історії має свій рівень знань, свої проблеми, що стоять перед людьми, свої підходи до їх вирішення, свої духовні цінності.

Можна сказати: скільки людей, стільки і світоглядів. Однак це буде неправильно. Адже ми вже відзначали, що людей не тільки роз'єднує щось, але і поєднує спільність батьківщини, мови, культури, історії свого народу, майнового становища. Людей поєднують школа, характер освіти, загальний рівень знань, загальні цінності. Тому не дивно, що в людей можуть бути подібні, загальні позиції при розгляді світу, у його усвідомленні й оцінці.

Класифікація типів світогляду може бути різною. Так, в історії філософії простежується кілька підходів до вироблення світоглядних установок. Одні з них пріоритет віддають Богу - теоцентризм чи природі - природоцентризм, інші - людині (антропоцентризм), суспільству - соціоцентризм, знанням або науці - знанняцентризм, наукоцентризм. Іноді світогляд поділяють на прогресивний і реакційний.

Виділяють наступні типи світогляду.

Повсякденний світогляд виникає в житті людини в процесі її особистої практичної діяльності, тому його іноді називають життєвим світоглядом. Погляди людини в цьому випадку не обґрунтовуються релігійними доказами чи даними науки. Вони формуються стихійно, особливо якщо людина не цікавилася світоглядними питаннями в навчальному закладі, не вивчала самостійно філософію, не знайомилася зі змістом релігійних вчень. Звичайно, не можна цілком виключити вплив релігії чи досягнень науки, тому що людина постійно спілкується з різними людьми.

Відчутний і вплив загальнодоступних засобів масової інформації. Але переважає життєва, повсякденна основа. Повсякденний світогляд спирається на безпосередній життєвий досвід людини, у цьому його сила. Але він мало використовує досвід інших людей, досвід науки і культури, досвід релігійної свідомості як елемента світової культури, у цьому його слабість.

Повсякденний світогляд дуже поширений, оскільки зусилля навчальних закладів і пастирів церкви найчастіше зачіпають лише саму поверхню сфери духовного життя людини і не завжди залишають у ній помітний слід.

Релігійний світогляд - світогляд, основою якого є релігійні вчення, що містяться в таких пам'ятках світової духовної культури, як Біблія, Коран, священні книги буддистів, Талмуд і ряді інших. Нагадаємо, у релігії міститься і певна картина світу, вчення про призначення людини, заповіді, спрямовані на виховання в неї певного способу життя, на порятунок душі. Релігійний світогляд також має сильні і слабкі сторони. До його сильних сторін можна віднести тісний зв'язок зі світовою культурною спадщиною, орієнтацію на вирішення проблем, пов'язаних з духовними потребами людини, прагнення дати людині віру в можливість досягнення поставлених цілей.

Слабкими сторонами релігійного світогляду є непримиренність до інших життєвих позицій, що іноді виявляється, недостатня увага до досягнень науки, а часом їх ігнорування. Правда, останнім часом багато богословів висловлюють думку проте, що перед теологією стоїть завдання вироблення нового шляху мислення "про відповідність Бога змінам, що даються наукою і технологією". Але поки ще богослови не можуть виразно сказати, "який саме тип згоди може бути встановлений між лабораторною табуреткою і церковною лавою".

Науковий світогляд є законним спадкоємцем того напряму світової філософської думки, який у своєму розвитку постійно спирався на досягнення науки. Він містить у собі наукову картину світу, узагальнені підсумки досягнень людського пізнання, принципи взаємин людини з природним і штучним середовищем проживання. Науковий світогляд також має достоїнства і недоліки. До достоїнств віднесемо його міцну обґрунтованість досягненнями науки, реальність цілей і ідеалів, що містяться в ньому, органічний зв'язок з виробничою і соціальною практичною діяльністю людей. Але не можна закривати очі на те, що людина ще не зайняла в ньому належного місця. Людина, людство, людяність

  • - це воістину глобальна проблема сьогодення і майбутнього. Розробка цієї тріади
  • - завдання невичерпне, але невичерпність завдання вимагає не відсторонення від неї, а наполегливості в її вирішенні. Це і є домінантою сучасної науки, покликаної збагачувати світогляд.

Звернення до людини, людства, людяності, якщо воно прийме всеосяжний характер, може стати вирішальним облагороджуючим фактором для всіх типів світогляду; тоді їх головною рисою стане гуманістична спрямованість.

Така спрямованість ставить в основу поглядів і діяльності вищі цінності: життя індивіда, його права і свободи. З їхніх позицій людина розглядається частиною суспільства і природи, яка відповідальна за їх збереження і розвиток, володіє широтою бачення світу, визнає рівноправність різних світоглядних орієнтації, культур і ставить на "вершину кута" взаєморозуміння людей, їхнє фізичне і моральне здоров'я, захист достоїнства людини, її творчої праці і добробуту, мирних добросусідських відносин між людьми, різними соціальними групами, народами, країнами. У число вищих цінностей, крім загальнолюдських, включаються цінності і загальнонаціональні (стосовно нашої країни - загальноукраїнські), етнокультурні (тобто такі, що належать до нації, регіону, етнічної групи), соціально орієнтовані на турботу про дітей і батьків, розвиток освіти й охорони здоров'я, пенсійне забезпечення, недоторканність житла тощо.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >