< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Порядок створення та реєстрації банків України

Механізм створення та функціонування українських банків, як і інших суб'єктів підприємництва, діяльність яких заснована на комерційному розрахунку, визначається чинним законодавством. Основними законодавчими актами з цього питання виступають Закони України "Про господарські товариства", "Про підприємництво", "Про обмеження монополізму та недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", "Про цінні папери і фондову біржу". Разом з тим до комерційних банків як унікальних установ, що працюють зі специфічним товаром — грошовими ресурсами, висуваються особливі вимоги щодо порядку їх створення, які значною мірою відрізняються від умов заснування та організації інших господарюючих суб'єктів. Спеціальні вимоги та умови створення і реєстрації банків визначено Законом України "Про банки і банківську діяльність" та відповідними нормативними актами Національного банку України.

Так, відомо, що реєстрація новостворених звичайних (небанківських) господарських товариств здійснюється органами місцевої виконавчої влади. В той же час комерційні банки, незалежно від місця їх розташування та територіального характеру діяльності, зобов'язані проходити реєстрацію у Національному банку України в Києві. Саме з моменту реєстрації банку Національним банком України в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ він вважається створеним та набуває статусу юридичної особи.

Комерційні банки різних видів і форм власності можуть створюватись у вигляді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. Учасниками банку можуть бути юридичні й фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь (володіє 10 або більше відсотками статутного капіталу), об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Основною передумовою створення комерційного банку, як звичайної юридичної особи, є формування статутного капіталу як фонду коштів, що вносяться засновниками для забезпечення початку фінансово-господарської діяльності банку.

Розмір статутного фонду комерційного банку визначається згідно з рішенням засновників, але він не може бути меншим:

  • — 1 млн євро — для місцевих кооперативних банків;
  • — З млн євро — для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області;
  • — 5 млн євро — для банків, які здійснюють свою діяльність на всій території України.

Перерахування розміру статутного капіталу в гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до офіційних валют, встановленим Національним банком України на день укладення установчого договору.

Формування та збільшення статутного капіталу комерційного банку можуть здійснюватися тільки шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях. Статутний капітал банку не може формуватися з непідтверджених джерел. Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій. Забороняється використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення.

Для формування статутного фонду в регіональному управлінні НБУ за місцем знаходження комерційного банку відкривається тимчасовий рахунок, на який кожний засновник (учасник) вносить визначену установчими документами частку статутного капіталу.

Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи:

  • — заяву про реєстрацію банку за підписом уповноваженої особи, яка призначена відповідальною за реєстрацію банку установчими зборами;
  • — установчий договір, підписаний засновниками банку та засвідчений відбитком їх печатки. Підписи фізичних осіб — засновників засвідчуються в нотаріальному порядку.

Для реєстрації державного та кооперативного банків установчий договір не подається.

В установчому договорі зазначаються:

  • а) організаційно-правова форма;
  • б) напрями діяльності та спеціалізація (у разі її наявності);
  • в) мета діяльності;
  • г) склад засновників, їх найменування та місцезнаходження;
  • д) склад та компетенція органів управління банку та порядок прийняття ними рішень, порядок унесення змін до установчих документів;
  • е) особа, уповноважена укладати договори та діяти від імені засновників;

є) розмір, порядок і строки формування статутного капіталу банку;

  • ж) відповідальність сторін за невиконання взятих на себе зобов'язань;
  • з) порядок розподілу прибутків і покриття збитків банку; і) порядок реорганізації та ліквідації банку;
  • — статут банку, затверджений установчими зборами і підписаний уповноваженою особою;
  • — протокол установчих зборів, підписаний головою та секретарем зборів, або постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;
  • — бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, у тому числі розрахункові балансовий звіт і звіт про прибутки і збитки комерційного банку на кінець першого року його діяльності, стратегію діяльності банку на найближчі три роки;
  • — відомості про склад спостережної ради, правління, ревізійної комісії;
  • — документи, що дають змогу зробити висновок про бездоганну ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної ради банку;
  • - копію звіту про наслідки підписки на акції (для банку, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства, зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банку. У переліку зазначаються повне найменування акціонера, його місцезнаходження, платіжні реквізити, паспортні дані (для фізичних осіб) та кількість акцій, на які він підписався, їх загальна вартість і частка у статутному капіталі банку);
  • — угоду про передавання приміщення у власність для розміщення банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи або договір оренди приміщення на строк не менш ніж на 5 років;
  • — документи, що дають можливість зробити висновок про професійну придатність і бездоганну ділову репутацію голови та Його заступників, членів виконавчого органу і головного бухгалтера, його заступників, членів виконавчого органу, кандидатури яких мають відповідати таким вимогам: наявність повної вищої економічної, юридичної чи освіти в галузі управління для голови, його заступників та членів правління, а також повної вищої економічної та бухгалтерської освіти для головного бухгалтера та його заступників; стаж роботи у банківській системі за відповідним фахом на керівній посаді не менший, ніж 3 роки; бездоганна ділова репутація; відсутність зауважень відповідного територіального управління НБУ та фактів порушень банківського законодавства України, внутрішніх документів банку за час роботи в банківських установах;
  • — копії платіжних документів про сплату внесків юридичними та фізичними особами учасниками банку до статутного капіталу;
  • — висновки аудиторських фірм (аудиторів), складені за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності юридичних осіб учасників банку, незалежно від його організаційно-правової форми та форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством України;
  • — документи від учасників банку, які потрібні для з'ясування джерел надходження коштів, що спрямовуються на формування його статутного капіталу;
  • — фінансову звітність юридичних осіб учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, за останні 4 звітних періоди (квартали), а також станом на перше число місяця, у якому вносяться кошти до статутного капіталу банку, засвідчену підписами керівника і головного бухгалтера, а також відбитком печатки юридичної особи. Фінансова звітність інших юридичних осіб учасників банку подається за станом на перше число місяця, у якому вони вносять кошти до статутного капіталу банку, та підтверджується висновками аудиторських фірм;
  • — установчі документи учасників банку (нотаріально засвідчені копії);
  • - копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, засвідчену нотаріально);
  • - копії ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників (акціонерів), учасників банку (якщо вони здійснюють таку діяльність) та рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України;
  • - документи, що підтверджують ділову репутацію юридичних та фізичних осіб учасників банку, які матимуть істотну участь у банку;
  • - копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку.

Голова правління банку та головний бухгалтер повинні мати попередній досвід керівної роботи у банках.

На керівні посади комерційних банків не можуть бути призначені особи:

  • - незаконні дії яких у минулому призвели до банкрутства або ліквідації банку чи іншої юридичної особи;
  • — які були звільнені на вимогу НБУ.

Акціонери та учасники банку до дня скликання установчих зборів та державної реєстрації банку мають сплатити кошти в розмірі не менше 30% номінальної вартості акцій, оплатити повну вартість не пізніше 12 місяців з часу державної реєстрації банку.

Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку в місячний строк з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність і ділову репутацію учасників банку, наявність власних коштів для внесення до статутного капіталу банку, наявність приміщення, придатного для розміщення банку та будівництва касового вузла, ділову репутацію та професійну придатність керівництва банку, відповідність установчих документів банку вимогам чинного законодавства України. Повний пакет документів разом із висновком передається на розгляд Генерального департаменту банківського нагляду, в Комісію Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в реєстрації приймає Національний банк України не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів, зазначених вище. Реєстрація банку здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Протягом 5 днів після прийняття Національним банком відповідного рішення банку видається свідоцтво про державну реєстрацію банку.

Рішення Національного банку України про реєстрацію комерційного банку доводиться до відома Спостережної ради банку і регіонального управління Національного банку України за місцем розташування банку у вигляді листа за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду з доданням статуту зареєстрованого банку, титульний аркуш якого завірено печаткою Національного банку України і підписом заступника Голови Правління.

Разом із тим, Національний банк України в окремих випадках може відмовити комерційному банку в реєстрації. Так, підставою для відмови можуть бути: порушення порядку створення банку; невідповідність статуту банку та інших установчих документів законодавству України; відсутність бездоганної ділової репутації чи незадовільний фінансовий стан принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у банку; професійна непридатність керівництва банку; відсутність угоди про надання банку приміщення, придатного для розташування в ньому банківської установи; подання неповного пакета документів, необхідних для державної реєстрації, або їх невідповідність вимогам чинної законодавчо-нормативної бази.

У разі відмови в державній реєстрації банку засвідчена Національним банком копія рішення про відмову надсилається уповноваженій особі рекомендованим листом або вручається під розписку. Рішення про відмову в державній реєстрації банку може бути оскаржено в судовому порядку.

Для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобов'язані отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом його правління також має отримати попередній дозвіл Національного банку України.

При будь-якому набутті банком статусу банку з іноземним капіталом, за умови, що іноземний інвестор набуває істотної участі, для державної реєстрації додатково до вищезазначених документів до Національного банку подаються такі документи:

  • — клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи або клопотання правління банку для діючого банку;
  • — інформація про склад засновників, їх ділову репутацію;
  • — повідомлення центрального банку іноземної держави про здійснення достатнього контролю за діяльністю банку (якщо особа, яка має придбати або збільшити істотну участь у банку, іноземний банк) і згоду на придбання або збільшення істотної участі в банку на території України, якщо законодавство країни його походження вимагає отримання зазначеної згоди;
  • — нотаріально засвідчена за місцем видачі легалізована копія висновку аудиторської фірми про можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу банку за рахунок власних коштів (власного капіталу). Якщо вищезазначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтвердженим українською аудиторською організацією, з обов'язковим розрахунком власних коштів (власного капіталу).

У разі, якщо іноземний інвестор є фізичною особою, він подає:

  • — письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним контролюючим органом країни, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в консульській установі України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;
  • — анкету, яка має містити, зокрема, інформацію про відсутність судимості.
  • — довідку органів податкової служби країни місцезнаходження фізичної особи іноземця про належне виконання ним своїх обов'язків як платника податків;
  • — довідку банку, в якому відкрито рахунок, про наявність коштів на його рахунку і репутацію власника;
  • — довідки банків, у яких одержано кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення;
  • — клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи, засвідчене в нотаріальному порядку.

Банки можуть створювати відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва) та, з метою поліпшення обслуговування клієнтів і виконання функцій, визначених банком, відкривати структурні одиниці (відділення, власні обмінні пункти).

Для створення відокремлених структурних підрозділів банк зобов'язаний розробити внутрішньобанківську систему реєстраційної кодифікації цих підрозділів та надати кожній філії і представництву внутрішньобанківські реєстраційні коди.

Операції філії банку мають відображатися на окремому балансі. Філія може самостійно брати участь у системі міжбанківських електронних розрахунків та мати окремий кореспондентський рахунок або працювати за консолідованим кореспондентським рахунком банку.

Філії банку діють від імені банку на підставі положення про філію. Вони можуть здійснювати банківські та інші операції, передбачені положенням про філію та на підставі дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківських ліцензій. Філії не мають права відкривати рахунки банкам та в банках, у тому числі укладати кореспондентські відносини.

Філії комерційних банків відкриваються за згодою Національного банку України, яка надається на підставі таких документів:

  • — клопотання банку про відкриття філії із зазначенням місцезнаходження і основних видів діяльності філії;
  • - рішення спостережної ради банку про відкриття філії;
  • — положення про філію, затвердженого спостережною радою банку;
  • — інформації про керівника та головного бухгалтера філії. Національний банк України має право відмовити в наданні

згоди на відкриття філії з таких підстав:

  • — надані документи не відповідають вимогам чинного законодавства;
  • — приміщення та обладнання філії не відповідають вимогам Національного банку України щодо безпеки зберігання цінностей (якщо філія має намір самостійно працювати з готівковими коштами та цінностями);
  • — запропоновані кандидатури керівника та головного бухгалтера філії не відповідають встановленим вимогам щодо професійної відповідності та ділової репутації;
  • — у банку-заявника виявлено фінансові або правові проблеми, що вказують на можливість негативних наслідків для клієнтів банку в результаті відкриття філії.

Реєстрація філій банку здійснюється Національним банком України протягом одного місяця з моменту надання усіх необхідних документів шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру банків.

Представництва, що відкриваються банком, діють на підставі окремого положення та від імені банку і ним фінансуються, не мають права здійснювати банківську діяльність.

Банк відкриває представництвам поточні рахунки відповідно до законодавчих актів України та нормативно-правових актів НБУ.

Для внесення до Державного реєстру банків інформацію про відкриття представництва банк подає до Національного банку України такі документи:

  • — клопотання банку про реєстрацію представництва із зазначенням Його внутрішньобанківського реєстраційного коду;
  • — копію протоколу (або витяг з нього) компетентного органу банку, засвідчений відбитком печатки банку, про відкриття представництва;
  • — положення про представництво;
  • — копію довіреності керівнику представництва на здійснення представницьких функцій від імені банку.

Банку може бути відмовлено в реєстрації представництва, якщо він значно недокапіталізований або критично недокапіталізований.

Реєстрація представництва здійснюється протягом 10 робочих днів із дня отримання територіальними управлінням НБУ всіх потрібних документів.

Відділення банку має право виконувати операції після погодження його відкриття з територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням відділення.

Якщо мінімальний обсяг регулятивного капіталу банку становить не менше ніж 3 млн евро (за офіційним курсом на дату прийняття рішення про відкриття відділення), то цей банк може відкривати відділення лише на території області за місцезнаходженням юридичної особи. Якщо мінімальний обсяг регулятивного капіталу банку становить не менше ніж 5 млн евро, то цей банк може відкривати відділення на території всієї України.

Операції відділення залежно від його підпорядкованості відображаються на балансі банку або філії.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >