< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Культурні процеси на теренах України епохи первісності

Науковці пов'язують початок процесу антропогенезу на українських теренах із міграційними процесами із заходу та південного заходу, що мали наслідком заселення Закарпаття, Криму та Середнього Подністров'я.

Однією з пізніх культур палеоліту на українських теренах була так звана мізинська культура, яка досягла вже значного рівня розвитку в обробленні кістки та каменю. Орнаментовані браслети з кістки мамонта, мініатюрні жіночі статуетки - чудова ілюстрація складання релігійних уявлень. Це підтверджує і велика кількість поодиноких і ансамблевих зображень людей, тварин, геометричних фігур у мегалітичній Кам'яній Могилі (поблизу Запоріжжя) доби мезоліту.

З протоіндоєвропейського та індоєвропейського культурних джерел близько 7500 років тому беруть свій початок неолітичні буго-дністровська та сурська культури західного Приазов'я та степового Подніпров'я.

У добу міді на українських землях активно формувався поліфонічний фундамент культури. У 6(5)-3 тис. роках до н. е. (орієнтовно 5400-2750 рр. до н. е.) провідний "голос" у ньому належав Трипільській культурі, яка займала велику територію Правобережної України, Польщі, Молдови, Румунії тощо. Досягненням трипільців стали вдосконалене землеробство, перехід від мотичного до орного оброблення землі з використанням волів, що значно підвищило продуктивність праці.

Перехідна від матріархату до патріархату ця культура мала основою соціальної структури родину з декількох поколінь, об'єднаних працею на певній земельній ділянці. Сім'ї-господарства складали родову общину, общини - плем'я, яке вирішувало найважливіші питання розподілу земель, організації масштабних колективних робіт і значущих суспільних заходів.

Єдність культурних основ позначилася і в єдності архітектурних начал. Типовим було житло каркасно-стовпової конструкції з глиняним перекриттям і дерев'яними стінами, розписи на яких були наочним утіленням релігійних уявлень. Поселення, зазвичай зведеш на відкритих місцях, мали концентричну кругову структуру, центром якої був своєрідний майдан (за різними версіями загін для колективної худоби, місце загальних зборів або розташування великої суспільної будівлі). Відомі величезні поселення - своєрідні протоміста (Веселий Кут, Небелівка, Гордашівка, Майданецьке городище та ін.) як із радіальною, так і з майже квартальною забудовою.

Мирний спосіб життя, доволі високий рівень землеробства зумовили можливість урізноманітнення виробничої діяльності - розвитку ремесел: оброблення шкіри, прядіння, ткацтва, оброблення металу та особливо гончарства.

Мальована кераміка Трипілля задовольняла як матеріальні, так і духовні потреби спільноти. її провідні символи - коло, спіраль, ромбово-точковий орнамент, солярні, місячні та астральні образи тощо - відбивали космологічні уявлення, основоположні ідеї щодо побудови світу та значущості надприродних сил. Нероздільність існування людини та природи спричинила поширення в кераміці графічних зображень зоо- та антропоморфних богинь, надання рис людини частинам посуду, предметів побуту, будівель.

Розуміння життя як одвічного круговороту, а смерті-як переходу до нового циклу життя відбивали "ембріональні" пози небіжчиків і круглі форми поховальних курганів. Поховання під будинками забезпечували присутність духів родичів, які допомагали родині. На цій основі формувався культ предків.

Артефакти з поховань демонструють осягнення значущості соціального стану людини, який залишався незмінним при її "переході" до іншого світу. Це доводить, що трипільська спільнота мала складну соціальну ієрархію та міфологічні уявлення про побудову світу та місце людини в ній.

Одним із утілень цих уявлень був образ світового дерева-стрижня Всесвіту, поділеного на три частини по вертикалі та чотири по горизонталі. Найважливішу роль у картині світу відігравали образ Великої Матері Всесвіту (міфологічного уособлення цілісності природи) та образи парних жіночих божеств (утілення землеробських культів плодючості та родючості).

На межі доби первісності та Давнього світу, віку міді та віку бронзи, близько ІІІ років до н. е. трипільська культура поступово занепала.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >