< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Рицина

Цінність рицини визначається високим вмістом олії в насінні — 5057 %. Вона містить 81-96 % гліцеридів рицинолевої кислоти, яку не виявлено в інших оліях.

Рицинова (касторова) олія дуже в'язка, мало розчиняється в бензині та в інших органічних розчинниках, не застигає при низьких температурах (мінус 18 °С), температура спалаху 300-310 °С. Ці властивості роблять її неперевершеним за якістю змащувальним матеріалом, особливо для авіаційних і ракетних двигунів і механізмів.

Касторову олію застосовують у хімічній, текстильній, миловарній, електротехнічній промисловості, парфумерії, медицині. Технічну олію добувають гарячим пресуванням. Вона містить отруйні речовини — дуже токсичний білок рицин та алкалоїд меншої токсичності — рицинін.

Олію для медицини добувають холодним пресуванням. Давно відома касторова олія в медицині як проносний засіб.

Макуха рицини отруйна, незалежно від способу виготовлення. Без спеціальної обробки для годівлі тварин непридатна. Вона містить 45 % білка і є цінною речовиною для виготовлення клею, що використовується у деревообробній галузі. Макуху використовують як добриво, містить 7 % азоту та 1,7 % фосфору та калію.

Стебла містять до 7-10 % грубого волокна придатного для виготовлення канатів, шпагату. Вирощують рицину і як декоративну культуру

Рицина не висушує ґрунт, очищає поле від бур'янів. Корені і стебла швидко розкладаються, збагачуючи ґрунт органічними і мінеральними речовинами, тому вона є добрим попередником для зернових культур.

Рицина походить з Африки. За 6-7 тис. років до н.е. її вирощували народи Єгипту, араби, римляни, Використовували як пальне для світильників і лікувальних мазей. В Україні рицину почали вирощувати в XIX столітті.

Багато рицини сіють в Індії, Бразилії, Таїланді, Китаї, Ірані, Туреччині, Югославії, Румунії, Болгарії.

Рицина — теплолюбна рослина. Мінімальна температура проростання насіння 10-12 °С. Середня температура після сходів має бути вищою 15 °С, під час цвітіння — не нижча 20 °С. Оптимальна температури для росту і розвитку — 25-30 °С. Якщо температура під час цвітіння і достигання насіння нижча 23-24 °С, вегетаційний період збільшується, урожайність і вміст олії зменшуються.

Сходи гинуть при мінус 1 °С, а осінні приморозки 3 °С гублять дорослі рослини.

Рицина досить вологолюбна рослина. Вона погано переносить посуху Найбільше вологи рослини потребують під час росту стебла, цвітіння та наливу насіння. Якщо в цей період недостатньо вологи, у рослини відмирає листя, опадають квітки та коробочки. Дощова погода у період достигання насіння сприяє росту вегетативної маси, що ускладнює збирання врожаю насіння.

Відноситься до рослин короткого дня. Світлолюбна культура. Нестача світла у фазі 2-3 листків і на початку формування генеративних органів приводить до зниження врожайності. Важливо утримувати посіви чистими від бур'янів.

Сафлор

Сафлор вирощують переважно як олійну культуру. Він добре росте у посушливих умовах, замінюючи там соняшник. Вміст олії в насінні 25-37 %, білка — до 12 %. Олія добута з ядер насіння за смаковими якостями не поступається соняшнику, її використовують для харчування. Олія, добута з цілого насіння гірка на смак, її використовують для виробництва оліфи, білої фарби, мила, лінолеуму. Макуху в невеликих кількостях згодовують тваринам. У 100 кг її міститься 55 корм. од. З квіток сафлору добувають жовтий барвник ісартамін, який використовують при виробництві килимів, а також в кулінарії.

Дуже давня культура, яку вирощували в Азії, Африці. В Україні його почали вирощувати з другої половини XVIII ст. Малопоширений, в основному в південних посушливих районах. Середня врожайність насіння 10-12 ц/га, за сприятливих умов — до 20 ц/га.

В Європі поширений в Іспанії. В посушливих умовах Андалузії вирощують на площі до 50 тис. га.

Сафлор — жаростійка і посухостійка рослина. Насіння проростає при температурі 2-3°С, сходи витримують приморозки до мінус 3-6°С. Найбільша потреба в теплі в період цвітіння—достигання. У фазі цвітіння дощова погода призводить до гіршого запліднення квіток. До ґрунтів сафлор не вимогливий, витримує засолення. Не росте на кислих ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод. Кращими для нього є чорноземи і каштанові. Сафлор — рослина короткого дня. Вегетаційний період від 90 до 150 днів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >