< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Інформаційна платформа сценарного аналізу

Під час розв'язання наближених до реальності задач сценарного аналізу на різних його етапах використовують різні методи кількісного і якісного аналізу в єдиній людино-машинній процедурі з урахуванням: недоліків і переваг кожного методу; особливостей досліджуваної системи щодо топології взаємозв'язків між її внутрішніми елементами; характеру інформації, що циркулює в системі (кількісного чи якісного); суперечливості критеріїв, на множині яких розв'язують задачу; ступеня невизначеності інформації та інших аспектів. Розв'язання проблем такого типу можливе лише із застосуванням системного підходу, коли враховують усю сукупність властивостей і характеристик досліджуваних систем, як і особливостей методів та процедур, використаних для їх створення.

Усі розглянуті раніше методи, незалежно від складності моделей та особливостей обчислювальних процедур, мають якісний характер, тому що вхідними даними для них є висновки експертів чи аналітиків, залучених до розв'язання конкретних задач технологічного передбачення. До таких висновків завжди приходять на основі знань, досвіду, інтуїції та здорового глузду професіоналів у певній галузі, через це всі результати, одержані з допомогою цих методів, є лише наближеними (апроксимаціями) до того, що повинно відбутися реально. У зв'язку з цим методи, об'єднані в людино-машинні процедури, вважають ефективним і потужним інструментом для побудови сценаріїв, якомога ближчих до справжніх подій і сценаріїв у майбутньому, яке намагаються передбачити. Жоден з одержаних таким способом результатів не можна розглядати як доведений факт у майбутньому. Водночас побудова цих сценаріїв може ґрунтуватися на системному застосуванні чотирьох груп методів на різних етапах процесу передбачення. Типовий цикл сценарного аналізу показано на рис. 1.5.

Кожний експерт, що бере участь у передбаченні, може висловити свої думки як суб'єктивні судження, однак процедура передбачення зобов'язує його максимально ґрунтуватися на об'єктивних знаннях. Водночас радикальний погляд у майбутнє змушує робити припущення. Зазвичай компроміс між знаннями і творчістю може призвести до суттєвого коригування поглядів, що важливо враховувати під час формування політики, яка вплине на інтерактивне вирівнювання або пошук спільного між радикальними поглядами і загальновизнаними ідеями щодо стратегії певного досліджуваного процесу.

Зближення об'єктивних знань і творчих припущень в інтерактивній людино-машинній процедурі дає змогу

Типовий цикл сценарного аналізу

Рис. 1.5. Типовий цикл сценарного аналізу

підвищити достовірність сценаріїв досліджуваних процесів, явищ і подій. Такий процес забезпечують з використанням універсальної сукупності засобів і підходів, яку називають "інформаційна платформа сценарного аналізу" (ІПСА). Вона є комплексом математичних, програмних, логічних та організаційно-технічних засобів та інструментів для здійснення цілісного процесу передбачення на основі інтерактивної взаємодії людини і спеціально створеного для цього програмно-технічного середовища. Під час розв'язання практичних задач передбачення на основі інформаційної платформи сценарного аналізу експертні оцінки зазвичай одержують через Інтернет у режимі он-лайн.

Програмний продукт, на якому ґрунтується ця платформа, є розподіленою інформаційною системою прийняття рішень під час побудови сценаріїв майбутнього, поєднує потужний математичний апарат і створений на основі сучасних технологій програмування зручний та гнучкий веб-інтерфейс користувача. Інформаційна платформа сценарного аналізу дає змогу з допомогою Інтернету залучати до роботи експертів з усього світу, оперативно обробляти їх рішення, організовувати спілкування, взаємодію та обмін інформацією між ними, а отже одержувати якісні та обґрунтовані розв'язки задач кожної експертизи.

Згідно з вибраною методикою розроблення системи основні компоненти ІПСА реалізовано мовами Java та PHP. Сьогодні веб-технології використовують для розроблення корпоративних систем підтримки прийняття рішень, інтернет-систем і систем, що працюють в умовах гетерогенного середовища. Цей підхід має деякі переваги для розроблення розподілених систем типу "веб-клієнт - сервер". До них насамперед належить наявність повної об'єктно-орієнтованої компонентної моделі, яка не залежить від архітектури ЕОМ і встановленої операційної системи, що дає змогу використовувати цю технологію програмування будь-якому користувачеві Інтернету, не турбуючись про апаратну сумісність.

Інформаційна система, орієнтована на використання в Інтернеті, повинна враховувати особливості роботи з експертами, які перебувають у різних частинах земної кулі і під час проведення опитувань: різницю в часових поясах (система має бути доступна в режимі он-лайн цілодобово), різницю в мовах, різний рівень комп'ютерної грамотності експертів та ін. У зв'язку з цим у розробленій системі передбачено функції інтернаціоналізації та багатомовної підтримки, а використання веб-інтерфейсу дає змогу користувачам застосовувати добре відоме їм програмне забезпечення - браузер.

Інформаційна платформа сценарного аналізу реалізована як розподілена крос-платформна система, побудована за архітектурою клієнт-сервер. Компонентний підхід дає змогу відобразити систему у вигляді таких ієрархічних рівнів:

  • - рівень входу в систему з точкою входу передбачає створення системи шлюзів, брандмауерів та комутаторів інформації для захисту системи і розподілення навантажень на внутрішні сервери послуг;
  • - рівень технічного керування системою дає змогу вести діалог з користувачем щодо питань функціонування системи і відповідає за інтеграцію наявних модулів та тих, що розробляються або будуть створені в майбутньому, в єдину систему. Він охоплює модулі керування системою, а також модулі налаштування взаємодії ІПСА з експертами за допомогою Інтернету в режимі он-лайн;
  • - системно-організаційний рівень забезпечує реалізацію основних алгоритмів системи на основі деяких функціонально незалежних методів оброблення даних. Він містить модулі узгодження з механізмами адміністрування системи, засоби керування проектами та експертизами, механізм опису проблемної області, інструменти реалізації методів технологічного передбачення і відповідає за менеджмент зв'язків типу "користувачі - проекти", забезпечує необхідний рівень доступу користувачів до системи, здійснює керування проектами та узгодженнями інформаційних потоків типу "ІПСА - ІПСА", "ІПСА - користувачі", "користувачі - користувачі";
  • - аналітичний рівень містить усі необхідні процедури для проведення експертиз (визначення та формалізації проблеми у предметній області, запрошення експертів у проект і визначення їхньої компетентності, призначення і проведення відповідних турів експертиз, опитування експертів та оброблення одержаних від них відповідей). Він формалізує проблеми за наперед розробленими алгоритмами, формулює задачі експертизи, визначає структури опитувальників, створює шкали, генерує опитувальники за заданою структурою, задає об'єкти експертизи, містить набір математичних методів оброблення інформації, що ґрунтуються на нечіткій логіці;
  • - рівень зберігання даних використовує 1 із 12 найпопулярніших на сьогодні реляційних систем керування базами даних і ґрунтується на їх об'єктно-реляційному перетворенні, що дає змогу враховувати переваги як об'єктно-орієнтованого, так і реляційного підходів.

Отже, інформаційна платформа сценарного аналізу є потужним універсальним інструментарієм для побудови сценаріїв майбутніх подій в задачах прийняття рішень і стратегічного планування.

Передбачення є складним процесом, що характеризується значними обсягами організаційних і наукових заходів міждисциплінарного характеру, довільним вибором критеріїв та цілей передбачення, емпіризмом і нечіткістю результатів процесу передбачення. Проте, як засвідчив досвід розвинутих країн, що беруть активну участь у конкурентній боротьбі за володіння природними ресурсами та ринками збуту товарів і технологій, цьому підходу немає альтернативи. Він стає необхідним інструментом організації під час прийняття стратегічних рішень для органів управління всіх рівнів - від державних і галузевих, котрі відповідають за економічний та індустріальний розвиток країни, до управлінського персоналу окремого підприємства чи компанії.

Методи сценарного аналізу, які стали основою передбачення, і процедура їхнього застосування у сферах людської діяльності надзвичайно різноманітні. Сталими для цього підходу є методологія системного аналізу та філософія інновації і відтворення, що зобов'язує готувати нове покоління фахівців, які здатні до масштабного, міждисциплінарного, системного мислення, які вміють ефективно застосовувати передбачення і розв'язувати проблеми інноваційного розвитку країни, регіону чи підприємства.

Незважаючи на складність методології і значні витрати на її практичне втілення, купити результати застосування передбачення в аналогічних галузях в інших країн і використовувати їх для себе неможливо. Групи учасників інноваційного розвитку і зв'язки між ними в кожній країні мають свої специфічні особливості, тому майже неможливо знайти у світі дві подібні системи. Як наслідок-результати сценарного аналізу і висновки для різних систем будуть принципово відрізнятися, тому кожна країна, і насамперед Україна, приречені займатися проблемою власного інноваційного розвитку самостійно.

Згенеровані з допомогою такого підходу технології революційно вплинуть на промисловість, економіку, суспільство і навколишнє середовище упродовж найближчих десятиліть. Вони безпосередньо залежать від науково-технологічного прогресу і його ж визначають, і якщо завдяки їм такий прогрес буде передбачено на ранніх стадіях, то уряд та інші зацікавлені сторони зможуть спрямувати свої ресурси на стратегічні дослідження і підготовку відповідної матеріальної бази для швидкого інноваційного розвитку суспільства, що й є основною метою сценарного аналізу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >