< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Облік розрахунків з бюджетом

Нормативна база обліку розрахунків з бюджетом

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про розрахунки з бюджетом, правила та порядок нарахування та сплати податків регламентується багатьма нормативно-правовими актами. Основні з них є:

  • 1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІУ.
  • 2. П(С)БО 11 "Зобов'язання".
  • 3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-УІ.
  • 4. "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", затверджено Наказом МФУ від 01.11.2011 р. № 1379.
  • 5. "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення", затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1002.
  • 6. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" затверджено наказом МФУ від 25.11.2011 р. № 1492.
  • 7. "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" затверджено наказом МФУ від 28.09.2011 р. № 1213.

Сутність та класифікація податків

Податки - це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети.

Податок - обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний у порядку і на умовах, що визначаються законами України.

Податки класифікують:

  • 1) за рівнем державних структур:
    • o загальнодержавні;
    • o місцеві;
  • 2) за формою оподаткування:
    • o прямі - встановлюються безпосередньо щодо платників, розмір податків залежить від масштабів оподаткування (податок на доходи фізичних та юридичних осіб, податок на прибуток підприємства);
    • o непрямі - встановлюються у цінах продукції, товарів, послуг. Їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів (ПДВ, акцизний податок, мито);
  • 3) за економічним змістом об'єкта оподаткування:
    • o податки на доходи - стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб (податок на прибуток підприємства);
    • o податок на майно - встановлюється щодо рухомого та нерухомого майна (плата за землю, збір за першу реєстрацію транспортного засобу); податок на споживання - стягується у вигляді прямих та непрямих податків (акцизний податок, мито).

Порядок нарахування і сплати загальнодержавних податків регулюється відповідними законами України, місцевих податків і зборів - регламентується рішеннями органів місцевого самоврядування.

Податок на прибуток

Згідно з розділом ІІІ Податкового кодексу України платниками податку на прибуток є всі суб'єкти підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації), які одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобов'язані мати окремий банківський рахунок та вести окремий облік результатів діяльності.

Ставка податку на прибуток складає 21% від об'єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування є:

  • - прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;
  • - дохід (прибуток) нерезидента із джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 розділу III ПКУ.

Податок =( доходи - собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) - інші витрати звітного податкового періоду) o 21%.

Первинними документами по обліку податку на прибуток є розрахунок бухгалтерії. Щоквартально подається декларація з податку на прибуток, що містить додатки. У декларації відображаються показники доходів і витрат, які підприємство отримало чи понесло у звітному періоді. Результативним показником даної звітної форми є сума податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету.

Облік податку на прибуток ведеться на рахунку 641 за відповідним субрахунком, який встановлюється підприємством.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >