Відношення рослин до реакції ґрунту

Реакція ґрунту впливає на ріст рослин безпосередньо та через використання поживних речовин.

При рН менше 3 і більше 9 протоплазма клітин у коренях більшості листостеблових рослин пошкоджується.

Різні рослини мають неоднаковий інтервал рН, сприятливий для їх росту й розвитку (табл. 31), та мають різну чутливість до реакції ґрунту. За цією ознакою їх поділяють на декілька груп:

Таблиця 31. ІНТЕРВАЛ рН, СПРИЯТЛИВИЙ ДЛЯ РОСТУ РІЗНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

• 1. Найбільш чутливі до кислотності бавовник, люцерна, еспарцет, цукрові, столові та кормові буряки, коноплі. Вони добре ростуть тільки за нейтральної або слаболужної реакції (рН 7-8) і дуже чутливо реагують на внесення вапна навіть на слабокислих ґрунтах.
• 2. Чутливі до підвищеної кислотності ячмінь, озима та яра пшениця, кукурудза, соя, квасоля, горох, кормові боби, конюшина, соняшник. Вони краще ростуть за слабокислої і нейтральної реакцій (рН 6-7) і добре реагують на вапнування не менше слабокислих, та й середньокислих ґрунтів. На вапнованих ґрунтах урожайність цих культур помітно зростає, значно зменшується випадання пшениці озимої і конюшини під час перезимівлі.
• 3. Малочутливі до підвищеної кислотності жито, овес, просо, гречка, тимофіївка. Ці культури можуть задовільно рости в широкому інтервалі рН, за кислої і слаболужної реакції (рН 4,5-7,5), але найбільш сприятлива для їх росту слабокисла реакція (рН 5,5-6,0). На дуже- і середньокислих ґрунтах вони позитивно реагують на вапнування повними нормами, що пояснюється не лише зниженням кислотності, а й посиленням мобілізації поживних речовин і покращанням живлення рослин азотом і зольними елементами.
• 4. Льон і картопля вимагають вапнування тільки дуже кислих ґрунтів. Картопля малочутлива до кислої реакції і добре росте на кислих ґрунтах. Найбільш сприятливі для її росту слабокислі ґрунти (рН 5,5-6,0).

При внесенні високих норм вапна і доведенні реакції середовища до нейтральної урожай картоплі і льону та їх якість можуть знижуватись, картопля дуже уражується паршею, а льон — бактеріозом. Негативний вплив підвищених доз вапна на ці культури пояснюється не стільки нейтралізацією кислотності, скільки зменшенням кількості засвоєних сполук бору в ґрунті, а також надлишковою концентрацією іонів кальцію в ґрунтовому розчині, унаслідок чого утруднюється надходження в рослини інших катіонів, зокрема магнію і калію.

5. Люпин, жовтий та синій, серадела добре ростуть на кислих ґрунтах (рН 4,5-5,0) і погано — за лужної і навіть нейтральної реакції. Ці культури чутливі до надлишку водорозчинного кальцію в ґрунті, особливо на початку росту, тому негативно реагують на підвищення дози вапна. Проте при внесенні знижених доз вапняних добрив, що містять магній, зменшення врожаю цих культур не встановлено.

За чутливістю до кислотності і реакції на вапнування вирізняються не тільки різні сільськогосподарські рослини, а й їх сорти (особливо ячменю, ярої пшениці, кукурудзи, гороху, конюшини, люцерни).

Параметри оптимальних значень рН значною мірою змінюються залежно від гранулометричного складу ґрунту, вмісту гумусу. Оптимізація реакції ґрунту має особливе екологічне значення для районів з радіонуклідним забрудненням. Зміна реакції дерново-підзолистих ґрунтів від середньокислої до нейтральної зменшує надходження радіонуклідів стронцію-90 і цезію-137 в зернові культури в 2-3 рази, а в сіно багаторічних трав у 3-5 разів.