Система сівозмін

Площа передгірних і гірських районів Карпат становить 3,5 млн га. Серед них виділяють Передкарпаття, гірські райони Карпат, Закарпатське передгір'я, гори і рівнини.

У Передкарпатті розташовані такі райони Львівської області: Дрогобицький, Сірійський, Самбірський і Старосамбірський; Івано-Франківської - Богородчанський, Тесмінецький, Калузький і Коломийський; Чернівецька область.

В зоні Передкарпаття у структурі посівних площ зернові культури становлять 40-45%, технічні культури (буряки цукрові, льон-довгунець) — 10-12 %, картопля — 2-3%, овочеві — 1-3%, кормові культури — 40-45%.

Для господарств, що спеціалізуються на виробництві яловичини, молока і льону рекомендовані сівозміни з таким чергуванням культур: 1, 2 — багаторічні трави; 3 — озимі зернові + післяжнивні посіви на зелений корм; 4 — картопля, коренеплоди; 5 — льон, однорічні трави з наступними післяукісними і післяжнивними посівами; 6 — ярі зернові з підсіванням багаторічних трав або 1, 2 — багаторічні трави; 3 — озимі зернові + післяжнивні посіви на сидерат; 4 — картопля, коренеплоди; 5 — ярі зернові з підсівом багаторічних трав. У цих областях із значною кількістю еродованих земель доцільно запроваджувати ґрунтозахисні сівозміни без просапних культур.

На низькородючих ґрунтах, розташованих на схилах, доцільно запроваджувати сидеральні ґрунтозахисні сівозміни з таким чергуванням культур: 1 — люпин на сидерат; 2 — жито озиме; 3 — дво-триукісні вико-вівсяно-райграсові сумішки; 4 — ярі зернові + післяжнивні посіви гірчиці білої або редьки олійної.

Раціональною є конвеєрна сівозміна для безперервного забезпечення худоби зеленими кормами і заготівлі сухих кормів на зиму з таким чергуванням культур: 1, 2 — багаторічні трави; 3 — ріпак озимий + горох з викою + післяукісно гірчиця біла; 4 — вика + овес + райграс однорічний — 2-3 укісна сумішка; 5 — жито озиме на зелений корм з підсівом суміші конюшини з тимофіївкою і райграсом.

У гірських районах Карпат доцільно запроваджувати такі ґрунтозахисні сівозміни:

• 1, 2 — багаторічні трави, 3 — багаторічні трави із смуговим розміщенням картоплі, 4 — льон-довгунець, жито озиме, 5 — овес з підсівом багаторічних трав.
• 1, 2 — багаторічні трави, 3 — картопля, коренеплоди, 4 — льон-довгунець, 5 — однорічні трави з підсівом багаторічних трав.
• 1, 2 — багаторічні трави, 3 — картопля, коренеплоди, 4 — овес з підсівом багаторічних трав.
• 1, 2 — багаторічні трави, 3 — озимі + післяжнивні смугові посіви багаторічного люпину, 4 — картопля ( смуговий посів між люпином); 5 — озимі та ярі зернові з підсівом суміші бобових і злаковими.
• 1, 2, 3 — багаторічні трави, 4 — жито озиме, 5 — картопля, 6 — ярі зернові з підсівом сумішки багаторічних трав.

На схилах крутизною 6-100 рекомендовані такі сівозміни:

• 1, 2 — багаторічні трави, 3 — жито озиме, 4 — картопля, 5 — однорічні трави з підсівом багаторічних трав.
• 1, 2, 3 — багаторічні трави, 4 — картопля, коренеплоди, 5 — овес з підсівом багаторічних трав.
• 1, 2, 3 — багаторічні трави, 4 — однорічні трави, овес, жито озиме з підсівом багаторічних трав.
• 1, 2, 3, 4 — багаторічні трави, 5 — картопля, коренеплоди, 6 — овес з підсівом багаторічних трав.

У кожному господарстві структуру посівних площ і систему сівозмін необхідно уточнювати залежно від господарства, ґрунтово-кліматичних умов і кон'юнктури ринку.

Система удобрення і меліоративні заходи

Передгірні і гірські райони мають свої особливості, які зумовлюються невеликими контурами орних земель з малородючими ґрунтами та їх високою кислотністю. Тому тут відновлення і підвищення родючості ґрунту може відбуватись лише за допомогою вапнування, внесення гною, мінеральних добрив і вирощування сидератів.

Дослідженнями установлено, що для зменшення кислотності ґрунту і рухомого алюмінію треба вносити половинну норму вапняків (4 т/га) з фосфоритним борошном (2 т/га).

Основним видом удобрення є органічні добрива — гній, гноївка, компости і зелені добрива. Гній в основному вносять під картоплю і коренеплоди по 50-60 т/га із розрахунку, щоб припадало 15-20 т на гектар сівозмінної площі. Сидерати вирощують в польових і кормових сівозмінах, насичених проміжними посівами, або у спеціальних сівозмінах.

Найбільші прирости врожаю у Прикарпатті, як і в Карпатах, забезпечує внесення повних мінеральних добрив. З них перше місце займають азотні добрива; на осушених торфовищах - калійні і фосфорні; у Карпатах — азотні і фосфорні.

За даними Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського норми добрив на змитих ґрунтах порівняно з незмитими збільшують продуктивність ґрунтів (табл. 73).

Розвиток польового кормовиробництва у господарствах зони різних форм власності на земно, а також технології вирощування кормових культур на сидерат та проміжних посівів повинні бути однією з основних ланок адаптивної системи землеробства.

Таблиця 73. ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ЗМИТОСТІ, %