< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Інформаційно-технологічні ресурси у глобальному конкурентному середовищі

Явища та тенденції глобалізації, інформатизації, НТП, посилення взаємної залежності країн, лібералізації, світової кризи взаємодіють, протидіють, активно видозмінюючи світ, соціально-економічні системи, механізм міжнародного поділу праці. Водночас вони є виявом загальних, або глибинних, причин, стимулів соціально-планетарної еволюції. Відбуваються епохальні зміни цивілізаційно-історичного масштабу, які означають парадигмальні модифікації розвитку.

Урізноманітнення наукового знання, проявів науково-технічного прогресу, зростання кількості інформації, а на рівні соціального життя - диверсифікація видів діяльності, поглиблення різниці між багатими та бідними, суперечності між країнами, прошарками населення, людьми означають, що відбувається процес роздроблення у світі.

Водночас взаємозалежність країн, народів, навіть людей, швидке поширення інформації, збільшення кількості товарів і послуг, пришвидшення процесів обміну, економічних відносин, безпосередність зворотної реакції свідчать про реалізацію глобального синтезу.

Суперечливість тенденцій роздроблення та інтеграції породжує швидкі різноманітні зміни форм соціально-економічної організації, які відповідають чітким закономірностям розвитку системи виробничих сил та продуктивних відносин, інтернаціоналізації та відтворювальних циклів.

Сучасний прогрес технологій, поширення інформаційних моделей у всіх сферах соціального буття в масштабах світової економіки набувають специфічного вигляду та форм. Інформаційні технології докорінно змінюють глобальне конкурентне середовище, радикально впливають на процеси розміщення економічних ресурсів та їх перерозподіл. Спостереження взаємного зв'язку між основними параметрами технологічного розвитку окремих країн, а також характером їх участі в системі міжнародного поділу праці, глобальній конкурентній боротьбі, фактичному розподілі сукупного продукту, що виробляють у світі, дає змогу констатувати, що із функціонального погляду, а також відповідно до інтересів найвпливовіших суб'єктів сучасної світової економіки технологічні переваги стають дієвим інструментом формування механізму диспропорційного розвитку.

Механізми концентрації фінансово-інвестиційних ресурсів та випереджального нагромадження доданої вартості істотно впливають на сектори економіки, розвиток яких характеризується інноваційністю, а також ті, у яких інноваційні сектори домінують. Реальними формами та засобами фінансового перерозподілу є:

  • 1) залучення капіталів до інвестиційно привабливих інноваційних проектів, пов'язаних з інноваційними та технологічно авангардними проектами;
  • 2) нееквівалентний обмін, який може відбуватися при здійсненні експортно-імпортних операцій; він властивий різним соціальним системам, епохам, стадіям економічного розвитку, але за умов інформаційної доби та глобалізації його зумовлюють як об'єктивні, так і цілеспрямовано утворені механізми заниження цін на ресурсномісткі продукти та завищення цін на високотехнологічні товари;
  • 3) концентрація фінансових ресурсів навколо соціальної сфери (освіта, підготовка кадрів, соціальне страхування, охорона здоров'я тощо), розвиток якої супроводжують функціонування та розширення інноваційних секторів економіки;
  • 4) додаткові заходи з обмеження доступу конкурентів до інформаційних масивів, що унеможливлюють або позбавляють ефективності певні види комерційної діяльності;
  • 5) адміністративний перерозподіл владними органами держави, міждержавними структурами інформаційних ресурсів та інших видів ресурсів, які сприяють залученню відповідної інформації; він також є і заходом, до якого вдаються владні інститути у певних країнах, й інструментом геополітики.

Завдяки комерційній ефективності інформаційних ресурсів відбувається швидкий перехід фінансового капіталу від традиційних матеріаломістких виробництв до інноваційно-інформаційних у розвинутих країнах та консервування сировинних і напівфабрикатних, вузькоспеціалізованих виробництв у країнах інформаційної периферії. Така ситуація постає внаслідок виникнення в країнах інформаційної периферії факторних переваг, які є основою відносних переваг при виробництві низько технологічної продукції. Розуміння цих умовних переваг як переваг безумовних - значна небезпека для периферійних країн, оскільки дотримання застарілої логіки позбавить шансів на ефективний розвиток, здобуття сприятливого місця в системі міжнародного поділу праці. Більше того, боротьба за нереальні вигоди рутинної економіки є причиною технологічного, а отже, соціально-економічного відставання, зубожіння і навіть деградації.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >