< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організація планової роботи підприємства

Доведення планових завдань до виробничих, збутових та інших структурних ланок підприємства означає початок практичної організації планової роботи. Найбільш важливими об'єктами планування підприємницької діяльності виступають такі:

обсяг продаж продукції або наданих послуг;

прибуток або дохід;

частка продукції підприємства на ринках збуту.

При організації планової діяльності використовують різні показники, що уособлюють економічні, соціальні, технологічні та інші індикатори ведення справи. Показники пов'язані між собою і становлять певну систему, використання якої дає підприємцю змогу вести аналітичну роботу, приймати управлінські рішення.

Система показників планування - це сукупність економічних, технічних чи інших характеристик продукції або послуг у натуральній або вартісній формах.

Натуральні показники характеризують задоволення потреб споживачів у вироблюваній підприємством продукції, визначають матеріальні пропорції виробництва, зв'язки між постачальниками та споживачами сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Вартісні показники відображають у грошовій формі кількість витрат на виробництво продукції або послуг і використовуються для визначення обсягів виробництва, витрат на виробництво й збут продукції. Вартісні показники можуть бути кількісні і якісні, абсолютні й відносні.

Якісні показники характеризують ефективність підприємницької діяльності і можуть бути синтетичними та аналітичними. Синтетичні - відображають загальні результати роботи підприємства, аналітичні - використовуються при аналізі, вияві причин, що впливають на зміни будь-якого синтетичного показника.

Наприклад, для аналітичної оцінки використання основних фондів можуть бути використані такі показники, як фондовіддача, коефіцієнт змінності, продуктивність устаткування і т. ін. Кожен із наведених аналітичних показників дає змогу планувати можливі обсяги виробництва, витрати, порівнювати ефективність використання наявного виробничого потенціалу в часі або стосовно до аналогічних показників конкурентів. Зокрема, фондовіддача визначається як відношення виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів:

Звичайно, використання у плановій роботі показників - справа творча: не кожне підприємство має дороге і високотехнологічне устаткування, використання якого суттєво впливає на узагальнюючі показники. Тому в підприємницькій діяльності виділяють універсальні показники розвитку фірми, специфічні планові показники конкретної сфери бізнесу та особливі показники, що використовуються для прийняття управлінських рішень.

Найбільш поширеними показниками діяльності підприємства виступають такі:

1. Собівартість - сукупність витрат на виготовлення та збут продукції в грошовій формі. Класифікація витрат може бути досить різноманітною. Найчастіше витрати поділяють на прямі і непрямі, постійні і змінні. Планування витрат використовується при розробці кошторису витрат на виробництво. Основними елементами або статтями витрат виступають:

❖ матеріальні витрати;

❖ витрати на оплату праці;

❖ обов'язкові відрахування в спеціальні фонди;

❖ амортизація основних фондів;

❖ інші витрати на виробництво продукції.

  • 2. Планування прибутку як узагальнюючого показника ефективності підприємницької діяльності відбувається таким чином. Визначається запланований обсяг валового доходу - сума виручки від проданої продукції. Після цього з'ясовується різниця між валовим доходом та валовими витратами, тобто між грошовими надходженнями за реалізовану продукцію і витратами на її виготовлення та збут. При цьому та частина валового доходу, що перевищує середні для даного стану економіки значення і отримана внаслідок вдалих підприємницьких дій (наприклад, нововведення технічного та організаційно-управлінського характеру, формування нового попиту, реалізація оригінальних ідей), набирає форми підприємницького доходу.
  • 3. При плануванні рентабельності окремих видів продукції або послуг використовують формулу

Крім зазначених показників, кожний підприємець залежно від специфіки своєї діяльності може використовувати й інші показники в плановій роботі.

Після того, як визначені планові показники, починається договірна робота. Адже взаємовідносини підприємців зі своїми партнерами мають форму укладання і виконання договорів. Існують різні види договорів, які розрізняються певними ознаками. Наприклад, договір поставки відрізняється від договору купівлі-продажу за ознаками об'єкта договору, тривалістю, характером взаємовідносин партнерів, структурою договірних зв'язків.

Договір поставки визначає найсуттєвіші умови взаємовідносин партнерів у справі бізнесу, а саме: найменування, кількість, асортимент поставлених виробів, термін дії договору, тривалість, періоди поставок. Крім того, визначається загальна сума договору, ціни товару, форма й порядок розрахунків, юридична адреса кожного з учасників договору, його реквізити.

Інші форми господарських зв'язків можуть здійснюватись безпосередньо. Наприклад, мають місце прямі зв'язки виробника і споживача або з використанням посередника - товарні біржі, оптові торговельні заклади тощо.

Уся попередньо проведена робота з укладання договорів дає підстави для планування виробничої програми. Формування виробничої програми підприємства здійснюється в паралельно-послідовному порядку і має два узгоджених етапи:

I етап - формування асортиментної стратегії, тобто визначення видів продукції або послуг, що здатна виробляти чи надавати фірма.

II етап - урахування конкуренції, попиту і пропозицій як найважливіших елементів ринкового механізму.

Підприємець обов'язково має проводити аналіз рівня технологічних процесів і діяльності підприємства на ринку. І тільки залежно від отриманих результатів відбувається планування розвитку підприємства.

Оперативне планування підприємницької діяльності має вирішувати поточні питання. Зокрема, потрібно коригувати цінову політику, аналізувати інформацію про збільшення/зменшення обсягів продаж, величини запасів сировини тощо. На базі оперативного планування можуть ухвалюватися рішення про вилучення продукції з обороту, заміну виробництва того чи іншого виробу.

Головна мета оперативного планування - це збереження та примноження споживачів продукції, яку виробляє фірма. Для цього використовуються різні методи підвищення конкурентоспроможності продукції: підвищення її якості, кращий дизайн, післяпродажне обслуговування.

Отже, планова робота охоплює як розробку і доведення планових завдань до виконавців, так і форми взаємодії підприємства-виробника із споживачами своєї продукції. Це показує комплексний характер планування підприємницької діяльності в ринкових умовах.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >