< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Соціальні засоби ЗЕВ

Соціальні засоби ЗЕВ - одяг, взуття, зачіска, прикраси, аксесуари, макіяж. Проблема широко вивчалася у психологічній та педагогічній науці. У психології, зокрема, досліджувалися такі питання:

  • 1. Про зв'язок одягу і психічних особливостей особистості (одяг як вияв особистості, пов'язаний з уявленнями людини про себе, з її Я-концепцією).
  • 2. Роль одягу у спілкуванні (ефект першого враження, Я-дзеркальне).
  • 3. Функції одягу у спілкуванні: ефективно-комунікативна, регулятивно-комунікативна й інформативно-комунікативна.
  • 4. Проблема знаків в одязі (психосеміотика).
  • 5. Особливості сприйняття, ставлення і вибір одягу в різні вікові періоди (вікова психологія).
  • 6. Одяг як морально-історична категорія (історична психологія).
  • 7. Особливості національної культури (етнопсихологія).
  • 8. Одяг як об'єкт психофізичних досліджень (специфіка відчуттів усіх модальностей сприймання).
  • 9. Моделювання одягу як вид професійної діяльності (психологія праці).

Вимоги до використання соціальних засобів виразності у професійній діяльності соціального педагога

ОДЯГ

  • - виконує професійну функцію, сприяє вихованню художньо-естетичних смаків дітей та гармонійно уособлює професійну діяльність педагога;
  • - естетично витриманий, ошатний, гарний, у кольоровій гамі переважають помірно насичені барви;
  • - модний і елегантний, відображає рівень культури суспільства на даному етапі розвитку;
  • - стиль одягу - діловий, але не сіро-буденний;
  • - демонструє індивідуальність соціального педагога, маскує недоліки зовнішності і підкреслює достоїнства;
  • - одяг комплектний, що дозволяє повсякчас мати елемент новизни;
  • - у манері одягатися знаходить вияв уміння враховувати вік, погоду, пору року, контингент вихованців та конкретні ситуації;
  • - у вдало підібраному одязі жінка-педагог відчуває себе привабливою, неповторною;
  • - аксесуари підібрані зі смаком, доповнюють загальну естетичну картину зовнішнього вигляду;
  • - класичне вбрання чоловіка-педагога - строгий костюм і в тон сорочка, краватка;
  • - із гардероба педагога виключається: ультрамодний одяг, незвичайний фасон якого відволікає увагу оточення, одяг занадто яскравих тонів, що стомлює і дратує дітей.

ВЗУТТЯ

  • - завжди чисте, відремонтоване, зручне, легке; модне, гарне, елегантне;
  • - підібране таким чином, щоб не завдавати зайвих турбот (фасон, розмір);
  • - гармонує з індивідуальними особливостями зовнішнього вигляду (зріст, постава тощо);
  • - відповідає сезону, погоді, ситуаціям;
  • - висота каблука оптимальна, тому ноги не стомлюються, а стукіт підборів не відволікає уваги дітей;
  • - педагог ніколи не взуває взуття босоніж і не перебуває в приміщенні в теплих чобітках.

ПРИКРАСИ

  • - не відіграють домінуючої ролі в зовнішності педагога, а є лише акуратними художніми мазками, які підсилюють окремі сторони зовнішності;
  • - ансамбль у прикрасах обов'язковий;
  • - вибір демонструє почуття міри, смак;
  • - не використовує надто дорогих і яскравих коштовностей, щоб не відволікати увагу оточення;
  • - прикраси не заважають працювати і спілкуватися з іншими людьми.

ЗАЧІСКА

  • - волосся завжди чисте, ретельно зачесане;
  • - зачіска модна і до лиця;
  • - жінка-педагог піклується про те, щоб довге волосся не заважало під час роботи;
  • - чоловік-педагог щоденно голиться, акуратно підстрижений і зачесаний, вуса і борода (якщо є) мають естетичний вигляд;
  • - не допускає надміру експериментів зі своїм волоссям, щоб химерні зачіски і часті зміни кольору не відволікали уваги учнів та інших учасників педагогічного процесу;
  • - у приміщенні завжди без головного убору;
  • - взірець догляду за волоссям.

МАКІЯЖ

  • - непомітно підкреслює і підсилює природну привабливість, маскує недоліки;
  • - гармонує з одягом, зачіскою, аксесуарами, прикрасами;
  • - залежить від погоди, пори року, модних тенденцій, індивідуальних особливостей, віку, обставин та часу доби; притаманне почуття міри;
  • - манікюр бездоганний;
  • - парфуми мають тонкий, вишуканий запах;
  • - вибір косметичних засобів - доречний та відповідає художньо-естетичним вимогам.

ДОСЛІДЖЕННЯ НЕВЕРБАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ КОМУНІКАТОРІВ У СИТУАЦІЯХ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

Невербальна поведінка

Контекст

Висновки, прогноз

1

2

3

  • 1. Дистанція:
    • а) який простір домінує;
    • б) чи змінюється дистанція у процесі взаємодії (збільшується - зменшується), чим це зумовлено.
  • 2. Обличчя:
    • а) загальний вираз обличчя (доброзичливий, спокійний, зосереджений, відсутній, схвильований);
    • б) кивання головою;
    • в) прилив крові до обличчя;
    • г) зморшки на чолі; ґ) губи:

  • - стислі, розслаблені, надуті;
  • - адекватна чи неадекватна посмішка; д) візуальний контакт:
  • - тривалість візуального контакту (триваліший, коли говорить чи слухає);
  • - коли порушується візуальний контакт клієнтом;
  • - очі (розширений, звужений, звичайний стан зіниць).
  • 3. Жести:
    • а) загальний стиль жестикуляції:
      • - тонус м'язів;
      • - відкриті чи закриті жести;
      • - жести-паразити, що ускладнюють розуміння;
      • - раптові зміни пози тіла;
      • - перебирання пальцями;
    • б) конгруентність та неконгруентність жестів;
    • - чим викликані;
    • в) гармонія рухів у спілкуванні комунікаторів:
      • - у які моменти рухи віддзеркалені, синхронні;
      • - у які моменти рухи асинхронні.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >