Види та показники продукції інших видів економічної діяльності
Послуги транспорту і зв'язку
Транспорт і зв'язок (секція Н "Транспорт і складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність" та окремі види діяльності у секції І "Інформація та телекомунікації" у КВЕД) - це особлива галузь економіки, яка включає діяльність різних видів транспорту з перевезення пасажирів і вантажів, а також діяльність пошти та засобів зв'язку, зокрема телекомунікацій (електрозв'язку).
Основним результатом діяльності у сфері транспорту і зв'язку є продукція, що набуває форми послуг. їх види статистика вивчає відповідно до Центральної статистичної класифікації продукції (рис. 9.9).
Рис. 9.9. Групування послуг транспорту і зв'язку (відповідно до Центральної статистичної класифікації продукції)
Основною організаційною формою статистичного вивчення послуг транспорту є звітність підприємств, які надають такі послуги за видами транспорту та для вантажних і пасажирських перевезень. Враховуючи значний обсяг у цій сфері діяльності фізичних-осіб-підприємців, які виконують комерційні вантажні перевезення, пасажирські автоперевезення на маршрутках, обсяги їх діяльності вивчають за допомогою вибіркових обстежень у формі анкетних опитувань.
Підприємства, які надають послуги зв'язку, звітують до органів державної статистики про кількість таких послуг за видами, а також про доходи, одержані від їх надання.
Статистичний облік послуг транспорту і зв'язку здійснюють у натуральних одиницях вимірювання та у вартісному еквіваленті.
Облік послуг транспорту у натуральному вираженні здійснюють за допомогою таких основних показників:
- - відправлення пасажирів і перевезення пасажирів;
- - відправлення вантажів і перевезення вантажів. Відправлення вантажів - це загальний обсяг вантажів у тоннах (брутто), прийнятий до перевезення. Перевезення вантажів - загальний обсяг вантажів, який навантажено та транспортовано рухомим складом окремих видів транспорту (вантажні автомобілі, залізничні вагони, річкові та морські судна, літаки) або трубопроводами, вимірюється в тоннах (перекачування газу, аміаку - в тоннах або кубічних метрах).
Відправлення пасажирів - загальна кількість пасажирів, прийнятих до перевезення. Перевезення пасажирів - загальна кількість пасажирів, транспортованих рухомим складом окремих видів транспорту (автобуси, легкові автомобілі, тролейбуси, трамваї, залізничні пасажирські вагони, річкові та морські судна, літаки).
Загальний обсяг транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів у статистиці оцінюють за допомогою таких показників:
- - пасажирооборот;
- - вантажооборот.
Пасажирооборот - загальний обсяг пасажирської транспортної роботи, який дорівнює сумі добутків кількості фактично перевезених пасажирів (групи пасажирів) на відстань їх перевезення за кожну поїздку, вимірюється в пасажиро-кілометрах (тис.пас.км):
де ап( - кількість перевезених пасажирів за поїздку і; І" - відстань, на яку перевезено пасажирів за поїздку і; і = 1;"; п - кількість поїздок.
Вантажооборот - загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорівнює сумі добутків фактично перевезеного вантажу на відстань перевезення за кожну поїздку, вимірюється в тисячах тонно-кілометрів (тис. ткм).
де а^ - вага вантажу (партії вантажу), перевезеного за поїздку /; Р.- відстань, на яку перевезено вантаж за поїздку і; і = 1; л; п - кількість поїздок.
Вартісну оцінку послуг транспорту і зв'язку здійснюють за допомогою показника "обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг)", до якої включають вартість:
- - реалізованих за межі підприємства послуг від перевезень вантажів і пасажирів;
- - послуг з транспортного оброблення вантажів (вантажно-розвантажувальні, транспортно-експедиційні послуги);
- - послуг зі зберігання та складування вантажів, функціонування транспортної інфраструктури;
- - послуг з приймання, оброблення, перевезення і доправляння поштових відправлень, грошових переказів та інших послуг зв'язку (включаючи обслуговування засобів і споруд зв'язку усіх видів), включно з тими роботами (послугами), оплату за які клієнт ще не здійснив, за винятком непрямих податків.
Торгівля як вид економічної діяльності у КВБД
Торгівля як вид економічної діяльності об'єднує суб'єктів господарювання, які забезпечують оборот товарів між різними категоріями виробників і споживачів за умови функціонування ринку товарів і послуг.
Згідно з КВЕД, торгівля входить у секцію в "Оптова і роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів". Секція включає перепродаж (продаж без перероблення) будь-яких товарів і надання послуг, пов'язаних з торгівлею товарами, а також технічне обслуговування та ремонт автомобілів і мотоциклів; установлення і ремонт побутових виробів і предметів особистого вжитку.
Різновиди послуг торгівлі, які вивчає сучасна статистика, наведені нарис. 9.10.
Рис. 9.10. Групування послуг торгівлі (відповідно до Центральної статистичної класифікації продукції)
Торгівельна діяльність включає також надання звичайних для цього виду діяльності додаткових послуг: сортування великих партій товарів, перефасування товару меншими партіями, перепакування, фасування, зберігання (у т.ч. заморожування та охолодження), очищення та сушіння сільськогосподарських продуктів, складування, комплектацію та модернізацію комп'ютерів, доставку та установлення товарів за власний рахунок, рекламні акції на користь своїх клієнтів, розроблення етикеток тощо.
Організаційними формами вивчення обсягів продукції торгівлі є спеціальна статистична звітність підприємств, для яких основним видом діяльності є торговельна діяльність, а також ресторанне господарство (форми 1-торг "Звіт про товарооборот"; 3-торг "Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства": 1-опт "Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі"), спеціальні обстеження торговельної мережі, що належить фізичним особам-підприємцям, обстеження у формі звітності на вибірковій основі організованих ринків сільськогосподарської продукції. Додатковими джерелами інформації для визначення обсягів продажу товарів за усіма каналами реалізації, у тому числі на неформальних ринках, є вибіркові обстеження умов життя домашніх господарств, адміністративні дані місцевих органів виконавчої влади щодо розміщення об'єктів роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, дані Державної податкової адміністрації.
Залежно від характеру покупця та подальшого використання проданого товару, розрізняють оптову і роздрібну торгівлю.
Оптова торгівля забезпечує рух товарів для подальшого їх перепродажу або використання у виробництві. У сфері оптової торгівлі покупцями товарів є роздрібні торговці, підприємства та організації інших видів діяльності, інші оптовики, оптовики-заготівельники, власники складів, експортери, імпортери, кооперативні організації, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції тощо.
Статистична класифікація оптової торгівлі здійснюється за асортиментом товарів і включає діяльність посередників, які зв'язують між собою покупців і продавців або здійснюють торгові операції від імені третіх осіб, у т.ч. через Інтернет: торгових агентів, комісіонерів, товарних брокерів чи інших посередників.
Роздрібна торгівля - це перепродаж (продаж без перероблення) товарів, призначених переважно для споживання приватними особами чи домашніми господарствами. Отже, основним покупцем підприємств роздрібної торгівлі є населення, яке купує товари, як правило, для особистого споживання.
Роздрібну торгівлю класифікують за місцем торгівлі - торгівля у магазинах, ятках, з лотків тощо. Торгівлю у магазинах класифікують також за видами товарів: торгівля новими чи уживаними товарами, продаж у спеціалізованих чи неспеціалізованих магазинах та, якщо у спеціалізованих магазинах, то, крім того, за асортиментом товарів.
Основними групами товарів є продовольчі товари (продукти харчування, тютюнові вироби, алкогольні і безалкогольні напої) і непродовольчі товари (тканини, одяг, взуття, меблі, ювелірні вироби тощо)
Основними показниками, що характеризують специфіку результатів діяльності торгівлі, є оптовий товарооборот і роздрібний товарооборот.
Оптовий товарооборот - це виторг від продажу товарів без будь-яких змін (крім звичайних для торгівлі операцій) роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям чи іншим оптовикам (крім населення) для їх використання або наступного продажу як в Україні, так і на експорт. До оптового товарообороту включається вартісний обсяг продукції без ПДВ та акцизного збору
Роздрібний товарооборот - це виторг від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів (як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, банківські платіжні картки) через організовану торгову мережу (магазини, аптеки, палатки, ятки, автозаправні станції тощо), а також виторг, одержаний через касу неторгових підприємств (зокрема підприємств ресторанного господарства) від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання.
У роздрібний товарооборот включається також відпуск за безготівковим розрахунком продуктів харчування закладам охорони здоров'я, соціального забезпечення, і освіти тощо.
У статистичному вивченні ринку товарів і послуг, зокрема ланок перепродажу товарів та їх кількості, особливе місце посідає коефіцієнт ланковості товаропросування. Його визначають за формулою
де Валовий товарооборот - загальна сума продажу товару на шляху від виробника до споживача, яка визначається як сума оптового і роздрібного товарообороту; Чистий товарооборот - сума кінцевого продажу товарів для даної торгової системи. Обсяг чистого товарообороту визначають як суму роздрібного товарообороту та оптового продажу товарів торговим організаціям інших торгових систем.
Коефіцієнт ланковості товаропросування показує, скільки в середньому партія товару перепродувалася у досліджуваній торговій системі.
Специфіка торговельної діяльності, яка полягає у перепродажу вже створених товарів і послуг, зумовлює особливості обчислення макроекономічних показників продукції, зокрема випуску продукції та обсягу реалізованої продукції.
Випуск роздрібної та оптової торгівлі визначається як величина торгової націнки, тобто як різниця між вартістю реалізованих товарів у продажних і купівельних цінах за відрахуванням податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків на продукти, плюс субсидії на продукти.
Торгова націнка - це доход торговельних організацій, за рахунок якого покриваються витрати обігу й утворюється прибуток.
Обсяг реалізованої продукції у торгівлі прирівнюється до товарообороту і включає купівельну вартість товарів та торгову націнку. Послуги з ремонту оцінюють за вартістю наданих послуг.
У сучасній економіці дедалі поширення набуває електронна форма здійснення торговельної діяльності, як електронна. У 2010 р. для визначення обсягів електронної торгівлі вперше була запроваджена одноразова звітність підприємств за формою № 1-ГКТ Використання інформаційно-комунікаційних технологій та електронної торгівлі на підприємствах у 2010 році. Згідно з Інструкцією про складання звітності, електронна торгівля - це операції, здійснювані через мережі на основі Інтернет протоколів та через інші комп'ютерні мережі. Через такі мережі здійснюється замовлення товарів та послуг, але платежі та остаточне доправляння товарів або послуг може здійснюватись як у режимі он-лайн (оn-line), так і незалежно від мережі (оff-line).
