Підготовка підзаконних нормативно-правових актів

Підзаконні нормативно-правові акти - це нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Види підзаконних нормативно-правових актів в Україні:

• - Укази Президента України.
• - Постанови Президії Верховної Ради України.
• - Постанови Кабінету Міністрів України.
• - Інструкції, розпорядження і накази міністерств, державних комітетів та відомств України.
• - Розпорядження глав обласних, міських та районних державних адміністрацій.
• - Рішення виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів.
• - Нормативні накази та інструкції адміністрації установ.

Дія нормативно-правових актів - це їхній фактичний вплив на суспільні відносини. Кожен нормативно-правовий акт призначений для врегулювання певних суспільних відносин, тому встановлення меж його дії є необхідною умовою забезпечення правомірності використання і застосування приписів, які складають зміст цього акту

Дія нормативно-правового акту обмежена трьома параметрами:

• а) дією у часі, тобто терміном дії, або часом, протягом якого нормативно-правовий акт має юридичну силу;
• б) простором, на якому діє нормативно-правовий акт;
• в) колом осіб, які підпадають під дію нормативно-правового акту, тобто осіб, в яких на підставі нормативно-правового акту виникають конкретні юридичні права та обов'язки.

Дія нормативно-правового акту у часі обмежена моментом набрання ним юридичної сили та моментом втрати останньої. Тобто, слід розрізняти:

• - введення в дію;
• - припинення дії;
• - зворотну силу дії.

Нормативно-правові акти починають діяти:

• - з часу, що зазначений у самому нормативно-правовому акті чи спеціально прийнятому акті;
• - після 10 днів з моменту його опублікування;
• - якщо нормативно-правовий акт не публікується, то з моменту одержання його виконавцями.

Нормативно-правові акти втрачають чинність в силу:

• а) закінчення терміну, на який видавався акт;
• б) відміни даного нормативно-правового акту іншим;
• в) зміни обставин, для врегулювання яких був призначений нормативно-правовий акт.

Дія нормативно-правових актів у часі може бути прямою, зворотною та переживаючою.

Пряма дія має місце тоді, коли нормативно-правовий акт поширюється на всі факти, які виникли після набрання ним чинності, та на факти, які виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати, проте тільки з моменту набрання ним чинності.

Зворотна дія має місце тоді, коли нормативно-правовий акт поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, але вже з моменту їхнього виникнення, тобто відбувається перегляд попередніх рішень з цих фактів вже за новим нормативно-правовим актом.

Переживаюча дія має місце у випадку, коли нормативно-правовий акт поширює свою дію тільки на нові факти, а на факти, які виникли раніше і продовжують існувати, діє попередній нормативно-правовий акт.

Пряму дію мають всі нормативно-правові акти, зворотну та преживаючу тільки у випадках, спеціально передбачених законом.

Темпоральна чинність нормативно-правових актів, тобто їхня дія у часі, звичайно, встановлюється законодавством відповідної держави. Знання цих правил - неодмінна передумова належного законного застосування і здійснення норм юридичного права.

Дія нормативно-правового акту у просторі - це поширення його впливу на певну територію, державу в цілому чи певний регіон.

Дія нормативно-правового акту за колом осіб визначається підлеглістю осіб вимогам нормативно-правових актів. Згідно зі загальним правилом, дія нормативно-правового акту поширюється на всіх осіб, що перебувають на визначеній території.

Особливості підготовки постанов

Постанова - це правовий акт, що приймається вищими і деякими центральними органами колегіального управління для вирішення найбільш важливих та принципових завдань, які стоять перед ними, та встановлення стабільних норм чи правил поведінки.

Приймаються постанови Президією Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України та іншими органами управління і установами.

Текст постанови, як правило, складається з двох частин: констатуючої та розпорядчої

Констатуюча частина містить вступ, дає оцінку становища, в разі необхідності наводить підставу для видання або дає посилання на правовий акт вищої установи. В розпорядчій частині подається перелік намічених заходів, визначається виконавець (виконавці) та термін виконання.

Реквізити постанови: Зображення Державного герба України; назва установи, що підготувала постанову; назва виду документа; дата і місце видання документа; заголовок до тексту документа (стислий виклад змісту постанови); текст постанови; підписи; візи документа; запис про державну реєстрацію.

Проекти постанов нерідко готують міністерства чи відомства, погоджуючи їх з установами, інтересів яких це стосується. Якщо виникає суперечність, до проекту додається довідка з викладом суті питання. Проект документа разом з супровідним листом та довідками про погодження підписується керівником відповідної установи - автора і направляється в органи, що відповідають за його видання.

Підписують постанову дві особи: голова колегіального органу й керуючий справами (секретар).

Терміном постанова може називатись також заключна частина протоколу засідання зборів, правління, президії та ін. Ця постанова входить у протокол чи додається до нього. В разі потреби може оформлятись як витяг з протоколу.

Зразки постанов Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України наведено в додатках 4.4 та 4.5.