Метод внутрішньогосподарського контролю

Внутрішньогосподарський контроль в процесі функціонування сформував свій метод, який характеризується використанням загальнонаукових та власних (специфічних) методичних прийомів контролю (рис. 2.2.).

Метод - це способи дослідження, який визначає підхід до об'єктів та шлях наукового пізнання і встановлення істини.

Методом внутрішньогосподарського контроль - є сукупність прийомів та способів, за допомогою яких вивчається діяльність підприємств і організацій.

Загальнонаукові способи не дають чисельної характеристики, а тільки відповідають на запитання, як здійснювати дослідження (контроль) та які способи і підходи необхідно використовувати для визначення закономірностей.

Тому загальнонаукові методи дослідження ґрунтуються на методах філософії, та до них включають:

• - аналіз;
• - синтез;
• - індукцію;
• - дедукцію;
• - аналогію;
• - моделювання;
• - абстрагування;
• - конкретизацію;
• - системний аналіз;
• - функціонально-вартісний аналіз

Власні методичні прийоми внутрішньогосподарського контролю - це специфічні прийоми, вироблені практикою на основі досягнень економічної науки.

Формуються ці прийоми залежно від цільової функції контролю та її загальнонаукових прийомів і характеризуються взаємним проникненням в однорідні галузі наук.

Рис. 2.2. Елементи методу внутрішньогосподарського контролю

Власні (специфічні) методи внутрішньогосподарського контролю групуються в межах наступних прийомів дослідження господарської діяльності (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. ВЛАСНІ МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ

Фактичний контроль - проводиться для встановлення реального стану об'єктів. Зокрема, група фактичних прийомів об'єднує наступні:

• - спостереження - прийом статистичного вивчення якісних характеристик господарського процесу;
• - обстеження - вивчення стану окремих елементів досліджуваного процесу на певний час. Практикується для отримання інформації про умови зберігання та експлуатації активів, умови праці, дотримання заданої технології тощо;
• - інвентаризація - перевірка наявності та стану об'єктів шляхом огляду, перерахунку, зважування, обмірів;
• - лабораторний аналіз - вивчення якісних характеристик об'єктів, їх фізико-хімічних властивостей та ін. Застосовується для перевірки дотримання вимог стандартів, рецептур виготовлення продукції;
• - контрольні перевірки, запуски та заміри - використовуються для перевірки достовірності застосовуваних норм витрат виробничих запасів, повноти оприбуткування готової продукції, обсягів та якості виконаних робіт, наданих послуг;
• - технологічний контроль - вивчення інженерного та технічного стану виробництва, його відповідності стандартам;
• - експертиза - експертна оцінка при дослідженні спеціальних питань у взаємозв'язку з внутрішньогосподарським контролем;
• - експеримент - науково поставлений дослід відповідно до мети контролю для перевірки результатів планових чи виконаних процесів.

Документальний контроль - це спосіб контролю, який передбачає перевірку, яка здійснюється з метою встановлення сутності, законності та ціленаправленості господарських операцій та управлінських рішень шляхом використання планових, облікових та інших документів.

Документальні прийоми контролю складаються з прийомів контролю окремого документа (формальна, нормативно-правова та арифметична перевірка документа) та прийомів контролю господарських операцій (зустрічна перевірка документів, контрольні порівняння на збалансованість окремих показників, аналітична перевірка звітності та балансів, техніко-економічні розрахунки) та нормативно-правова перевірка.

Визначені прийоми фактичного та документального контролю використовуються суб'єктом контролю при проведенні попереднього, поточного та наступного контролю оцінки активів у бухгалтерському обліку.

До розрахунково-аналітичних прийомів контролю відносять: економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи тощо. Використання в процесі внутрішньогосподарського контролю розрахунково-аналітичних методичних прийомів дозволяє виявити загальний стан контрольованих об'єктів, виявити фактори, що спричинити негативний вплив на результати фінансово-господарської діяльності, а також встановити подальший напрямок контрольно-ревізійного процесу в частині виявлення втрат і перевитрат та конкретних осіб, відповідальних за неналежні результати господарювання.

Економічний аналіз застосовують для виявлення й оцінювання причин, що впливають на відхилення від нормального перебігу процесів виробничо-господарської діяльності. Виявлення в ході економічного аналізу негативних тенденцій і відхилень від нормативного перебігу господарських явищ вказують напрямок для проведення більш детального подальшого дослідження.

Особлива наочність аналізу досягається використанням методів економічної статистики: розрахунки різних коефіцієнтів, індексів та інших відносних величин. Широко використовуються й економіко-математичні методи: кореляційні й регресійні моделі, обробка рядів динаміки, лінійне програмування та інші.

Група методів узагальнення та реалізації результатів контролю являє собою синтезування результатів здійсненого контролю та прийняття рішень з усунення виявлених недоліків у фінансово-господарській діяльності підприємства, упередження їх повторення в майбутньому та включає такі прийоми:

• - документування результатів проміжного контролю (складання відомостей вибіркової інвентаризації цінностей, актів ревізії каси, обстеження місць збереження цінностей тощо);
• - групування недоліків (класифікація і групування недоліків господарської діяльності за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю);
• - аналітичне групування (складання таблиць, схем, графіків, відомостей, машинограм за даними виявлених ревізією недоліків у діяльності підприємців);
• - слідчо-юридичне обґрунтування (розгляд пояснювальних записок від службових осіб, матеріально-відповідальних та інших працівників з питань правопорушень у господарській діяльності);
• - систематизоване групування результатів контролю (систематизоване групування результатів контролю в акті комплексної ревізії діяльності підприємства за економічною однорідністю);
• - прийняття рішень (видання наказів, розпоряджень, службового листа ревізуючою організацією; прийняття рішення власником за результатами контролю);
• - контроль за виконанням прийнятих рішень (вибір об'єкта спостереження і одержання інформації про функціонування його згідно з управлінськими діями за результатами контролю. Перевірка достовірності інформації про фактичний стан об'єктів контролю.