< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Гречка

Основна круп'яна культура. Гречана крупа має добрі смакові, поживні та дієтичні якості. її цінність визначається складом білкового комплексу. Він багатий на такі важливі амінокислоти як лізин, аргінін, цистин, триптофан, а також гістидин, необхідний для дитячого харчування. Білки гречки цінніші, ніж у інших зернових культур. Гречана крупа займає перше місце за поживністю серед круп. Вона містить більше вітамінів (Вт В2, В6, Р), мінеральних речовин багатих на залізо, фосфор, калій і магній. Органічні кислоти (лимонна, яблучна, щавелева) сприяють кращому засвоєнню їжі.

За фізіологічною цінністю білки гречаної крупи близькі до білків курячого яйця і коров'ячого молока. Гречану кашу дієтологи порівнюють за складом та структурою амінокислот з м'ясом.

У зерні гречки міститься 10-18 % білка, 2-3 % олії, яка запобігає утворенню в організмі людини холестерину. Вміст вуглеводів 60-68%.

Гречана крупа важливий продукт харчування, особливо для дітей, літніх людей, а також для хворих на діабет, гіпертонію, склероз, розлад нервової системи та ін. Гречана каша здавна є національною українською стравою. Із листків і квіток гречки виготовляють рутин (вітамін Р), який застосовується в медицині для підвищення еластичності і проникливості кровоносних судин.

Із борошна готують вареники, дитячі каші, галушки. Для випікання хліба непридатне через відсутність у зерні клейковини.

Відходи при виробництві крупи використовуються на корм худобі. Гречана полова є цінним кормом у свинарстві (100 кг її відповідають 50 корм. од.). Можна згодовувати тваринам гречану солому (в 100 кг міститься 30 корм. од.). За поживністю вона майже не поступається вівсяній. Гречка — один з кращих медоносів. За сприятливих умов вона забезпечує збір меду 60-100 кг/га а іноді й більше.

Гречка є страховою культурою для пересівання загиблих озимих. її вирощують у післяукісних та післяжнивних посівах, а також на зелений корм, на зелене добриво.

Агротехнічне значення гречки полягає в тому, що вона зменшує забур'яненість полів. Вона є добрим попередником, оскільки засвоює важкодоступні сполуки фосфору і калію для власного живлення і залишає їх в ґрунті з рослинними рештками.

Походить гречка з Індії. Тут відома понад 2500 років. У І столітті вона вже вирощувалась на Півдні України. Основні посівні площі гречки тепер розміщені в Європі — близько 1,8 млн. га, тоді як всього у світі висівають її на площі 2,7 млн. га. Гречку вирощують в Польщі, Франції, Німеччині, Австрії, Швеції. Невеликі площі є в Канаді, США, Бразилії, Індії. Найбільші посівні площі в Росії, Китаї.

Серед зернових культур гречка найменш урожайна, хоч є досвід вирощування врожаїв у межах 20-30 ц/га зерна. Урожайність у Франції становить 24 ц/га, Китаї — 19 ц/га.

За потенційними можливостями це одна з найврожайніших зернових культур. Селекціонери працюють над виведенням низькорослих сортів із збільшеною площею кожного листка, стійких до вилягання, з коротким періодом цвітіння. Гречка належить до теплолюбних рослин. Насіння починає проростати при температурі 6-8 °С. Дружні сходи появляються при 15 °С на 7-8 день, а при 12 °С — через 10 днів. Рослини чутливі до приморозків. Сходи пошкоджуються при 1-2 °С морозу а при — 4 °С посіви повністю гинуть. Оптимальна температура в період цвітіння-плодоутворення знаходиться в межах 17-25 °С. При температурі менше 13°С гречка сповільнює ріст, а при температурі вище 25 °С пригнічується, погано запилюється. При високих температурах зменшується виділення нектару, він швидко висихає, бджоли не запилюють посівів гречки. Підвищення температури до 30-35 °С призводить до запалу і відмирання зав'язі, урожай різко зменшується, особливо в посушливі роки. Розтягнутий період цвітіння теж призводить до зменшення продуктивності гречки.

Найвищий урожай формується, якщо під час цвітіння є тепла погода (20-25 °С) з відносною вологістю не менше 60 % при незначному вітрі. У таких умовах квітки виділяють найбільше нектару і приваблюють достатньо бджіл для запилення.

Вегетаційний період короткий — 65-100 днів. Гречка відноситься до вологолюбних культур. Для проростання насіння потребує 50-60 % води від своєї маси. Гречка споживає води в 3 рази більше ніж просо і в 2 рази більше, ніж пшениця і ячмінь. Найбільше потрібно рослинам води у фазах цвітіння, плодоутворення — 50-60 % від загальної потреби. Зменшення відносної вологості повітря до 30-40 % спричинює в'янення рослин, загибель зав'язей і плодів. Гречка належить до рослин, які добре ростуть і розвиваються в умовах короткого і довгого світлового дня. Скорочення світлового дня призводить до швидшого достигання. Встановлено, що для формування високого врожаю найбільш сприятлива мінлива хмарність.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >