< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Резолюція

Резолюція - це документ, який фіксує рішення, постанову. Найчастіше резолюцію приймають на зборах, з'їздах, конференціях; її вмішують у кінці протоколу або пишуть окремо й додають до нього.

Резолюція складається із вступної (констатуючої) і директивної (резолютивної) частин. У констатуючій частині спочатку зазначають досягнення з питання, що розглядається, а потім указують недоліки. У директивній частині роблять узагальнювальні висновки, оцінюють роботу, намічають конкретні заходи з кожного питання, спрямовані на виконання поставлених завдань, усунення виявлених недоліків, визначають відповідальних осіб.

Правопис слів іншомовного походження

Правопис и, /, і'

Написання и.і.їу словах іншомовного походження підлягає фонетичному принципу української орфографії і регулюється такими правилами.

Літера її пишеться:

  • 1) у загальних назвах іншомовного походження після д, т, з, с, ц. ж (дж), ч, ш, р перед літерами, шо позначають приголосні звуки: динамо, директор, титан, фізика, система, цистерна, жирафа, трикотаж, джинси (правило дев'ятки);
  • 2) у власних назвах:
    • а) у географічних назвах, шо закінчуються на -ика, -идя: Америка, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида',
    • б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі;
    • в) у географічних назвах зі звукосполученням -ри: Париж, Рига, Рим. Мадрид, Крит:
    • г) в окремих словах згідно з традиційною вимовою: Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сизрань, Братислава, Бразилія, Аргентина, Скандинавія, Тибет.

Літера і пишеться:

  • 1) на початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут, ідея, інтернаціональний, Індія, Іспанія, Ібрагім;
  • 2) у середині слів після літер, шо позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед є, й: геніальний, діалектика, матеріал, фіалка, аудієнція, радіус, радій, пенсіонер',
  • 3) після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, поні, пенальті, мерсі',
  • 4) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Грімм
  • 5) після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, хімія, література, ніша.

Буква "'пишеться після літер на позначення голосних звуків: мозаїка, наївний, атеїст.

Правопис е, є

Літера е пишеться:

  • 1) після літер, шо позначають тверді приголосні: декан, легенда, телефон;
  • 2) на початку слова: етап, ескадрон (але в деяких словах пишеться с: Єгипет, Європа, Єва);
  • 3) після а, о, у в середині слів: поет, силует, фаетон (але траєкторія);
  • 4) в іншомовних префіксах де-, ре-: денаціоналізація, реконструкція.

Є пишеться після апострофа, знака м'якшення, е, і, й:

п 'едестал, портьєра, гігієна, феєрія (але: діез, деескалація).

Вживання апострофа

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться:

  • 1) після літер, шо позначають губні приголосні б, п, в, м, ф, шиплячі ж, ч, ш, задньоязикові г, к, х та після р перед я, ю, є, ї інтерв'ю, прем'єра, миш'як, Х'юстон, бар'єр, кар'єр, вар'єте;
  • 2) після префіксів, шо закінчуються на приголосний, перед ю, є: ін'єкція, ад'ютант, суб'єкт, кон'юнктура.

Апостроф не пишеться:

  • 1) якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного: гравюра, пюре, бюро, кювет;
  • 2) перед йо: курйоз, серйозний.

Вживання знака м'якшення

Знак м'якшення пишеться:

1) після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї,

йо: конферансьє, більярд, ательє, досьє, віньєтка, медальйон;

  • 2) після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови): альбом, альбатрос, фільм;
  • 3) відповідно до вимови у кінці слів: магістраль, автомобіль, стиль, марганець.

Подвоєння приголосних

  • 1. У загальних назвах іншомовного походження, на відміну від російської мови, приголосні не подвоюються: група, колектив, бароко, беладона, бравісимо, клас, інтермецо, стакато, сума, фортисимо, шасі, лібрето (винятки: бонна, брутто, нетто, ванна, манна, мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, дурра, мірра).
  • 2. При збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові існує слово без цього префікса: ірраціональний, апперцепція, ірреальний, контрреволюція, імміграція.
  • 3. У власних назвах і похідних від них словах подвоєння зберігається, якщо воно є в тій мові, з якої запозичене слово: Марокко, Ніцца, Руссо, Торрічеллі, Шиллер.
 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попер   ЗМІСТ   Наст >