< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організація контролю стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Внутрішньогосподарський контроль стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства має на меті підтвердити виконання вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ та іншого законодавства України при організації бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності.

При організації контролю стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності необхідно переконатись у таких складових (рис. 13.2):

Складові організації внутрішньогосподарського контролю бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Рис. 13.2. Складові організації внутрішньогосподарського контролю бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Силами підприємства має бути правомірно:

  • o обрана форма бухгалтерського обліку, що враховує особливості його господарської діяльності та технології обробки облікових даних;
  • o встановлена облікова політика, положення якої закріплені наказом;
  • o розроблена система та форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку), звітності і контролю господарських операцій з визначенням прав посадових осіб підприємства на підписання бухгалтерських документів;
  • o затверджено правила документообороту та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів бухгалтерського обліку;
  • o виділено на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Здійснюючи перевірку вивчають дотримання порядку звільнення та прийняття на роботу головного бухгалтера та працівників бухгалтерії підприємства, а також оцінюють облікову діяльність з позицій наукової організації праці.

Одним із основних засобів організації внутрішнього обліку та контролю діяльності з метою раціонального розподілу праці й встановлення комунікаційних зв'язків між працівниками підприємства є розроблення посадових інструкцій.

В результаті перевірки звертають увагу на наявність посадових інструкцій працівників облікового апарату та розподіл посадових обов'язків і повноважень між ними.

При перевірці складених посадових інструкцій слід керуватися Довідником професій працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.02.1998 № 24), що відображає специфічні для різноманітних посад кваліфікаційні характеристики, на підставі яких працівники відділу кадрів та керівники структурних підрозділів з урахуванням специфіки діяльності підприємства розробляють посадові інструкції окремо для кожної посади.

Посадові інструкції повинні бути погоджені юристом, затверджені керівником підприємства й доведені до відома працівників-виконавців під розпис із зазначенням дати ознайомлення.

У процесі перевірки вивчають також дотримання основних організаційних регламентів, що закріплюють структуру управлінської системи підприємства, розподіл повноважень і відповідальності та відображають особливості стосунків власників з управлінським персоналом, а також стосунків між управлінським персоналом та контрольною, бухгалтерською службами підприємства, зокрема наступні внутрішні документи підприємства:

  • - Статут,
  • - Положення про посадових осіб органів управління,
  • - Положення про Спостережну Раду,
  • - Положення про Правління,
  • - Положення про Ревізійну комісію,
  • - Положення про головного бухгалтера тощо.

Перелічені документи визначають основні засади роботи відповідних посадових осіб підприємства, а також порядок здійснення ними своїх повноважень, гарантії та компенсації, обмеження, а також порядок вирішення питання про притягнення їх до відповідальності.

Окремого дослідження потребує організаційний регламент підприємства, що визначає засади системи обліку підприємства - наказ про облікову політику.

Перевіряючи його встановлюють дотримання принципів, методів і процедур, встановлених як національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, так і іншими документами, що регулюють методологію бухгалтерського обліку, розроблених відповідними органами в межах компетенції, установленої положеннями ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у визначеній наказом обліковій політиці підприємства.

Слід враховувати, що облікова політика підприємства розробляється та затверджується на тривалу перспективу й змінюється тільки у випадках, передбачених розділом 3 П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

Наказ про облікову політику не обов'язково видавати щороку, при цьому слід керуватись принципом послідовності. Положення наказу про облікову політику є обов'язковим до виконання працівниками усіх економічних служб підприємства.

У межах бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності не можна відступати від закріплених наказом методів оцінок і конкретних аспектів облікової політики.

Якщо такий відступ усе ж таки буде допущено, то винних осіб може бути притягнуто до дисциплінарної та іншої відповідальності, установленої внутрішніми правилами підприємства, а при масштабних порушеннях - також і до адміністративної відповідальності за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку.

У процесі внутрішньогосподарського контролю фінансової звітності вивчають правильність відображення у звітності реального фінансового стану підприємства, перевіряючи при цьому взаємозв'язку показників окремих форм звітності, розкриття у фінансовій звітності всіх основних аспектів облікової політики.

Тому необхідно встановити таке (Рис. 13.3).

На підставі підтвердження вказаних обліково-звітних даних контролери матимуть змогу здійснити об'єктивний аналіз показників фінансового стану підприємства.

Складові процесу внутрішньогосподарського контролю фінансової звітності

Рис. 13.3. Складові процесу внутрішньогосподарського контролю фінансової звітності

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >