Методичні засади оцінки економічної безпеки малого підприємництва регіону (на прикладі Львівської області)

Нині ще не вироблено єдиного загальновичерпного методичного підходу до оцінки економічної безпеки підприємництва на макро- та мезорівнях управління. Проте науковці пропонують складові економічної безпеки на всіх рівнях управління, наводять відповідні показники, що засвідчують рівень економічної безпеки країни, регіону, підприємства тощо, а також обґрунтовують критичні значення цих показників, за умови перевищення яких стан безпеки за цією складовою визначають як загрозливий.

Водночас видається доцільним під час оцінки економічної безпеки малого підприємництва регіону використовувати таку послідовність дій:

• 1) аналіз стану розвитку СМП;
• 2) розрахунок показників рівня економічної безпеки малого підприємництва за складовими її внутрішньої структури (економічна незалежність, ефективність функціонування, здатність до розвитку) та порівняння цих показників з їх критичними значеннями (індикаторами);
• 3) аналіз рівня економічної безпеки малого підприємництва області, порівняно з іншими регіонами України;
• 4) аналіз рівня економічної безпеки малого підприємництва регіону в галузевому аспекті.

Варто також зауважити, що для більш глибокого аналізу доцільно, по-перше, долучити до системи економічних показників окремі соціальні індикатори; по-друге, здійснити аналіз рівня економічної безпеки малого підприємництва на субрегіональному рівні за організаційно-правовими і формами власності суб'єктів підприємницької діяльності; по-третє, провести експертний аналіз стану розвитку інфраструктури (у тому числі громадської) фізичного та економічного захисту суб'єктів підприємництва.

Наприклад, за результатами аналізу, проведеного у зазначеній вище послідовності, виявлено, що рівень економічної безпеки малого підприємництва у Львівській області є низьким:

• 1. Значна частина підприємств збиткові (частка збиткових підприємств становить 35,8 %; у промисловості - 38,6 %; у будівництві - 35,3 %; у сфері послуг - 38,6 %; у сільському господарстві - 46,4 %. Та у жодному з видів економічної діяльності цей показник не є нижчим за 30 %). Скорочується кількість та частка діючих підприємств; темпи зниження кількості діючих підприємств перевищують темпи збільшення новостворюваних.
• 2. Обсяги реалізації продукції (скориговані на індекс інфляції) в окремих видах економічної діяльності скорочуються (будівництво, операції з нерухомістю та охорона здоров'я) та є низькими у промисловості та сфері послуг.
• 3. Незадовільними є показники ефективності фінансово-господарської діяльності та використання малими підприємствами ресурсного забезпечення (лише у будівництві, торгівлі, готельному і ресторанному господарствах підприємства одержують з однієї гривні, вкладеної в основні засоби, більше ніж одну гривню реалізованої продукції (послуг) на рік); фондовіддача основних фондів у промисловості, сільському господарстві, транспорті та сфері послуг є низькою; необґрунтовано високий рівень витрат на оплату праці у доході (понад 20 % ) у сільському господарстві, сфері управління та операціях з нерухомістю (лише підприємства будівництва, освіти та сфери послуг є рентабельними).
• 4. Низькими є показники ліквідності підприємств (кредиторська заборгованість у всіх галузях перевищує дебіторську, а у таких галузях економіки, як сільське господарство, освіта та охорона здоров'я, - більш як удвічі).
• 5. Підприємства майже не скеровують кошти на розширене відтворення та здійснення інновацій як вагомих складових зміцнення економічної безпеки (лише кожне п'яте мале підприємство здійснює капіталовкладення, низькою є частка капіталовкладень, яка припадає на одне підприємство). Підприємства функціонують в умовах значного рівня ризику, проте практично не використовують інструменти страхування та самострахування.
• 6. Зростає кількість кримінальних посягань на підприємців, так звані рейдерства, корупційних та дискримінаційних дій.
• 7. Рівень конкурентоспроможності більшості вітчизняних малих підприємств є низьким, особливо у порівнянні з іноземними компаніями (вітчизняні підприємства демонструють низьку активність експортної діяльності (частка суб'єктів, які здійснювали експортні операції, не перевищує 6 %), та й збільшення кількості вітчизняних підприємств-експортерів є незначним; відбувається суттєве скорочення частки промислових підприємств-експортерів; майже кожне друге вітчизняне підприємство, яке здійснює імпортні операції, імпортує в Україну готову продукцію для подальшого перепродажу та лише кожне п'яте підприємство імпортує сировину й матеріали з подальшим використанням на власному виробництві).
• 8.З огляду на відсутність вільних фінансових ресурсів малі підприємства не в змозі сформувати дієву систему забезпечення належного рівня комерційної таємниці та фізичної безпеки власного майна і персоналу.

У табл. 14.2 подано результати розрахунку показників рівня економічної безпеки малого підприємництва у Львівській області відповідно до її внутрішньої структури.

Таблиця 14.2. Індикатори рівня економічної безпеки малого підприємництва у Львівській області

Примітка. У межах І групи показників доцільно обчислити також рівень матеріалозабезпеченості, зношення матеріально-технічної бази підприємств, доступу до ресурсів тощо.

Результати економетричного аналізу, проведеного за такими показниками, як частка діючих малих підприємств, темпи зростання кількості діючих підприємств, обсяг реалізації у розрахунку на одне діюче підприємство, фондовіддача основних засобів, індекс збільшення обсягів реалізованої продукції до зростання інфляції та індекс інвестицій в основний капітал до обсягів реалізації (табл. 14.3), дали змогу виокремити чотири групи (кластери) регіонів України за рівнем економічної безпеки малого підприємництва.

Львівська область за рівнем економічної безпеки малого підприємництва посіла 10 місце та увійшла до третьої групи (кластера) разом з такими областями, як Черкаська, Рівненська, Чернігівська, Хмельницька, Харківська, Одеська, Сумська, Миколаївська, Київська, Івано-Франківська та Вінницька. Отже, стан безпеки суб'єктів малого підприємництва у цих регіонах перебуває на одному рівні. Окрім того, ще шість регіонів України (Тернопільська, Чернівецька,

Житомирська, Херсонська, Кіровоградська області, АРК) характеризуються нижчим рівнем економічної безпеки підприємницької діяльності та увійшли до четвертого кластера.

Таблиця 14.3. Показники економічної безпеки сектору малого підприємництва за регіонами України

З табл. 14.3 також видно, що за показником частки діючих малих підприємств Львівська область поступається лише Запорізькій, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Одеській та Київській.

Разом з тим дохід у розрахунку на одне діюче підприємство у Львівській області більший лише за такі області, як Закарпатська, Чернігівська, Хмельницька, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька, а також АРК.

Кількість діючих малих підприємств зростає в Україні за усіма регіонами, проте незначними темпами (від 1 до 6 %). Найшвидші темпи зростання новостворюваних підприємств спостерігаються у м. Києві - 110,3 % та Київській області - 111,7 %. Незначне збільшення кількості новостворюваних підприємств на тлі суттєвої збитковості підприємств засвідчує низький рівень економічної безпеки малого підприємництва в Україні загалом.

Низькими є також показники ефективності використання ресурсного забезпечення підприємствами. 31 тис. грн, вкладених в основні фонди, в середньому одним діючим малим підприємством одержано виторг від реалізації у розмірі від 1 до 9 грн, що є вкрай низьким значенням і не може гарантувати належний рівень ефективності та економічну безпеку господарської діяльності підприємств.

Незважаючи на те що обсяги реалізованої продукції у галузевому аспекті в абсолютному вираженні зростають за всіма регіонами, індекс реалізованої продукції до інфляції у більшості випадків є нижчим за одиницю, що засвідчує зниження реальних (з урахуванням інфляції) обсягів реалізації продукції підприємствами майже за всіма регіонами України. Найшвидшими темпами знижуються обсяги реальної реалізації продукції підприємств у м. Києві (на 6,1%), зростають - лише у Львівській (на 3,5 %), Закарпатській (на 2,5 %), Рівненській (на 1,9 %), Чернівецькій (на 1,8 %) та Черкаській (на 1,3 %) областях. У Хмельницькій області темпи збільшення обсягів реалізованої продукції відповідають темпам збільшення інфляції. У решти регіонів України темпи зростання реальних обсягів реалізованої продукції є від'ємними.

Результати групування регіонів України за рівнем економічної безпеки СМП графічно зображено на рис. 14.3. Вони засвідчують також актуальність розробки та реалізації механізмів зміцнення економічної безпеки малого підприємництва не лише для Львівської області, а й для значної кількості інших регіонів України.

Оцінити місце кожної групи за показниками економічної безпеки малого підприємництва можна за умови врахування впливу кожного фактора. Окрім того, можна здійснювати глибший аналіз, застосовуючи метод рейтингової оцінки для кожної з областей України. Результати аналізу, проведеного за такими показниками економічної безпеки, як частка діючих підприємств, обсяг реалізованої продукції у розрахунку на одне діюче мале підприємство, темпи зростання кількості діючих підприємств та індекс збільшення реалізованої продукції до інфляції, засвідчили, що рівень економічної безпеки малого підприємництва у Львівській області за окремими вагомими індикаторами поступається цим показникам по Україні загалом (табл. 14.4).

За таким показником, як обсяг реалізованої продукції у розрахунку на одне діюче підприємство, Львівська область поступається середньому значенню по Україні за усіма видами економічної діяльності. За темпами збільшення кількості діючих підприємств Львівська область поступається середньому значенню по Україні за такими галузями, як транспорт і зв'язок, готелі й ресторани, промисловість та сільське господарство. Темпи реалізованої продукції у Львівській області є нижчими, ніж у середньому по Україні у будівництві, а питома вага діючих підприємств - у готельному та ресторанному господарстві.

Рис. 14.3. Групування регіонів України за рівнем економічної безпеки малого підприємництва (з використанням кластерного аналізу)

Таблиця 14.4. Порівняння окремих показників економічної безпеки малого підприємництва України та Львівської області у галузевому аспекті

Примітка. У чисельнику наведено дані по Україні загалом, у знаменнику - по Львівській області. Аналіз здійснено у секторі малого підприємництва.

У галузевому аспекті (табл. 14.5) найвищий рівень економічної безпеки малого підприємництва спостерігається у торгівлі та будівництві.

Таблиця 14.5. Показники економічної безпеки сектору малого підприємництва Львівської області у галузевому аспекті та групування галузей

Достатньо високим рівнем економічної безпеки характеризується сектор колективних, громадських та особистих послуг. До середнього рівня економічної безпеки належать окремі види економічної діяльності, які за економетричним аналізом потрапили до одного кластера: промисловість, транспорт і зв'язок, готелі та ресторани, освіта, охорона здоров'я, промисловість. Найнижчий рівень економічної безпеки (кластер 4) виявлено у таких галузях, як операції з нерухомістю та сільське господарство.

Результати групування галузей економіки за рівнем економічної безпеки малого підприємництва у Львівській області зображено на рис. 14.4. За результатами цього аналізу може бути обґрунтованою необхідність реалізації регіональними органами державної влади заходів щодо зміцнення економічної безпеки малого підприємництва у галузях з нижчим рівнем економічної безпеки.

Рис, 14.4. Групування галузей економіки за рівнем економічної безпеки підприємництва у Львівській області (з використанням кластерного аналізу)