Мерчандайзинг бакалійних товарів

До бакалійних товарів відносяться продовольчі товари, які пройшли відповідну обробку та не потребують спеціальних умов зберігання. Залежно від розмірів і організаційної структури магазину, в асортимент бакалійного відділу можуть також включатися кондитерські вироби, супутні товари й інші продовольчі товари. Бакалійний відділ у магазині самообслуговування розміщують у центрі торговельного залу, оскільки більшість товарів, представлених у цьому відділі, належать до товарів епізодичного попиту (купуються один раз у 2-3 дні або в тиждень). У бакалійному відділі найбільший асортимент товарів, найбільший обсяг продажу і найбільша торгова площа. Питома вага бакалійних товарів у загальному обсязі продажу магазину становить приблизно 27%. Необхідно також враховувати, що бакалійні товари забезпечують переважно невисокий коефіцієнт прибутковості, проте мають низькі експлуатаційні витрати в процесі їх реалізації. Це пов'язано з тим, що у відділі бакалійних товарів реалізуються продукти, що не потребують спеціального обладнання для зберігання, відсоток псування продуктів є незначним, операції, пов'язані зі спеціальною передпродажною підготовкою продукції, зведені до мінімуму.

Зниженню експлуатаційних витрат у бакалійному відділі сприяють: використання фірмового обладнання для викладки товарів, яке надають компанії-виробники бакалійних товарів; поповнення запасу товару на полицях і організація викладки представниками компаній-постачальників; наявність спеціальних рекламно-інформаційних засобів, які надають виробники.

Зазвичай бакалійні товари надходять у магазин у розфасованому й упакованому вигляді, тому торговельну площу в бакалійному відділі використовують більш раціонально, ніж у інших відділах.

Продукція бакалійного відділу зазвичай не робить магазину "імені", але разом з тим формує його конкурентоспроможність. Саме бакалійні товари стають об'єктами цінових війн. Потягом останніх років торговельні мережі збільшують у своєму асортименті частку нефірмових товарів і товарів без брендів так званого другого рівня (товари "private label"). Коефіцієнт прибутковості товарів з локальними марками дещо вищий, ніж у товарів відомих національних брендів, що дозволяє роздрібному торговцю застосовувати більш гнучку цінову політику до товарів, представлених у бакалійному відділі.

У разі введення в асортимент магазину нових бакалійних товарів слід враховувати: репутацію джерела походження товару; рекламні акції, що проводять виробники/постачальники для просування товару на ринку; якість продукту; ціну та розмір прибутку; вид і форму упаковки; наявність товарів-аналогів.

Позитивна репутація відділу бакалії залежить від якості товарів; їхньої різноманітності; наявності добре відомих брендів; наявності новинок в асортименті; розміщення відділу; зручності покупки товарів; якості упаковки товарів, обсягу та стану товарів, що знаходяться на полицях, також обов'язкова ротація товару.

Особливості викладки макаронних виробів

Унікальність макаронних виробів полягає і в тому, що вони можуть бути різних форм і способів приготування, оскільки вони входять до складу рецептур різних кухонь світу. Безсумнівною перевагою можна вважати швидке приготування макаронних виробів, а також їх тривалий термін зберігання: макарони без добавок можуть зберігатися 24 місяці, з молочними, сирними і яєчними добавками - 5 місяців, з іншими добавками - 3 місяці.

Різноманіття макаронів важко піддається систематизації, можливо тому існує кілька класифікацій макаронних виробів. Так, товарознавча класифікація макаронних виробів передбачає їх поділ за сортом борошна, яке використовують для виготовлення (вищий і перший сорти), за призначенням (звичайні, дитячого та дієтичного харчування), за формою, довжиною, шириною (трубчасті, ниткоподібні (вермішель), стрічкоподібні (локшина), фігурні). В Італії існує розподіл за характером використання макаронів - сухі (висушені, для тривалого зберігання) і сирі (свіжі - для негайного споживання). З метою структурування асортименту макаронних виробів у магазині можна використати таку їх класифікацію (табл. 14).

Таблиця 14. КЛАСИФІКАЦІЯ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ

Дещо окремо стоять азіатські макаронні вироби: скляна локшина з соєвого крохмалю, рисова локшина, гречана і т. ін.

Для викладки макаронних виробів також діють загальні правила мерчандайзингу. Деякі виробники намагалися випускати макарони у вузьких пачках, щоб збільшити фейсинг, але ці спроби не мали успіху, такі макарони не стали користуватися більшою популярністю, тому сьогодні переважають стандартні упаковки - це так звані "подушки" для коротких макаронних виробів і витягнуті пачки для довгих.

Чітке розуміння структури асортименту макаронних виробів зумовлює професійну викладку продукції (рис. 49).

Рис. 49. Приклад розміщення макаронних виробів урахуванням цінового фактора та належності до бренду

Основні робочі прийоми, пов'язані з викладкою макаронних виробів, полягають у такому:

• - для традиційних макаронів необхідно відводити спеціальний стелаж; сублімовану продукцію слід розміщувати у секції сухих супів і напівфабрикатів; охолоджені вироби викладати у холодильники;
• - зазвичай, продукти швидкого приготування та макаронні вироби слід розміщувати поряд;
• - варто враховувати ціновий фактор у процесі розміщення: дешеві "небрендовані" сорти краще розмістити на нижніх полицях стелажа, середні полиці відвести під бренди масового сегмента, а верхні - під дорогі товари;
• - під час викладки макаронних виробів варто звернути увагу на стан упаковки, яка може в процесі транспортування, розвантажувально-навантажувальних робіт, зберігання набути нетоварного вигляду і негативно вплинути не тільки на обсяги продажу, а й санітарний стан відділу;
• - у магазинах з нешироким асортиментом можливий варіант викладки макаронних виробів на одній довгій полиці;
• - використання POS-матеріалів у місцях продажу фірмової продукції, що надаються її виробниками/ постачальниками, а також для популяризації власних торговельних марок.