< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Адміністративно-правові режими

Адміністративно-правові режими - це певне поєднання адміністративно-правових засобів регулювання, опосередкованого імперативним методом юридичного впливу, який дістає вияв у тому, що суб'єкти правовідносин займають юридично нерівні позиції.

Елементи адміністративно-правових режимів:

  • - мета встановлення відповідного адміністративно-правового режиму;
  • - імперативний метод правового регулювання;
  • - встановлена у законодавчому порядку сукупність правил щодо поведінки громадян, юридичних осіб, державних органів та їх посадових осіб і щодо реалізації ними своїх прав у певних ситуаціях (режимні правила);
  • - спеціальні державні органи, на які покладено завдання здійснення мети адміністративно-правового режиму та надано право здійснювати контроль за додержанням режимних правил;
  • - відповідальність за порушення "режимних" норм;
  • - особливі адміністративно-правові засоби встановлення і форми виникнення прав та обов'язків, способів юридичного впливу, захисту прав тощо (акти, скарги, контроль і нагляд, адміністративний примус, адміністративна відповідальність тощо);
  • - визначення просторово-часових меж дії адміністративно-правового режиму.

Види адміністративно-правових режимів

В юридичній літературі адміністративно-правові режими класифікують на такі види:

  • а) за територією: загальнодержавні (режим секретності) і такі, що діють в окремих регіонах або місцях (режим прикордонної зони);
  • б) за часом дії: постійні (паспортний режим), тимчасові (режим надзвичайного стану), ситуаційні (режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи);
  • в) за глибиною змін у конституційному статусі громадян і організацій: звичайні та спеціальні;
  • г) за масштабом волі громадян і організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав: пільгові та обмежуючі;
  • д) за окремими об'єктами: режим заповідників, вогнепальної зброї, отрути тощо;

є) за видами діяльності: режим оперативно-розшукової діяльності, окремих видів підприємницької діяльності тощо.

За належністю до забезпечення зовнішньої та внутрішньої безпеки країни виділяють групи режимів, спрямованих на забезпечення інтересів державної безпеки країни:

  • 1) адміністративно-правовий режим захисту державної таємниці (або режим таємності), прикордонний режим та режим в'їзду в країну та виїзду з неї;
  • 2) режими, що передбачають як забезпечення безпеки держави, так і охорону громадського порядку. До них віднесені режим проживання й пересування іноземців на території держави;
  • 3) режими охорони громадського порядку та громадської безпеки. Ці режими стосуються дозвільної системи (порядок придбання, зберігання, використання вогнепальної зброї, вибухових речовин, радіоактивних ізотопів, отрути, отрутохімікатів, наркотичних препаратів; порядок відкриття та функціонування поліграфічних підприємств; правила придбання поліграфічного обладнання, шрифту, паспортної системи тощо;
  • 4) режими, що сприяють досягненню мети та завдань різних галузей адміністрування (митний, санітарний режим тощо);
  • 5) комплексні режими, які охоплюють спільну для всіх вищенаведених груп режимів мету, але які застосовуються в умовах виняткових обставин (воєнна загроза, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, масові безпорядки тощо). Такими режимами є правовий режим надзвичайного та воєнного стану.

Найбільш розгалуженою є класифікація залежно від мети адміністративно-правових режимів:

  • 1) адміністративно-правові режими для певних державних станів, до яких належать режими, наприклад, надзвичайного і воєнного стану, охорони державного кордону (прикордонний режим), митний режим, окремі види зовнішньоторговельної діяльності, включаючи режим прикордонної торгівлі й режим вільних економічних зон;
  • 2) адміністративно-правові режими для громадян: дозвільний режим (придбання вогнепальної зброї тощо); процедури вирішення питань про громадянство; порядок в'їзду в країну й виїзду з неї громадян, іноземних громадян та осіб без громадянства; паспортна система та режим реєстрації; реєстрації громадських об'єднань тощо;
  • 3) обліково-легалізуючі режими, що стосуються як офіційної реєстрації юридичних і фізичних осіб, так і регламентації нормативних вимог до окремих видів діяльності. До них належать: державна реєстрація суб'єктів підприємницької (господарської) діяльності; ліцензування окремих видів підприємницької діяльності; реєстрація учасників зовнішньоторговельної діяльності тощо. До цієї самої групи режимів віднесені стандартизація і сертифікація;
  • 4) функціональні адміністративно-правові режими, покликані забезпечувати функції управління в різних сферах діяльності (податковій, санітарній, екологічній тощо).
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >