< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

У попередньому розділі ми розглянули зміни, які принесло в / ділове життя застосування комп'ютерних інформаційну них технологій, а також попередньо визначили місце бухгалтерського обліку та контролю в управлінні.

У другому розділі ми докладно розглянемо сутність бухгалтерського обліку й аудиту, їхні завдання та організацію.

Яке місце посідає бухгалтерський облік у сучасній системі управління підприємством? Які завдання виконує? Які в нього функції? Чим регламентується бухгалтерський облік? Що таке організація бухгалтерського обліку? З яких етапів складається створення надійної й ефективної системи бухгалтерського обліку на підприємстві? Які є види бухгалтерського обліку? Що таке облікова політика і яке значення вона має в обліковому моделюванні?

Що таке господарський контроль? У чому полягають сутність і завдання аудиту? Чим і як регламентуються проведення й організація незалежного аудиту? Яке місце посідають внутрішньогосподарський контроль та аудит в управлінні підприємством?

Цим питанням присвячено другий розділ.

СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Завдання бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік — це вид діяльності людей, що має свій технологічний процес, який охоплює початковий бухгалтерський баланс, процес документування фактів господарської діяльності та їхнє подвійне відображення в системі рахунків з подальшим узагальненням під час складання заключного бухгалтерського балансу.

Сучасний підхід до характеристики бухгалтерського обліку має дві характерні риси:

  • а) необхідність обліку для інформаційного забезпечення управлінських рішень:
  • б) системний підхід до розуміння поняття обліку.

В історії бухгалтерського обліку, як науки, не одразу прийшли до такого розуміння. Так, фундатор бухгалтерського обліку Л. Пачолі стверджував, що мета обліку — це "...ведення своїх справ у належному порядку і як належить, щоб можна було без затримки отримати будь-які свідчення як відносно боргів, так і вимог" [39, с. 12]. Таким чином, уже в першій бухгалтерській праці підкреслювалося, що облік ведеться з метою оперативного виявлення величини боргів та вимог (юридична природа обліку) і належного стану своїх справ (економічна природа обліку). Отже, з перших кроків виникає дві взаємопов'язані мети.

Один з відомих італійських вчених XVII ст. в галузі бухгалтерського обліку Бастіано Вентурі (1655) дав трактування обліку як галузі адміністративного права й описав предмет бухгалтерського обліку як практичну реалізацію адміністративних функцій будь-якого підприємства [50, с. 68]. Починаючи саме з праці Б. Вентурі, на перше місце висувається мета обліку, пов'язана з управлінням господарськими процесами.

Найбільш яскраво розуміння бухгалтерського обліку, як знаряддя управління підприємством, проявилося в американській обліковій думці. Арман Лабар (1961) підкреслював, що в СІНА мета бухгалтерії — надання даних для управління підприємством тепер і в майбутньому, тобто промисловий облік з цієї позиції трактується як інструмент управління, а не як засіб реєстрації фактів господарського життя. Адміністративні служби мають спиратися на дані бухгалтерського обліку, без цього вони не можуть управляти [50, с. 352]. Проф. К.Н. Нарібаєв також зазначав, що в СІНА облік розглядається як метод збору та реєстрації даних про економічні події і вироблення інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень [34, с. 9].

Взагалі, скільки існує бухгалтерський облік, стільки не припиняються суперечки щодо його сутності, завдань та кінцевої мети. Так, проф. В.С. Рожнов вважав бухгалтерський облік окремою функцією управління [45, с. 6]. На такій же позиції стояв і відомий спеціаліст з організації обліку проф. О.М. Кашаєв [22], який виділяв облік як одну з функцій управління разом з такими загальними функціями, як планування, організація, регулювання, контроль. Облік при цьому органічно пов'язаний з усіма основними функціями управління шляхом взаємного обміну відповідною інформацією. Без використання даних обліку неможлива реалізація інших функцій управління, оскільки на їхній підставі приймають управлінські рішення.

До визначення завдань обліку є ще один підхід, який відрізняється досить широким розумінням бухгалтерського обліку як системи, що надає інформацію не лише для управлінських, а й для інших рішень, зокрема інвестиційних, усім зацікавленим користувачам. До числа користувачів облікової інформації передусім належать такі (див. рис. 2.1).

У Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні, дається таке визначення: "Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень" [18, Ст. 1]. У цьому самому законі метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності вважається "...надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства" [18, Ст. 3]. Це узгоджується з визначенням, яке надала бухгалтерському обліку у 1978 р. американська асоціація бухгалтерів (American AccountingAssociation —АЛЛ): "Бухгалтерський облік має відображати господарську діяльність підприємства, допускаючи мінімальні відхилення від реального стану справ. Форма відображення має бути зрозумілою кожному користувачу". У даному разі йде мова про відображення господарської діяльності в цілому, а не її складових — фактів господарського життя.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >