< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Попит і товарна пропозиція. Попит як форма прояву потреби, як елемент ринку

Попит—це економічна категорія, властива лише товарному виробництву. Конкретніше, це усвідомлена потреба суспільства в цілому та його членів зокрема у матеріальних, духовних та інших благах, які можна дістати за умов, що визначаються характером і рівнем розвитку виробничих відносин. Попит є формою прояву потреби, яка складається під впливом розвитку суспільного виробництва та рівня матеріального добробуту народу. Він визначається також географічними, національними та соціальними умовами життя.

За умов товарного виробництва через попит задовольняються потреби суспільства на засоби виробництва і предмети споживання, задоволення попиту здійснюється через ринок за допомогою купівлі й продажу.

Розрізняють купівельний попит. Тут, перш за все, розуміють платоспроможну потребу, і не тільки потребу, але й можливість придбати товар, маючи при цьому відповідні кошти. Наявність купівельного попиту означає можливість обміну і завершення кругообороту товару в процесі його відтворення.

За ринкових умов під впливом безперервних коливань попиту і пропозиції товарів відбувається відхилення цін від вартості. У кінцевому результаті це регулює розподіл суспільної праці і засобів виробництва між різними галузями, у зв'язку з чим попит є своєрідним епіцентром виробництва. У ньому, як у фокусі, знаходять відображення інтереси споживачів і виробників.

Подальший розвиток товарного виробництва й обігу обумовлює розширення дії купівельного попиту як форми прояву платоспроможних потреб на шляху до насичення предметами споживання та засобами виробництва товарного ринку.

Поглиблення розвитку товарно-грошових відносин сприяє розширенню дії попиту й активно впливає на всі сторони діяльності суспільства.

Складні зв'язки проявляються між споживанням і моментом прояву нового попиту через мотивацію та призначення конкретної споживчої вартості. Купівельний попит завжди передує споживанню і водночас є його відображенням. На підставі споживчої вартості проявляється новий попит на наступну споживчу вартість. Однак попит неповністю відображає споживання, оскільки він характеризує тільки товарне споживання, тобто ту частину фонду споживання, яка розподіляється за допомогою торгівлі у формі купівлі-продажу. Тому не будь-які зміни у споживанні відображаються у попиті населення. Наприклад, збільшення величини споживання за рахунок натуральних надходжень із власного виробництва чи надходжень із суспільних фондів споживання викликають підвищення величини споживання, не збільшуючи попиту на товар. Глибоке вивчення купівельного попиту є однією з найважливіших умов подальшого розвитку торгівлі.

Розглядаючи попит як узагальнюючу економічну категорію, слід також зазначити, що попит на конкретні товари чи послуги треба сприймати як суму вимог значної маси покупців, які не розчиняються в загальній масі споживачів, а зберігають свої індивідуальні смаки і потреби. Водночас попит є динамічним економічним явищем, в якому відбуваються безперервні зміни. Однак, при всій своїй різноманітності й динамічності, ці явища підпорядковані відповідним закономірностям розвитку народного споживання.

Попит як економічна категорія тісно пов'язаний з пропозицією.

Пропозиція — це категорія ринкової економіки, яка характеризує кількість і вартість товарів та послуг, представлених для реалізації товаровиробниками і торгівлею. У різних суспільно-економічних формаціях співвідношення попиту з пропозицією проявляється по-різному.

За ринкових умов коливання попиту і пропозиції вказує виробничнику на ту кількість товарів, яку треба виготовити в цей період. За допомогою таких коливань створюються об'єктивні передумови для досягнення відповідної пропорційності між попитом і пропозицією, оскільки для забезпечення нормального процесу обертання товарів на ринку мас існувати динамічна відповідність між ними, яка здійснюється через механізм ціноутворення. При зниженні рівня цін на ту чи іншу продукцію населення на ту ж саму суму грошових доходів зможе придбати цих товарів більше, ніж до зниження, і навпаки. Отже, обсяг попиту у грошовому вираженні являє собою сукупну суму грошових засобів, за які населення може придбати певну кількість предметів споживання у торговій мережі чи отримати платні послуги. Попит на конкретний товар визначається сумою грошей, потрібних для придбання конкретних видів товарів. У сукупності з пропозицією попит відображає взаємозв'язок виробництва, обміну і споживання.

Попит у взаємозв'язку з пропозицією розглядають за товарними групами, внутрішньо-груповим асортиментом та формами його прояву.

Виділяють реальний (реалізований) попит, він же задоволений. Це та частина загального попиту населення, яка фактично задоволена внаслідок купівлі товарів у роздрібній торговій мережі і підприємствах громадського харчування. Незадоволений попит—це та частина попиту населення, яка не задоволена через те, що заважало здійснити купівлю: відсутність конкретної речі, низьку якість, високу ціну чи ще щось. Виділяють прихований попит. Він виникає тоді, коли у споживача є потреба, але задовольнити її за рахунок наявних товарів і послуг на ринку він не може (наприклад, за рахунок високоякісних товарів імпортного виробництва).

Розрізняють також ажіотажний попит. Він виникає під впливом факторів, що спричиняють нестабільність в економші (інфляції, прямого підвищення цін тощо).

Окремо слід виділити попит, що формується. У ньому відображається сукупність нових вимог покупців щодо функціонального призначення, якості та зовнішнього оформлення товарів.

Комплексне вивчення попиту з урахуванням форм його прояву дозволяє своєчасно і правильно орієнтувати промисловість на випуск товарів потрібного обсягу й асортименту, відповідних споживчих властивостей.

Фактори, що впливають на попит і пропозицію

Під впливом різних явищ і процесів соціально-економічного та неекономічного характеру попит і пропозиція товарів постійно змінюються. Для визначення тенденцій і змін у попиті та пропозиції слід здійснити факторний аналіз і передусім кількісно встановити дію тих чи інших факторів.

Фактори, що впливають на зміну у попиті й пропозиції, можна поділити на загальні та часткові. До загальних факторів, що зумовлюють попит на товари, належать такі, що змінюють попит населення незалежно від виду товару і його особливостей.

Часткові фактори змінюють попит і споживання населення на конкретні види товарів та їх різновиди. Вплив та взаємозв'язок цих факторів пов'язаний із особливостями споживчих властивостей окремих предметів споживання.

Серед загальних факторів найважливішими є обсяг та структура виробництва товарів, які характеризують товарну пропозицію. Узгодження товарних ресурсів із платоспроможним попитом населення є важливою проблемою, яку постійно слід вирішувати. У вирішенні цих питань треба зважати на відповідну пропорційність. Тільки в тому випадку, коли збільшення виробництва супроводжується відповідним зростанням попиту, створюються реальні умови, за яких виробництво задовольняє попит і реалізація здійснюється ритмічніше. З цією метою слід активно використовувати різноманітні важелі регулювання попиту та пропозиції у розрізі певних товарів. До таких заходів належать передусім дії, які впливають на промисловість і сільське господарство щодо збільшення кількості продукції, розширення її асортименту, підвищення якості, а також щодо додаткового залучення імпортних товарів.

Першочерговим завданням галузей промисловості, сільського господарства є збільшення обсягів випуску продукції, докорінне поліпшення якості та асортименту виробів, підвищення їх технологічного та естетичного рівня та надійності в експлуатації.

До загальних факторів, що визначають розмір попиту, відносять величину та співвідношення грошових доходів окремих соціальних груп населення, рівень і співвідношення роздрібних цін на товари, чисельність населення, статевий склад, кількість та віковий склад сімей, розміри сукупних фондів споживання, надходження продуктів з особистих підсобних господарств, кліматичні, національні та інші особливості праці й побуту.

Слід відзначити, що деякі фактори впливають на придбання окремих товарних груп. Наприклад, попит на одяг та взуття значною мірою, крім інших параметрів, визначається ще й модою, на телевізори — радіусом зони стійкого прийому телевізійного сигналу, на меблі—темпами житлового будівництва та створенням нових сімей, на електропобутові машини та обладнання—рівнем електрифікації побуту.

В умовах ринку держава має відповідні важелі свідомого регулювання співвідношення між попитом і пропозицією. Це досягається, головним чином, забезпеченням пропорційності між обсягом купівельних фондів щодо товарів у вартісному вимірі.

Важливим є також регулювання співвідношення за товарним складом у натуральних показниках. Однак, при загальній відповідності між попитом і пропозицією можуть спостерігатися невідповідності між ними за певними періодами і територіями.

Відповідність між попитом і пропозицією має першочергове значення для розвитку економіки в цілому, для здійснення принципу розподілу за працею, для забезпечення стійкості та довіри до грошової одиниці.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >