< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Характеристика туристичного ринку України та її регіонів

Комплексне дослідження ринку проводиться у чотирьох напрямах:

дослідження ринку як такого;

вивчення покупців;

вивчення товарів;

вивчення конкурентів

Дослідження ринку передбачає визначення ємності або місткості ринку, а також можливої частки продуктів нашого підприємства; короткостроковим прогнозуванням розвитку ринку на 6—18 місяців; довгостроковим прогнозуванням; виявленням тенденцій розвитку ринку на 5 та більше років.

Вивчення покупців дає відповіді на такі запитання: кого можна вважати потенційними покупцями нашого товару; яка чисельність кожного сегмента; які мотиви є передумовою покупок; коли найчастіше споживачі роблять покупку, які їх потреби не задовольняються товарами конкурентів?

Вивчення товарів передбачає пошук відповідей на запитання: чи конкурентоздатні наші товари у порівнянні з товарами конкурентів; чи здатні задовольнити потреби потенційних споживачів; які потрібні модифікації товарів згідно з виявленими потребами?

Вивчення конкурентів дає змогу з'ясувати хто є основними конкурентами; чому їхні товари користуються більшим попитом у споживачів; яку цінову стратегію застосовують конкуренти; які канали товароруху обираються ними і чому; якими перспективними науковими розробками займаються.

Двом останнім напрямкам будуть присвячені наступні теми підручника, а зараз зупинимось на дослідженні ринку як такого та визначенні сегмента ринку, тобто групи покупців майбутнього туристичного підприємства.

Туристичний ринок в Україні перебуває на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг залежить від стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна є однією з країн, в яких туризм заохочувався державою як активний спосіб проведення дозвілля. Він пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як спосіб життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо населення міст, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби зумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням можливостей України на ринку міжнародного туризму. З країни - реципієнта із дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії та інших колишніх соціалістичних країн і має об'єктивне соціально - економічне підґрунтя. Поступові позитивні зміни в економіці також позначились на туристичних фірмах України, поліпшення матеріального становища населення створило об'єктивні передумови для розвитку сприятливого ринкового середовища для туристичної діяльності. Позитивні результати дала й державна туристична політика передусім у зв'язку з впровадженням системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування.

В'їзний туризм

Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені розширенням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і збільшенням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в'їзним у структурі міжнародного туризму.

За загальними прогнозами на ринку іноземного (в'їзного) туризму спостерігається значна сезонність, "пік" якої спостерігається в липні-серпні, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є відпочинок (понад 50 % усіх відвідувань) та бізнес (майже 32 %). Відповідно до мети приїзду потік іноземних туристів поділяється й територіально: майже половина його спрямована на АР Крим, третина — Київ, п'ята частина — Одеську область і майже 7 % — Львівську. За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в'їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина) [46], хоча майже п'яту частину обмінів становить прикордонний обмін. Зростає значення України як транзитної держави і це позначається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно зростає, перевищуючи 50 % всіх відвідувань. Особливо зріс транзитний потік через Україну з країн СНД (Туркменистану, Таджикистану, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану) [43]. Туристична політика України на ринку міжнародного туризму ґрунтується на активній маркетинговій стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни безпечного та комфортного перебування. З цією метою державою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування [43].

Протягом 9 місяців 2007 р. Україну відвідали 17,9 млн в'їзних (іноземних) туристів, що на 24 % або майже на 3,4 млн осіб більше, ніж за аналогічний період 2006 р. Таке збільшення обсягів в'їзного потоку відбулося за рахунок зростання кількості поїздок із приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 26 та 24 %) (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Структура в'їзного турпотоку за мотивацією

Вид туру

Кільк. осіб, тис.

Процент від всього потоку,%

Відношення до попереднього, % або осіб

Службова поїздка

687,8

4

-14%, 114,3 тис.

Організований туризм

1 342,0

8

+54 %, 262,4 тис.

Приватний туризм

15 822,8

88

+26 %, 3,2 млн

У структурі в'їзного турпотоку відбулися зміни, за яких частка приватного туризму виросла з 87 % за 9 місяців 2006 р. до 88 % за 9 місяців 2007 р. та водночас зросла частка організованого туризму від 7 % до 8 %.

Збільшення подорожей із приватною метою спостерігається з таких країн, як Росія (на 10 %, або на 465,5 тис. осіб), Білорусь (на 39 %, або на 517,6 тис. осіб), Молдова (на 37 %, або на 784,1 тис. осіб), Узбекистан (на 127 %, або на 32,4 тис. осіб), Азербайджан (на 61 %, або на 17,7 тис.

осіб), Таджикистан (на 203 %, або на 14,4 тис. осіб), Румунія (на 263 %, або на 558,0 тис. осіб), Словаччина (на 32,3 %, або на 94,2 тис. осіб).

Зростання кількості поїздок із організованого туризму відбулося з Росії (на 112%, або на 285,2 тис. осіб), Молдови (на 111 %, або на 8,5 тис. осіб), Італії (на 17 %, або на 3,2 тис. осіб), Туреччини (на 25 %, або на 3,7 тис. осіб), Великої Британії (на 16 %, або на 3,0 тис. осіб), Вірменії (на 45 %, або на 0,9 тис. осіб). Однак з Угорщини та Словаччини зменшилась кількість організованих туристів відповідно на 87 % (або на 76,9 тис. осіб) та 83 % (або на 28,0 тис. осіб), з Румунії на 36 % (або на 1,4 тис. осіб).

Зростання в'їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості подорожуючих з Естонії (на 13 %, або на 1,9 тис. осіб), Латвії (на 15 %, або на 4,2 тис. осіб), Литви (на 11 %, або на 4,2 тис. осіб), Польщі (на 19 %, або на 557,4 тис. осіб), Австрії (на 24 %, або на 4,7 тис. осіб), Великої Британії (на 19 %, або на 7,8 тис. осіб), Італії (на 17%, або на 8,2 тис. осіб), Бельгії (на 15 %, або на 1,2 тис. осіб), Франції (на 15 %, або на 4,8 тис. осіб) (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Структура в'їзного турпотоку за країнами походження

Країни

Кількість осіб, млн

% від загального потоку

Відношення до попереднього, % або осіб

Країни СНД

11,4

64

+23 %, або 2,1 млн

Країни ЄС

5,4

ЗО

+16 %, або 754,2 тис.

Інші країни

0,6

6

+106 %, або 588,7 тис.

Підсумовуючи в'їзні потоки слід зауважити, що очолює їх найбільша сусідка України — Росія (33 % від усіх прибулих), з великим відривом на другому місці перебуває Польща (19 %), третє місце приблизно поділяють Молдова та Білорусь (17 і 12 %). Така ситуація переважно пояснюється історично сформованими зв'язками між цими державами-сусідами (табл. 5.3.)


Таблиця 5.3. Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму

№ з/п

Країни

Кількість осіб

Частка, %

Відношення до попереднього року, %

1

Росія

5 957 753

33

+14

2

Польща

3 480114

19

+19

3

Молдова

2 948114

17

+33

4

Білорусь

2 189 601

12

+33

5

Угорщина

915 493

5

+10

6

Румунія

778865

4

+234

7

Словаччина

418117

2

+14

8

Німеччина

188 040

1

+9

9

США

100 161

1

+12

10

Узбекистан

63 616

0,4

+114

Разом

17 040 752

95

Всього

17 040 752

100

+24

Серед найбільш популярних регіонів України для іноземних туристів перше місце посідає м. Київ, друге — АР Крим, третє — м. Севастополь, четверте — Одеська область, п'яте Запорізька, крім цього гірська частина Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей також є серед привабливих для туристів регіонів України (табл. 5.4).

Виїзний туризм

Слід зауважити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Основними партнерами України на ринку іноземного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Росія (34 %), Польща (25 %), Угорщина (8 %). Але запровадження візового режиму у відносинах з ними позначилось зменшенням виїзного потоку майже на 19 % за цей рік.

Відпрацьовується механізм роботи візового режиму з Польщею та Угорщиною, які з 1 травня 2004 р. стали членами Європейського Співтовариства. Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон — провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. У ритміці виїзних потоків можна прослідкувати наявність двох "гарячих" сезонів — чітко вираженого літнього та менш вираженого зимового. Виїзний турпотік за 9 місяців 2007 р. збільшився (за рахунок поїздок з організованого туризму та приватних подорожей), порівняно з 9 місяцями 2006 р. на 4 % або на 462,1 тис. осіб та становив 13,3 млн осіб (табл. 5.5).

Таблиця 5.5. Структура виїзного турпотоку за мотивацією

Вид туру

Кількість осіб, тис.

Процент від всього потоку, %

Відношення до попереднього, % або тис. осіб.

Службова поїздка

570,4

4

-5%, або 27,3

Організований туризм

1 452,1

11

+24 %, або 284,8

Приватний туризм

11 288,1

85

+5%, або 204,6

Збільшення організованого туризму відбулося за рахунок зростання кількості подорожуючих за такими напрямами: Білорусь (на 25 %, або на 9,4 тис. осіб), Польща (на 525 %, або 253,1 тис. осіб), Австрія (на 53 %, або на 7,8 тис. осіб), Туреччина (на ЗО %, або на 36,1 тис. осіб), Єгипет (на 45 %, або на 27,3 тис. осіб) (табл. 5.6).

Приватні поїздки збільшились за рахунок зростання кількості виїжджаючих українців до Молдови (на 18 %, або на 100,1 тис. осіб), Румунії (на 209 %, або на 191,3 тис. осіб), Словаччини (на 44 %, або 39,5 тис. осіб), Єгипту (на 136 %, або на 21,0 тис. осіб), Туреччини (на 23 %, або на 58,0 тис. осіб), Італії (на 43 %, або на 9,0 тис. осіб). У табл. 5.7 наведено рейтинг десяти головних країн виїзного туризму.


Таблиця 5.6. Структура виїзного турпотоку за країнами походження

Країни

Кількість осіб, мли

Частка від загального потоку

Відношення до попереднього, % або тис. осіб

Країни СНД

6,9

52

+ 6%, або 410,3

Країни ЄС

5,2

39

-7%, або 400,6

Інші країни

1,2

9

+83, або 585,3

Таблиця 5.7. Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму

№ з/п

Країни

Кількість осіб

Частка від загального потоку

Відношення

до попереднього, %

1

Росія

4 543 729

34

-0,2

2

Польща

3 278 922

25

-3

3

Білорусь

1 218 755

9

+20

4

Угорщина

1063 306

8

-23

5

Молдова

1 048 127

8

+26

6

Румунія

464 280

4

+129

7

Туреччина

412 363

3

+22

8

Словаччина

272 631

2

+16

9

Єгипет

171 240

1

+55

10

Німеччина

124 109

1

-4

Разом

12 597 462

95

Всього

13 310 606

100

+4

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >