< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання

Обмеження прямого державного втручання в економіку трансформаційного типу означає не послаблення ролі держави в економічному житті, а докорінну зміну цієї ролі.

Головні напрями впливу держави на формування інституційних та економічних умов формування ринкової економіки.

  • 1. Законодавче забезпечення трансформаційних перетворень.
  • 2. Забезпечення інституційних змін у підприємництві.
  • 3. Подолання автаркії та забезпечення відкритості економіки.
  • 4. Адаптація соціальної політики до умов перехідної економіки.

Відпрацювання господарського законодавства, яке встановлює "правила гри" у ринковій та перехідній економіці і е регулятором ринку:

  • - законодавства про власність;
  • - про підприємницьку діяльність;
  • - антимонопольного законодавства;
  • - податкового кодексу;
  • - трудового законодавства;
  • - законодавства про соціальний захист;
  • - природоохоронного законодавства;
  • - законодавства про регулювання зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Господарське законодавство перехідного періоду покликане забезпечити формування конкурентного середовища, сприяючи?

  • - виникненню нових підприємств, спрощенню їхньої реєстрації;
  • - формуванню конкурентних ринків у процесі приватизації державних підприємств та вільного доступу іноземних підприємців до національного ринку;
  • - забороні монополістичних об'єднань, змов, заохоченню та захисту конкуренції.

Законодавство про власність покликане забезпечити рівність усіх форм власності та форм господарювання перед законом, не надаючи переваг і пріоритетного розвитку державній формі.

Законодавство про підприємницьку діяльність має гарантувати повну економічну свободу вибору сфери господарської діяльності, планування, виробництва, реалізації товарів та послуг, ціноутворення, формування фінансових ресурсів, зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

Анти монопольне законодавство має запобігати створенню нових монополій, унеможливлювати зговори, відкриті й таємні угоди про розподіл ринків збуту, встановлення монопольних цін; регламентувати державне регулювання природних монополій тощо.

Податкове законодавство має виконувати не тільки фіскальну, а й регулюючу та стимулюючу функції.

Трудове законодавство покликане забезпечити проведення ефективної політики зайнятості.

Законодавство про соціальний захист населення має стимулювати ділову активність усіх верств населення, соціально захищати його найвразливіші прошарки.

Природоохоронне законодавство через запровадження економічних санкцій, жорстких заборонних та карних засобів для порушників природоохоронних законів має спонукати і стимулювати дбайливе ставлення до охорони довкілля.

Законодавство у сфері зовнішньоекономічної діяльності в перехідний період покликане, з одного боку, захищати інтереси вітчизняного виробника на період адаптації його до роботи в умовах міжнародної конкуренції, з іншого - забезпечувати лібералізацію експортно-імпортних операцій з метою захисту інтересів споживача. Критерієм доцільності встановлення і зняття експортно-імпортних та валютних обмежень має стати ступінь захищеності національних економічних інтересів з урахуванням суперечливого характеру поточних і довгострокових цілей.

Економіка, що трансформується з адміністративно-командної в ринкову, характеризується для значної частки країн ригідністю, віртуальністю та бартеризацією.

Основні напрями забезпечення інституційних змін у перехідній економіці

Рис. 4.5. Основні напрями забезпечення інституційних змін у перехідній економіці

Ригідність (від лат.rigidus- твердий, заціпенілий) означає закляклість, зашкарублість, негнучкість. Риси ригідної економіки:

  • - відсталість технологічної структури цивільного сектору;
  • - надзвичайно затратна структура соціальних гарантій, що створює бар'єри виходу з ринків для неефективних підприємств;
  • - висока затратність виробництва товарів та послуг;
  • - вплив ендогенних (внутрішніх) чинників на рівень прибутковості та збитковості значно слабший, ніж вплив екзогенних (зовнішніх) факторів (інфляція, обмінний курс);
  • - бартеризація обмінних процесів.

Бартер у класичній та ригідній економічних системах має принципові відмінності (рис. 4.6,4.7).

Особливості бартеру в ригідній економіці

Рис. 4.7. Особливості бартеру в ригідній економіці

Слід зазначити, що трансформаційні процеси в постсоціалістичних країнах супроводжуються віртуалізацією, котра також набуває особливих форм свого прояву. Саме тому варто у найзагальнішому плані розглянути зміст процесу віртуалізації як такого, який властивий світовій економіці в цілому, а потім виявити його особливості в постсоціалістичних трансформаційних економічних системах.

Термін "віртуальний" походить від латинського virtualis, що дослівно перекладається як "сильний", "здібний", а в сучасній інтерпретації як можливий, той що може або має проявитися. Іншими словами, термін "віртуальний" означає непроявлений, але такий, що може проявитися. Поняття "віртуальна економіка" вживають для такої ситуації в економіці, коли принципи індетермінізму в певних сегментах ринку починають превалювати над принципами детермінізму, тобто коли має місце спотворення причинно-наслідкових зв'язків між економічними явищами і процесами. Такими сегментами, де найсильніше проявляються принципи індетермінізму, є фондовий та валютний ринки.

Форми прояву світової віртуалізації сучасної економіки:

  • - втрата зв'язку фінансового сектору з реальним сектором економіки;
  • - курси акцій перестають залежати від фінансового становища їхніх емітентів, а також від економічної і політичної ситуації в країні;
  • -- курс валюти втрачає залежність від обсягів виробництва, збалансованості бюджету і навіть від співвідношення попиту й пропозиції на валюту;
  • -посилення значимості похідних від акцій та облігацій цінних паперів-фінансових ф'ючерсів, опціонів, варрантів та ін.;
  • - поширення віртуальних фінансових інструментів на фінансовому ринку (взаємозаліки, казначейські зобов'язання і т. ін.).

Віртуалізація в інверсійних економіках, що здійснюють рух до ринку від соціалізму, має свої особливі форми прояву. Риси віртуальної економіки інверсійного типу:

  • - спотворене уявлення про обсяги національного виробництва через наявність субсидій, запланованих бюджетних доходів та витрат, держзамовлень та державних закупівель;
  • - невиплата заробітної плати й матеріальних винагород;
  • - надмірна бартеризація (40 % обсягу реалізованої продукції) економічних відносин, що призводить до функціонування немонетарної економіки;
  • - превалювання фінансових інвестицій над підприємницькими;
  • - надходження переважної більшості прибутку від спекулятивних видів діяльності або завдяки контролю за правами монополій і лише незначної частки прибутку від інвестування.

Підсумовуючи слід зазначити, що трансформаційні процеси в розвитку економічних систем характеризуються суперечливістю, нестійкістю, невизначеністю та наявністю перехідних, часто спотворених, економічних форм.

Ці особливості перехідних систем зумовлюють як складнощі теоретичного осмислення їх, так і труднощі в управлінні насамперед ініційованими трансформаційними процесами.

Навчальний Тренінг

Основні терміни і поняття

Перехідна економіка. Суперечності перехідної економіки. Риси командно-адміністративного соціалізму. Суперечності командно-адміністративного соціалізму. Концепції трансформації адміністративно-командної економіки в ринкову. Роздержавлення. Приватизація. Демонополізація. Лібералізація. Макроекономічна стабілізація. Інституційні зміни в економіці. Ригідність економіки. Віртуальна економіка. Бартер та його особливості у класичній та ригідній економіках.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >