< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНО-БАНКІВСЬКОЇ СФЕРИ

Чинники впливу економічної злочинності на кредитно-банківську сферу

У формуванні механізмів ринкової економіки в Україні важлива роль належить банківській системі, правові основи якої регулює Закон "Про банки і банківську діяльність". Разом з тим, як свідчить практика, більша частина економічних злочинів вчиняється із використанням цієї фінансової структури. Тому необхідною передумовою ефективної боротьби з корисливими злочинами у сфері банківської діяльності є виявлення та вивчення чинників, які сприяють вчиненню злочинів.

До таких, перш за все, варто віднести незадовільний контроль за діяльністю комерційних банків Національного банку України, а також недосконалість існуючої системи розрахунків. Крім того, на загострення криміногенної ситуації у кредитно-фінансовій сфері негативно впливають серйозні недоліки, що мають місце в системі міжбанківських розрахунків, яка належним чином не налагоджена і має багатоступеневий характер (платник — банк платника — регіональна розрахункова палата, де відкрито кореспондентський рахунок платника — регіональна розрахункова палата одержувача — банк одержувача - одержувач).

Вчинення злочинів з використанням платіжних документів стало можливим внаслідок відсутності належного контролю за станом міжбанківських розрахунків відповідних підрозділів Національного банку України. Однією з причин цього є ліквідація раніше існуючої системи контролю Державного банку СРСР. Ефективна в умовах єдиного банківського простору, вона не могла бути механічно перенесена на новостворену кредитно-банківську систему. Поряд з цим, відсутність кваліфікованих фахівців в галузі методології організації управління банківською діяльністю негативно вплинула на її становлення, розробку концепції структурної перебудови системи контролю, стосунки комерційних банків з Національним банком, правоохоронними органами, що призвело до вчинення численних корисливих злочинів шляхом порушення чинного законодавства та відомчих нормативних актів, які регламентують діяльність банківської системи в цілому [27, с. 224].

Найбільш характерним корисливим злочином є використання підроблених кредитних документів. Характерними ознаками вчинення цього виду злочину є:

безпосередня доставка представником комерційного банку або його клієнтом кредитового авізо до регіональної розрахункової палати банку-одержувача коштів;

оформлення платіжних документів з порушенням наступних вимог: наявність виправлень, дописок, хімічного травлення тексту; нечіткість відбитків печаток)к та інших реквізитів;

надходження до регіональної розрахункової палати кількох бланків авізо з одним номером і серією;

відсутність підтвердження від банку-відправника про перерахування грошових коштів на запит банку-отримувача або ініціативне підтвердження про достовірність кредитового авізо без отримання відповідного запиту банку-отримувача;

наявність на бланку телеграми відправника ознак підробки печатки та підписів працівників банку.

Виявлення і документування таких злочинів здійснюється наступним чином:

отримання і перевірка даних про використання підроблених банківських платіжних документів шляхом аналізу карток по рахунках МФО за певний термін;

при виявленні платіжних документів з ознаками підробки перевірити їх на наявність запитів про підтвердження фактів переказу грошових коштів;

платіжні документи, які не підтверджені переказом грошей, перевіряються шляхом їх порівняння з оригіналом;

у випадку зарахування коштів на розрахункові рахунки клієнтів підлягають перевірці господарські операції, які здійснені за отримані кошти.

Для виявлення та документування подібних злочинів необхідно враховувати ті обставини, що значна частина суб'єктів господарської діяльності, яким перераховуються кошти, можуть реєструватися лише для отримання таких коштів, не маючи за мету здійснення господарської діяльності. Тому достатньо важливим є проведення оперативно-розшукових заходів щодо зв'язків керівників чи працівників банків, на чи? рахунки перераховуються такі кошти.

Першочерговість та значущість питань щодо проведення заходів по упередженню економічної злочинності в економічній сфері визначена Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" [11]. Разок з тим помітних результатів у виявленні та розкритті резонансній злочинів у фінансово-банківській системі правоохоронними органами не досягнуто.

Злочини в кредитно-банківській системі виражаються в уже традиційно здійснюваних злочинах, таких як хабарництво та зловживання службовим становищем при наданні пільгових кредитів, фінансуванні з внутрішньобанківських резервів окремих підприємницьких структур і таке інше.

Практика роботи органів податкової міліції ряду областей України, які за своїми функціональними обов'язками оперативним шляхом вивчають вказане питання, свідчить про те, що ділки тіньового сектору економіки у цих областях постійно "вдосконалюють" способи вчинення злочинів у фінансово-банківській системі [36, с. 6]. При цьому переважна більшість коштів вилучається з легального обігу та потрапляє до тіньових економічних структур через комерційні банки.

Цей вид злочину в банківській сфері обумовлений, насамперед, рядом чинників:

  • 1-Й — недостатня кількість грошових коштів у комерційних банках (винятком є лише банки, які обслуговують державні структури).
  • 2-й — можливість розпоряджатися тимчасовими грошовими ресурсами, фінансуючи ризиковані, в тому числі надприбуткові операції. 3-й — можливість займатися незаконним обігом валюти. 4-й — можливість здійснювати махінації з нерухомістю. Більшість комерційних банків зацікавлена у залученні коштів тіньової економіки. Для здійснення розрахункових операцій у банках, як засвідчує практика, відкриваються розрахункові рахунки для фіктивних фірм, на яких щоденно накопичуються значні суми коштів, що в подальшому незаконно використовуються як безпосередньо в Україні, так і шляхом переведення на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів.

Посадові особи банків безпосередньо беруть участь у створенні та діяльності тіньових економічних структур або сприяють обігу їх коштів. Обслуговуючи такий капітал, банкіри отримують 1,5—7% прибутків від загальної суми обігових коштів. В окремих банках ця сума складає 50—500 тис. американських доларів на місяць, які одразу ж переправляються на закордонні рахунки.

Для вчинення злочинів у кредитно-розрахунковій сфері використовуються тіньові економічні структури. Для них характерні вчинення фінансових шахрайств, розкрадання кредитів, незаконна конвертація валюти і переказ її за кордон, що призводить до поглиблення критичного стану економіки України і є однією з причин кризи неплатежів.

Механізм такої протиправної діяльності можна проілюструвати на прикладі кримінальної справи, порушеної проти злочинного угруповання, очолюваного директором малого підприємства "Агентство ТСТ" (м. Дніпропетровськ). Фірми, що входили до його складу, виробничою діяльністю не займалися, а були створені для отримання значних сум кредитів і переведення їх на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Енжел" в якості попередньої оплати за товари. Отримані кошти дирекція малого підприємства "Агентство ТСТ" використала для придбання готівкової валюти. В результаті проведеної операції у 7 банках м. Дніпропетровська керівником МП було придбано 1,8 млн. доларів США, 1 млн. з яких було переведено на особові рахунки в Англії, Франції та Угорщині, а 0,8 млн. доларів США використано для особистих цілей. Як засвідчило дослідження, більшість вчинених у цій сфері злочинів характеризується схемою, за якою кошти шляхом проведення неодноразових розрахункових операцій переводяться з рахунку однієї фіктивної фірми на іншу, і на одному із таких етапів перерахування вони вилучаються злочинцями, після чого фіктивні фірми перестають існувати [59, с. 36].

Існують загрози економічній безпеці держави в сфері використання систем банківських електронних платежів. Незважаючи на відокремлення об'єктів кредитно-фінансових структур регіону від мережі "Інтернет", їх клієнтам в електронному вигляді надаються послуги платежів типу "Клієнт-Банк".

Порушення працівниками кредитних установ режиму електронного обслуговування банківських мереж дають підстави зробити висновок про наявність сприятливих можливостей для злочинців проникати в них та спричинити значні збитки економіці України. Вони можуть використовувати для проникнення в комп'ютерну мережу банків помилки, які допускаються при створенні конфігурації локальних комп'ютерних мереж з безпосереднім підключенням одного з комп'ютерів до мережі "Інтернет". У зв'язку з відсутністю на сервері банківського програмного забезпечення він виконує лише функцію доступу до "Інтернету" філій кредитних установ. У той же час правопорушники можуть отримати інформацію користувачів банку та знищити їх списки. За таких умов злом електронної системи вчиняється досить кваліфіковано, без залишків службових файлів доступу, що не дозволяє виявити його виконавців та використане ними програмне забезпечення. Встановлена після зломів спеціалістами банку система захисту інформації не дозволяє зловмисникам через сервер отримати доступ до банківських рахунків та бази клієнтів.

Таким чином, найбільш поширеними способами вчинення злочинів у банківській системі є:

· використання підроблених банківських документів;

· неповернення кредитів з наступним їх розкраданням;

· здійснення розрахунків за позичальника третьою організацією;

· шахрайство під виглядом конвертації національної валюти;

· використання підроблених ластикових платіжних засобів;

· привласнення коштів, одержаних як попередню оплату, без постачання товарів, надання послуг чи виконання робіт.

У зв'язку з недосконалістю системи банківського контролю злочинці можуть протягом досить тривалого періоду приховувати сліди своїх протиправних дій, що ускладнює їх документування.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >