Контекст аргументації

На практиці досить часто індикатори точки зору та аргументів відсутні. У зв'язку з цим буває важко з'ясувати, яка аргументація має місце: прогресивна чи регресивна.

Приклад Розглянемо аргументацію: "Катерина більше не хоче вивчати англійську мову. Вона не буде займатися на курсах іноземних мов".

Можливі дві інтерпретації цієї аргументації.

1. Регресивна побудова: "Катерина більше не хоче вивчати англійську мову (точка зору), тому що вона не буде займатися на курсах іноземних мов (аргумент)".
2. Прогресивна побудова: "Катерина більше не хоче вивчати англійську мову (аргумент), тому вона не буде займатися на курсах іноземних мов (точка зору)".

Таким чином, у наведеному прикладі визначитися зі складниками аргументації, аналізуючи тільки вихідний текст, неможливо.

Якщо немає ніяких індикаторів точки зору та аргументів, тоді звертають увагу на контекст промовляння.

Контекст промовляння може бути:

o вербальним;
o невербальним.

У першому випадку звертають увагу на додаткові тексти. Наприклад, хтось чув, що Катерина прийняла рішення не вивчати англійську, або додаткові репліки в спорі свідчили саме про це. У цьому разі вихідний текст можна витлумачити як регресивну аргументацію.

Посилання на розходження в думках, яке необхідно подолати в суперечці, або на відмінність у точках зору також може допомогти скласти ясний контекст, який полегшить інтерпретацію аргументації на вербальному рівні.

У другому випадку мають на увазі специфіку промовляння аргументації, ситуацію, в якій знаходяться сперечальники, культурний контекст тощо. Щодо наведеного прикладу, то, можливо, за інтонацією промовляння можна було зрозуміти складники аргументації.

При інтерпретації аргументації також може мати значення як загальна, так і специфічна фонова інформація.

Алгоритм аналізу аргументації

Для того щоб проаналізувати аргументацію, треба зробити такі кроки.

1. З'ясувати точку зору, наявну в аргументації. За якими ознаками ви можете її визначити?
2. Визначити, чи є точка зору позитивною або негативною.
3. З'ясувати аргументи, наявні в аргументації.
4. Визначити, чи є наведена аргументація обґрунтуванням/ доведенням або критикою/спростуванням.
5. Визначити, чи є аргументація прогресивною або регресивною.

Приклад Аргументація: "Застосування кількісних підходів до вивчення політичних явищ доцільне. Так, у випадку виключно опори на логіко-інтуїтивний аналіз ми можемо недооцінити значущості багатьох факторів, що формують реальну поведінку політичних діячів. Крім того, якщо побоювання труднощів призводить до відмови від числового виразу важливих у пізнавальному плані гіпотез, то науковий процес серйозно постраждає" (К. П. Боришполец Методы политических исследований. - М., 2005. - С. 152).

Аналіз аргументації:

1. Точка зору: "Застосування кількісних підходів до вивчення політичних явищ доцільне".
2. Точка зору позитивна.
3. Для захисту точки зору автор використав два аргументи.
o "У випадку виключно опори на логіко-інтуїтивний аналіз ми можемо недооцінити значущості багатьох факторів, що формують реальну поведінку політичних діячів".
o "Якщо побоювання труднощів призводить до відмови від числового виразу важливих у пізнавальному плані гіпотез, то науковий процес серйозно постраждає".
4. Наведена аргументація є обґрунтуванням.
5. Наведена аргументація регресивна.

Словник термінів

Аргументація - це діяльність учасника суперечки, мета якої - захистити свою точку зору, переконавши співрозмовника в її прийнятності.

Аргументи - це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують або критикують точку зору.

Доведення - це встановлення істинності твердження, яке містить точка зору.

Емпірична аргументація - це аргументація, в якій точку зору захищають безпосередньо звернувшись до дійсності (експеримент, спостереження тощо).

Критика - це захист негативної точки зору. Окремим прикладом критики є спростування.

Обґрунтування - це захист позитивної точки зору. Окремим прикладом обґрунтування є доведення.

Прогресивна аргументація - це аргументація, яка має такий порядок: "аргумент (и) - точка зору".

Регресивна аргументація - це аргументація, яка має такий порядок: "точка зору - аргумент (и)".

Спростування - це встановлення хибності твердження, яке містить точка зору.

Теоретична аргументація - це аргументація, в якій точку зору захищають за допомогою вже відомих положень (аргументів), побудувавши певні міркування.

Точка зору - це думка, яка фіксує відношення людини до твердження, змістом якого є певна пропозиція

Література

Аристотель. Топика. - Соч.: В 4-х т. - Т. 2. - М., 1978. - С. 533-593.

Важнейшие концепции теории аргументации. - СПб, 2006. Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. - М., 2003.

Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р., Хенкенмас Ф. С. Аргументация: анализ, проверка, представление. Учебное пособие. - СПб, 2002.

Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р. Речевые акты в аргументативных дискуссиях. - СПб, 1994.

Ивин А. А. Основы теории аргументации. - М., 1997.

Мысль и искусство аргументации. - М., 2003.

Поварнин С. И. Спор. О теории и практике спора. - СПб, 1996.

Рузавин Г.И. Логика и аргументация. - М., 1997.

Хоменко I. В. Логіка. - К., 2004.

Хоменко I. В. Логіка. - К., 2007.

Хоменко I. В. Еристика: мистецтво племіки. - К., 2001. Barth E. M., Krabbe E. C. From Axiom to Dialog. - Berlin: Walter de Gruyter, 1982.

Freeley A. J.Agumentation and Debate: Critical Thinking for Reasoned Decisinion Making. - Belmont, CA: Wadswoth, 1993. Govier T. A. Practical Study of Argument. - Belmont, CA: Wadswoth, 2006.

Hamblin C. L. Fallacies. - London: Methuen. Photographic reprint Newport News, VA: Vale Press, 1970.

Johnson R. H., Blair J. A. Logical Self-Defence. - United States Edition. New Jork: McGraw Hill Ryerson, 1993.

Rescher N. Dialectics. A Controversy-Oriented Approach to the Theory of Knowledge. - Albany: SUNY, 1977.

Toulmin S. E. The Uses of Argument. - Cambridge University Press, 1958/1998.