< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Економічна думка в Україні (XIX - початок XX ст.)

З початком у 20-х роках XIX ст. промислового перевороту та поступової капіталізації господарства чітко простежується розвиток політичної економії в Україні у взаємозв'язку з досягненнями світової економічної науки.

Уперше в Україні ідеї А. Сміта розвивають О. Михалевич (перший український скорочений переклад у Львові "Багатства народів"), М. Плітковський (перший повний переклад російською мовою "Багатства народів") та М.А. Балудянський, який першим з українських економістів у своїй "економічній системі" виклав теорію А. Сміта.

Найбільш відомим представником фізіократичної школи в Україні став Василь Каразін (1773-1842 рр.), ініціатор заснування Харківського університету та реформ освіти в Російській імперії. Український учений оригінально вирішував питання про взаємозв'язок народного добробуту, підприємництва та управління - "народна розкіш лише породжує і підтримує дух промисловості у державах". Він розрізняє матеріальний, моральний та політичний добробут народу, ставить його в пряму залежність від зростання народонаселення та способу управління. До фізіократів належали агрономи-економісти - Андрій Самборський (1732-1815), Михайло Ліванов (1751-1800), Антон Прокопович-Антонський (1762-1848).

До навчальних планів університетів було включено політичну економію. Одними із перших розробили такий курс Йозеф Ланг та Т.Ф. Степанов у Харківському університеті.

До української школи класичної політичної економії належав професор Київського університету І.В. Вернадський (1821-1884 рр.), який був видавцем та редактором журналу "Экономический указатель". Позитивно оцінюючи процес концентрації виробництва і капіталу, негативно ставиться до великої земельної власності, яка на той час була виключно поміщицькою, і пропонує пристосувати її до капіталістичних форм господарювання. І.В. Вернадський заперечував втручання держави в економічне життя, виступав проти ідей будівництва соціалізму.

У дореформений період основним питанням, навколо якого велася активна економічна та політична полеміка, було селянське питання. У 40-х роках XIX ст. формуються дві протилежні течії - революційно-демократична ("Кирило-Мефодіївське товариство" - Т. Шевченко, М. Савич та інш.) та ліберально-дворянська.

Значний вплив на економічну думку в Україні кінця XIX ст. мали М. Зібер (1844-1888), С. Подолинський (1850-1891), М. Туган-Барановський (1865-1919), Є. Слуцький (1880-1948).

М. Зібер підготував ряд праць з політичної економії та статистики: "Основи політичної економії" (1873), "Життя і праці Рікардо" (1874), "Девід Рікардо і Карл Маркс в їх суспільно-економічних дослідженнях" (1885) та інші; С. Подолинський - "Парова машина", "Про бідність", "Ремесла і фабрики на Україні".

С. Подолинський (1850-1891) 1880 року у журналі "Слово" опублікував статтю "Праця людини і її відношення до розподілу енергії". У цій праці вперше у світовій науці було запропоновано енергетичну теорію органічного життя, у якій здійснено аналіз розподілу енергії у всесвіті та роль праці у її збереженні та нагромадженні, подано нове природничо-наукове визначення праці, що збільшує енергетичний бюджет людства [1].

М. Туган-Барановський (1865-1919) займався багатьма теоретичними проблемами економічного життя. Учений розділяє ідеї класичної школи, активно критикує трудову теорію вартості та додаткової вартості, виступає проти марксистського детермінізму, за ігнорування психології людей, їхньої моралі. Він намагався переорієнтувати політичну економію в Росії та Україні на позиції суб'єктивно-психологічної школи та неокласицизму. Туган-Барановський став першовідкривачем сучасної інвестиційної теорії циклів. Ця теорія справила величезний вплив на подальший розвиток політичної економії.

Є. Слуцький (1880-1948) у 1915 р. опублікував статтю "До теорії збалансованого бюджету споживача". У цій статті було показано взаємозв'язок між функцією корисності і рухом цін та грошових доходів населення [2].

Примітки

  • 1. Результати дослідження були викладені у десяти тезах-висновках. Перш за все Подолинський наголошував на тому, що загальна кількість енергії, яка нагромаджена на землі і є в розпорядженні людства, поступово збільшується за рахунок праці. Саме він уперше у світовій науці висловив гіпотезу про можливість безпосереднього синтезу продуктів харчування з неорганічних елементів. Разом з цими важливими висновками вчений вважав, що позбавити людство від марнотратства природних ресурсів та забезпечити найбільше акумулювання енергії може лише соціалізм.
  • 2. Дане дослідження вважається початком вивчення економіко-математичних проблем попиту та взаємозв'язку між функцією попиту, рухом цін і доходів. Воно було визнане та високо оцінене зарубіжними економістами Р. Алленом та Дж. Хіксом. Є. Слуцький вперше у світовій науці поставив питання про потребу у формуванні особливої науки - праксеології. Ця наука повинна була займатися розробкою принципів раціональної поведінки людей в різних умовах життя. Ідеї Є. Слуцького, модернізувавши математичним апаратом, використовували видатні зарубіжні економісти К. Ерроу та Ж. Дебре.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >