< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Пожежно-спортивне товариство "Луг" (1925- 1939)

25 березня 1925 року Львівське староство зареєструвало статут Руханкового товариства і огневої сторожі "Луг", перший осередок якого створив у с. Підберезцях Львівського повіту отаман львівської повітової "Січі" Роман Дашкевич (1892-1975). "Луг" продовжив традиції "Січі", але, врахувавши гіркий досвід, намагався бути позапартійним, а одягом учасників товариства була не козацька, а військова уніформа періоду визвольних змагань 1917-1920 рр. Вони також носили топірці, що спричинювало конфлікти з владою (чимало осередків через це заборонили). На початку 1933 року затвердили новий статут і назву - Українське руханково-спортове товариство "Луг" (Р. Дашкевич пояснив, що обладнання для гасіння пожеж було дорогим, а коли "луги" невчасно прибували на пожежу, то таке товариство ліквідовувалося). На вересень 1939 року діяло 934 осередки з понад ЗО тис. членів. З приходом радянської влади товариство було розпущене.

Молодіжне товариство "Пласт" (1912-1930)

В основу діяльності "Пласту" покладена ідея скаутизму, що на початку XX ст. набула поширення в Англії, Франції, СІЛА та інших країнах. Перша українська скаутська організація виникла у Галичині. Восени

  • 1911 року Петро Франко (син І. Франка) та Іван Чмола організували у Львові перші гуртки майбутнього "Пласту", а днем його заснування вважають 12 квітня
  • 1912 року, коли за ініціативи вчителя гімназії Олександра Тисовського (1886-1968), основоположника й організатора "Пласту", було приведено до присяги 40 активних членів гуртків. Назву "Пласт" запропонував професор Боберський як назву кубанських козаків-розвідників.

Діяльність організації основувалась на "Пластовому законі", який визначав правила поведінки пластуна, ставив вимоги до моральних якостей і був обов'язковим для виконання. В 14 пунктах закону вказувалось, що пластун повинний бути совісним, словним, точним, ощадним, справедливим, братерським, пожиточним, врівноваженим, пильним, чемним, дбати про своє фізичне здоров'я, зовнішній вигляд І культуру мови тощо.

Серед основних напрямів роботи - вбирання історико-краєзнавчого матеріалу, фізично-виховна і туристична робота, здобуття знань та вмінь з надання першої медичної допомоги, гігієни тіла тощо. Навчально-виховний процес у "Пласті" ґрунтувався на вікових особливостях та індивідуальних здібностях його членів, яких поділяли на вікові категорії: 8-12 років - пластовий доріст (вовченята); 12-18 років - пластуни; юнаки і дівчата, старші 18 років (керівники) - старші пластуни; пластовий сеньйорат (почесні члени, які допомагали матеріально).

Символіка. Гербом, або емблемою "Пласту" є український тризуб і біла трилиста лілея, символ скаутського руху, сплетені в одну гармонійну цілісність.

Гімном "Пласту" є пісня "Цвіт України", перший куплет якої склав О. Тисовський, а інші два запозичені з поезії І. Франка "В дорогу".

Девізом пластунів був клич "СКОБ" (С - сильно, К - красиво, О - обережно, Б - бистро), який означає ще й назву різновиду гірських орлів.

У "Пласті" існували свої атрибути і відзнаки. Пластун-учасник носив на лівому рукаві френча синій кружок з вишитою жовтою літерою "У". Пластун-розвід-ник носив синю стрічку із жовтими буквами "Скоб". Пластун-скоб над цією синьою стрічкою і написом мав вишиту пластову лілею. Гетьманський пластун-скоб носив таку ж відзнаку, як і пластун-скоб, тільки обведену жовтим паском у вигляді щита.

Пластунська старшина мала відзнаки у вигляді срібних та золотих пасочків, які розміщувались Над контр-фалдою лівої кишені сорочки чи френча відповідно до посади. Рядові пластуни носили різнокольорові стяжки, які відповідали їхнім псевдам. Так, "Вовк" чіпляв до лівого погона жовту і чорну стяжки, "Голуб" - білу й сіру тощо.

Пластунський однострій складався з сорочки, френча, коротких та довгих штанів кольору "хакі", ширококрисого суконного капелюха, камашів-гетрів, черевиків, плащ-намету, светра і деяких необхідних речей: складеного ножа, компаса, палиці, шнура тощо.

Структура. "Пласт" мав таку будову; пластовий гурток (5-10 осіб) → чета (не більше 30 осіб) → сотня (100-150 осіб) → полк (300-400 осіб) → кіш (повіт) → округ (Пограничний (Перемишль), Центр (Львів), Верховинський (Стрий), Дністровський (Станіслав), Гуцульський (Коломия), Подільський (Бережани)).

Керівний орган - Верховна Пластова Рада, яка входила як секція до крайового Товариства охорони дітей І опіки над молоддю, що давало право на організування пластових гуртків при школах.

До "Пласту" приймали без обмежень. Претендент за письмової згоди батьків і двох рекомендацій пластунів складав вступний іспит, давав клятву і письмове "Слово честі".

На початку 1928 р. у Галичині діяло 138 полків (ЗО Тис осіб). Відчутний був вплив ОУН на діяльність "Пласту", що призводило до конфліктів із владою. У 1930 р. під час збройного нападу на поштову карету загинув член ОУН старший пластун Гриць Пісецький. Ця подія спричинила тотальні обшуки та арешти членів "Пласту", а ЗО вересня 1930 року Львівське староство ухвалило заборонити діяльність товариства.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >