Добровільне страхування фінансових ризиків

Страхування фінансових ризиків розглядається як універсальний інструмент захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб на випадок виникнення фінансових збитків у результаті невиконання однією з сторін зобов'язань за укладеними цивільно-правовими угодами.

Об'єктом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з ризиком виникнення збитків (у т.ч. неотримання (недоотримання) доходів, понесення додаткових витрат) при здійсненні ним підприємницької та іншої діяльності внаслідок настання страхового випадку, передбаченого договором страхування. До страхових ризиків відноситься:

o невиконання або неналежне виконання контрагентом страхувальника фінансових та інших зобов'язань за контрактом внаслідок настання незалежних від страхувальника подій (обставин), а саме: пожежі, вибуху, аварії, стихійного лиха, банкрутства контрагента страхувальника та інших подій, передбачених договором страхування, що мали місце під час дії договору страхування;
o недотримання контрагентом страхувальника передбачених контрактами строків поставки товару, продукції, сировини тощо внаслідок настання незалежних від страхувальника подій (обставин), а саме: пожежі, вибуху, аварії, стихійного лиха, банкрутства контрагента страхувальника та інших подій, передбачених договором страхування, що мали місце під час дії договору страхування;
o невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань контрагентом страхувальника щодо надання в строк, обумовлений контрактом, робіт (послуг) внаслідок настання незалежних від страхувальника подій (обставин), а саме: пожежі, вибуху, аварії, стихійного лиха, банкрутства контрагента страхувальника та інших подій, передбачених договором страхування, що мали місце під час дії договору страхування.

Конкретний перелік страхових ризиків за кожним окремим договором страхування визначається страхувальником і страховиком та зазначаються у договорі страхування.

До страхового випадку не відноситься й страхове відшкодування не виплачується, якщо збитки страхувальника, пов'язані з подією, що:

o необумовлена, як страховий ризик у договорі страхування, або мала місце до початку дії договору страхування чи після його закінчення;
o відбулася поза вказаним у договорі страхування місце страхування;
o спричинена навмисними діями, наміром або грубою необережністю страхувальника, осіб, які працюють у нього, його представників, або осіб, які пов'язані з ним умовами будь-яких договорів.
o Крім зазначених страхових подій, страховий захист не надається та збитки не відшкодовуються страховиком у разі:
o заборони або обмеження грошових розрахунків у країні контрагента або в країні, через яку згідно з контрактом здійснюється платіж;
o анулювання заборгованості або перенесення строків погашення заборгованості, згідно з двосторонніми урядовими й багатосторонніми міжнародними угодами;
o введення ембарго на імпорт (експорт);
o відмови контрагента за будь-яких причин від прийняття або повернення товарів, відмови від прийняття або виконання робіт та надання послуг;
o невиконання страхувальником за будь-яких причин будь-яких фінансових та інших зобов'язань за контрактом;
o невідповідності контракту законодавству країни відправника, одержувача або транзиту, у т.ч. внаслідок зміни законодавства під час дії договору страхування;
o ненадання необхідних документів (товаросупроводжувальний документ, дозвіл на вивіз або поставку товарів, ліцензію та ін.);
o злочинних дій або бездіяльності (у т.ч. у стані алкогольного, наркотичного, токсичного або іншого сп'яніння) страхувальника, його працівників (представників) або осіб, які діють з відома та в інтересах страхувальника;
o порушення, встановлених чинним законодавством України або іншими нормативними актами, правил та норм безпеки, правил та норм укладання контрактів.

Умовами договору страхування фінансових ризиків також передбачені додаткові події, настання яких не передбачає відповідальності страховика:

а) штрафи, пені й інші стягнення, якщо інше не передбачено договором страхування;
б) витрати з відшкодування моральної шкоди;
в) шкода, завдана навколишньому природному середовищу;
г) шкода, завдана життю, здоров'ю або майну третіх осіб:
д) курсова різниця.

Страхова сума встановлюється за погодженням сторін у розмірі максимально можливих збитків від невиконання (неналежного виконання) договірних зобов'язань контрагентами страхувальника, яких страхувальник, може зазнати при настанні страхового випадку, та зазначається у договорі страхування.

У договорі страхування за згодою сторін можуть встановлюватися страхові суми (ліміти відповідальності страховика) по окремому страховому ризику, на один страховий випадок, по кожному виду збитку тощо. Страховик несе відповідальність за договором страхування у розмірі збитку, нанесеного майновим інтересам страхувальника у межах страхових сум (лімітів відповідальності), визначених у договорі страхування.

Страховик не несе відповідальності і не відшкодовує ту частину збитків, що перевищує відповідну страхову суму (відповідний ліміт відповідальності).

Договором страхування може бути передбачена франшиза, вид та розмір якої визначається за згодою сторін. Умови встановлення безумовної та умовної франшизи регулюються загальними правилами майнового страхування.

Страховий платіж визначається згідно зі страховим тарифом, розмір якого встановлюється у договорі страхування залежно від об'єкту страхування, прийнятих на страхування ризиків, страхової суми (ліміту відповідальності), розміру франшизи, строку страхування, виду діяльності страхувальника та інших чинників у залежності від конкретних умов страхування. Страхові тарифи за страхування фінансових ризиків встановлюються у межах 5-7% страхової суми.

Визнання події страховим випадком проводиться страховиком на підставі письмової заяви страхувальника (підписаної ним особисто або його повноважною особою) про настання події, що може бути визнана страховим випадком при представленні відповідних документів, які надаються страхувальником протягом визначеного договором терміну:

o оригіналу договору страхування, що належить страхувальнику;
o копій контракту;
o інвойсів, товарно-транспортних та інших накладних, митних, платіжних документів, виписок з рахунків, довідок, висновків та роз'яснювальних листів державних органів, ліквідаційних комісій, банківських та інших установ, за змістом яких підтверджується факт причини, обставини та наслідки страхового випадку й розмір збитку;
- копій актів звірки, претензій, відповідей та інших документів листування між страхувальником та його контрагентом, яке має відношення до страхового випадку;
o документів компетентних органів, які підтверджують факт, причини та наслідки настання страхового випадку;
o документів, що підтверджують розмір необхідних, розумних та доцільних витрат, здійснених з метою запобігання й зменшення збитків, а також розмір судових витрат, понесених страхувальником, якщо відшкодування таких витрат було передбачено договором страхування;
o копій рішення суду, що набрало законної сили, у разі звернення страхувальника до суду;

Постанови суду про визнання контрагента банкрутом.

Страхове відшкодування підлягає виплаті після того, як повністю будуть встановлені причини та розміри збитку. Виплата страхового відшкодування здійснюється згідно з договором страхування на підставі письмової заяви страхувальника та страхового акта, складеного страховиком або уповноваженою ним особою.

Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів та відомостей про обставини настання страхового випадку якщо інший строк не передбачено договором страхування, страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті та складає відповідний страховий акт.

Якщо страховик прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, впродовж п'ятнадцяти робочих днів з дня прийняття такого рішення він повідомляє про це страхувальника у письмовій формі з обґрунтуванням причини відмови.

У випадку виникнення спорів між сторонами щодо причин та розмірів збитків, кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи, яка проводиться за рахунок сторони, яка вимагає проведення такої експертизи.

Розмір збитків визначається у вигляді різниці між фактичними збитками страхувальника (реальними збитками та упущеною вигодою, якщо це передбачено договором страхування), яких він зазнав при настанні страхового випадку, та витратами, які страхувальник поніс би у разі настання страхового випадку.

При визнанні страхового випадку конкретний розмір збитків визначається страховиком таким чином:

а) при відсутності спорів - виходячи із суми, на задоволення якої дав згоду страховик, визначеної на підставі документів та розрахунків, поданих страхувальником, а також одержаних страховиком матеріалів, інформації, висновку аудитора, банківських, фінансових, податкових органів, відповідних державних органів й органів місцевого самоврядування;
б) при розгляді справи у судовому порядку - на підставі рішення суду, яке набуло чинності.

Страхування фінансових ризиків відноситься до однієї з найбільш ризикованих видів страхування. Це вимагає відповідної капіталізації страхових компаній, а також формування ринку перестрахових послуг заради підтримання належного рівня платоспроможності й ліквідності страховиків як основи виконання своїх зобов'язань перед страхувальниками за договорами страхування.