Показники середньої кількості персоналу підприємств

Для оцінки зайнятості працівників на підприємствах за певний період (місяць, квартал, з поточного року, рік) у статистиці підприємств розраховують середню кількість працівників як суму таких складових:

• - середньооблікова кількість штатних працівників;
• - середня кількість зовнішніх сумісників;
• - середня кількість працівників за цивільно-правовими договорами.

Показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за видами економічної діяльності та спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник ураховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Середньооблікова кількість штатних працівників - за звітний місяць обчислюється шляхом сумування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця (тобто з 1 по 30 або 31, для лютого - з 1 по 28 або по 29), у тому числі святкові (неробочі) і вихідні дні, і діленням одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. За наявності двох або більше вихідних, святкових і неробочих днів поспіль кількість штатних працівників приймається такою, якою вона була на підприємстві у робочий день, що їм передував.

Приклад 5.2. Розподіл штатних працівників на підприємстві у червні, за даними табельного обліку, наведено у табл. 5.4.

Обчислена за даними таблиці облікова кількість штатних працівників за всі календарні дні червня, утому числі святкові та вихідні дні, становить 728 людино-днів. Кількість календарних днів у червні - 30. Отже, середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві у червні становить 2424 особи:

Таблиця 5.4. Дані первинного обліку кількості працівників підприємства

Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць, визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, у тому числі вихідні, святкові і неробочі дні за період роботи, на кількість календарних днів у звітному місяці.

Приклад 5.3. Підприємство почало працювати з 10 червня 2012 року. За даними табельного обліку укладено таблицю розподілу штатних працівників (табл. 5.5).

Обчислена за даними табл. 5.5 облікова кількість штатних працівників за всі календарні дні червня, у тому числі святкові та вихідні дні, становить 515 людино-днів (25x11 +24x10=515). Кількість календарних днів у червні - 30.

Отже, середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві у червні становить 17 осіб (515:30).

Таблиця 5.5. Дані первинного обліку кількості працівників підприємства

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється як сума середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, поділена на кількість місяців від початку року, тобто відповідно на 2,3,4... 12.

Приклад 5.4. Підприємство мало середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу: у січні - 142 особи, у лютому - 147 осіб, у березні - 150 осіб. Обчислимо середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за І квартал (142 + 147 + 150):3=146 осіб.

Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом ділення суми зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства на 12.

Приклад 5.5. Підприємство з сезонним характером роботи почало працювати у серпні і закінчило в грудні того ж року. Середньооблікова кількість його штатних працівників становила: у серпні - 164 особи, вересні - 275 осіб, жовтні - 315 осіб, листопаді -120 осіб, грудні - 50 осіб.

Середньооблікова кількість штатних працівників підприємства за рік становить (164+275+315+120+50):12 = 77 осіб.

Середня кількість зовнішніх сумісників і тих, хто працює за цивільно-правовими договорами, за місяць обчислюється аналогічно до середньооблікової кількості штатних працівників. При цьому працівники цих категорій ураховуються як цілі одиниці, незалежно від тривалості робочого часу протягом усього терміну дії договору.

До тих, хто працює за цивільно-правовими договорами, не належать громадяни-підприємці, які виконували роботи згідно з цивільно-правовими договорами.

Середня кількість зовнішніх сумісників і тих, хто працює за цивільно-правовими договорами, за період з початку року і рік визначається шляхом ділення суми середньої кількості цих працівників за усі місяці з початку року на кількість місяців, тобто на 2, 3,4, 5 ... 12.

Для визначення середнього рівня заробітної плати та інших середніх показників підприємства загалом, а також аналізу ефективності використання робочої сили використовується показник середньо-облікової кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості. Цей показник характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг). Методика його визначення базується на перерахунку усього персоналу, який залучався до роботи у звітному періоді й отримував заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо для виконання фактичного обсягу робіт за умови зайнятості кожного працівника упродовж повного робочого дня, виходячи зі встановленої його тривалості.

Кількість штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості визначається у такому порядку:

• 1. За кожною категорією штатних працівників, для яких встановлено робочий тиждень різної тривалості, визначається загальна кількість людино-годин оплаченого робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який була нарахована заробітна плата. Загальна кількість людино-годин, за які була нарахована заробітна плата кожної категорії працівників, ділиться на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої на підприємстві згідно з законодавством або колективним договором.
• 2. До кількості оплачених людино-годин зараховуються людино-години, за які працівникам здійснено нарахування з фонду оплати праці за відпрацьований час і час відпусток, а також час відсутності працівників у зв'язку з навчанням, виконанням державних або громадських обов'язків, простоїв та інших неявок, які оплачуються згідно з чинним законодавством. Детальніше див. підрозділ 5.3.

При обчисленні середньої кількості штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості не враховується час, відпрацьований понаднормово, тобто штатний працівник, який працював у звітному місяці (періоді) понаднормово, в еквіваленті повної зайнятості враховується як одна фізична особа.

• 3. Кількість надомників в еквіваленті повної зайнятості визначається окремо діленням фактично нарахованих за звітний місяць цим працівникам коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника (за цей самий місяць).
• 4. До середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості включається також перерахована кількість працівників, які не входять до облікового складу (штату) підприємства та залучені до роботи на підприємстві.

Зовнішні сумісники враховуються в еквіваленті повної зайнятості пропорційно оплаченому часу, відповідно до пункту 1.

Працівники, які виконували роботу згідно з цивільно-правовими договорами (крім громадян-підприємців), ураховуються за кожен календарний день як цілі одиниці протягом усього терміну дії договору, отримана сума ділиться на кількість календарних днів у звітному періоді.

Працівники, які, згідно з договорами між суб'єктами господарювання, переведені на роботу на інші підприємства, включаються до середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості за місцем фактичного нарахування їм заробітної плати. їхня кількість в еквіваленті повної зайнятості розраховується аналогічно до кількості працівників, які виконували роботу згідно з цивільно-правовими договорами.

Кількість учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві, в еквіваленті повної зайнятості визначається діленням фактично нарахованих за звітний місяць цим працівникам коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника (за цей самий місяць).

• 5. Інші категорії осіб, які не входять до облікового складу підприємства і не перелічені у пункті 4 цієї методики, до розрахунку кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості не включаються.
• 6. Середня кількість усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості обчислюється аналогічно до методики розрахунку середньої кількості працівників.

Приклад 5.6. На підприємстві зайняті працівники, для яких встановлена різна тривалість робочого тижня. Для працівників заводоуправління вона становить 40 год на тиждень, на виробництві (робочі місця зі шкідливими умовами праці) - 36 год, для працівників охорони тривалість робочого часу за квартал становить 496,5 год. В обліковому складі є працівник, молодший 18 років. Крім того, на підприємстві зайняті зовнішні сумісники та з 7-го числа місяця укладено цивільно-правові договори на виконання робіт з 9 особами терміном на 2 місяці. Кількість календарних днів у місяці - 30, робочих - 22.

• 1. Розрахунок середньої кількості працівників, зайнятих згідно з цивільно-правовими договорами в еквіваленті повної зайнятості, здійснюється так:
• 24 календарні дні (починаючи з 7-го числа) х 9 осіб = 216 людино-днів.
• 216:30 = 731 осіб;
• 2. Розрахунок середньої кількості штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості наведено у табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Розрахунок кількості працівників підприємства в еквіваленті повної зайнятості

• 3. Кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості становить З (440:176 = 2,5. Після округлення - 3).
• 4. Кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості 471 + 3 + 7 = 491 особа [34].

У зв'язку з хворобами, відгулами, відпусткою або з інших причин кількість працівників, які з'явились на роботу, може бути меншою за кількість осіб, які перебувають на обліку підприємства. Ще меншою може бути фактична чисельність тих, хто працює на підприємстві на певну дату у зв'язку з цілоденними простоями чи з інших причин (рис. 5.5).

Для статистичного аналізу використання облікової кількості працівників підприємства можна скористатися порівнянням середніх значень облікової, явочної та фактичної кількості працівників.

Середню явочну кількість працівників розраховують як суму кількості працівників, які з'являлись на роботу кожного робочого дня, поділену на кількість таких днів у звітному періоді. Аналогічно обчислюють середню фактичну кількість працівників підприємства у розрахунку на один робочий день:

Різниця між обліковою та явочною кількістю працівників характеризує резерв персоналу (в основному робітників), що повинен використовуватись для заміни тих, хто не виходить на роботу з поважних причин. Різниця між явочною і фактичною чисельністю працівників (якщо вона існує постійно) свідчить про недоліки в організації праці на підприємстві, простої обладнання і неритмічний режим роботи підприємства.

Відносний рівень використання середньооблікової та середньої явочної кількості працівників дають змогу обчислити відповідні коефіцієнти за такими формулами:

Приклад 5.7. За даними прикладу 5.2 (табл.. 5.4) проаналізуємо рівень використання персоналу підприємства. Середньооблікова кількість штатних працівників підприємства у червні становила 23 особи. Середня явочна кількість кількість - 21 особу (438:21 =21; 21 - кількість робочих днів у червні), а середня фактична кількість працівників на підприємстві протягом одного робочого дня - 20 осіб (422:21-20,1 - 20).

Отже, на підприємстві протягом червня на роботу з'являвся в середньому щодня 21 працівник, а фактично працювали 20 осіб із 23 осіб облікового складу. Кожного робочого дня протягом червня не приходили на роботу в середньому 2 працівники облікового складу, перебувала у цілоденному простої 1 особа, отже, фактично не працювало - 3 особи.

Таким чином, облікова кількість персоналу у червні використовувалась на 87,0%, а явочна - на 91,3%.

Для оцінки організації та дисципліни праці, що є одним із чинників ефективності використання персоналу підприємств, використовують показник рівня дисципліни персоналу, розрахований за формулою:

Підсумкову оцінку ефективності використання персоналу підприємств можна здійснити, порівнюючи показники, які характеризують кінцеві результати роботи підприємства, з показниками чисельності його персоналу або витратами робочого часу. Особливості розрахунку системи показників продуктивності праці розглянуті у підрозділі 5.6.