ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА

Завдання та інформаційна база аналізу фінансового стану малого підприємства

В умовах трансформації економіки України у посткризовий період значно зростає роль своєчасної та якісної оцінки фінансового стану малого підприємства (його фінансової стійкості, ліквідності й платоспроможності) та пошуку шляхів забезпечення стабільності фінансового стану. При цьому розвиток підприємств різних форм власності актуалізує необхідність своєчасного та об'єктивного аналізу фінансового стану малих підприємств, оскільки жодний власник не нехтуватиме потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) свого підприємства, які можна виявити лише за допомогою цієї аналітичної роботи.

Кредитори та інвестори досліджують фінансовий стан малих підприємств, щоби мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, означити режим кредитування суб'єктів малого підприємництва. У результаті вивчення фінансового стану керівники малого підприємства одержують певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які віддзеркалюють реальну картину фінансового стану малого підприємства. Отже, різні групи "стейкхолдерів" потребують інформації про фінансовий стан малого підприємства,

У Методиці інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затвердженій Наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій України № 22 від 23.02.1998 р., визначено: фінансовий стан підприємства як комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи його фінансових відносин, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів. Положення про порядок здійснення діагностики фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджене Наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26.01.2001 р., визначає фінансовий стан підприємства як сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємств.

Науковці також по-різному трактують поняття "фінансовий стан підприємства" та пропонують різні методики його дослідження (моніторингу, діагностики, аналізу). Засновниками розробки і розвитку цього питання вважають представників англо-американської школи: Дж. Кеннона, Р. Сміта, Р. Фоулка, Дж. Харрігана, фахівців фірми "Дюпон". Належну увагу цій темі приділили такі зарубіжні вчені, як Е. Альтман, У. Бівер, І. Романе, Т. Таффлер, Ж. Франшон, Я. Вишнякова, І. Георгій, Н. Дмитрієв, Г. Іванов, В. Ковальов, А. Колосова, Е. Коротков, Р. Сайфулін, О. Стоянова, В. Шемякіна та ін. В Україні вагомими є дослідження Т. Беня, О. Гетьмана, К. Залогіної, С. Довбні, Л. Лігоненко, А. Подцєрьогіна, С. Покропивного, Л. Ситника, В. Шаповала, А. Шеремета та ін.

Так, Е. Маркар'ян та Г. Герасименко у посібнику "Фінансовий аналіз" зазначають: "Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, які відображають його спроможність погасити свої боргові зобов'язання". У підручнику "Економічний аналіз" за редакцією професора М. Чумаченка фінансовий стан підприємства визначається як "показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами" [6, с. 328].

Дефініцію поняття наведено й у "Фінансовому словнику-довіднику" за редакцією М. Дем'яненка, де наголошується на якісній характеристиці діяльності підприємства: "Фінансовий стан - це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства. Він характеризується системою показників, які демонструють стан капіталу в процесі його кругообігу, здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями і забезпечувати ефективне фінансування виробничо-господарської діяльності на певний момент часу " [15, с. 57].

Достатньо повним є визначення сутності поняття "фінансовий стан підприємства" М. Коробова, який стверджує, що "...це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. Фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їхнього розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями" [9, с. 13].

Низка авторів (А. Поддєрьогін, М. Білик, Л. Буряк, С. Булгакова, А. Куліш) під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. При цьому зазначають, що в ньому відображені у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами [14, с. 435].

Отже, за результатами узагальнення та критичної оцінки наукових поглядів можна стверджувати, що фінансовий стан малого підприємства є якісною характеристикою його діяльності, яка визначається наявністю на певний період часу фінансових ресурсів для провадження господарської діяльності, виконання зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання, а також розвитку підприємства.

Важливо, що фінансовий стан малого підприємства залежить від результатів його фінансово-господарської діяльності. Тобто, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) і нижче їхня собівартість, то вища прибутковість малого підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки малого підприємства, внаслідок чого погіршується його фінансовий стан.

Отже, фінансовий стан малого підприємства може бути визначений як задовільний або незадовільний. Задовільний фінансовий стан вирізняється стійкою ліквідністю та платоспроможністю підприємства, своєчасністю розрахунків, забезпеченістю власними оборотними засобами та ефективним використанням ресурсів підприємства. Натомість незадовільний фінансовий стан малого підприємства характеризується неефективним розміщенням та використанням ресурсів, низькою платоспроможністю підприємства, браком власних оборотних коштів, стійкою простроченою заборгованістю перед бюджетом, працівниками, контрагентами, недостатньою фінансовою опірністю до несприятливих тенденцій розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.

Існують суттєві відмінності малих підприємств (порівняно з великими) не лише в масштабах діяльності та чисельності працівників, а й у їхньому фінансовому стані. Це передусім:

• - обмеженість доступу до фінансових ресурсів, особливо кредитних, яка зумовлена не лише високою вартістю останніх, а й ризиковим характером діяльності малих підприємств, здебільшого відсутністю виваженої кредитної політики, складним фінансовим станом;
• - вартість малого підприємства важко з'ясувати, адже вона не оцінюється публічно фінансовим ринком; водночас власники (засновники) малих підприємств зацікавлені у високій ринковій ціні, зважаючи на майбутнє перетворення малих підприємств у середні чи великі або їх продаж;
• - вищий рівень ризиків діяльності малого підприємства пов'язаний із внутрішньою обмеженістю можливостей диверсифікації портфеля власних інвестицій, залученням в обіг усіх наявних ресурсів, прямою залежністю існування малого підприємства від його успіху чи невдач на ринку;
• - низький рівень ліквідності та менша платоспроможність малого підприємства, порівняно з великим, унаслідок вищих показників оборотності запасів та дебіторської заборгованості, більшої частки поточних зобов'язань у загальних зобов'язаннях, проблематичності залучення грошових коштів для виконання поточних зобов'язань.

За таких обставин аналіз фінансового стану потребує неабиякої уваги з боку працівників апарату управління малим підприємством як в огляду визначення його поточного фінансового стану, так і щодо оцінки його фінансових перспектив.

Мета аналізу - оцінка фінансового стану малого підприємства та його спроможності нормально функціонувати в умовах конкуренції (здійснювати свої функції, стабільно працювати і виконувати зобов'язання перед бюджетом, засновниками, кредитними та іншими установами, працівниками, контрагентами).

За допомогою правильно організованого аналізу можна вчасно відстежити погіршення фінансового стану малого підприємства, виявити ознаки негативних тенденцій у його господарській діяльності, які можуть призвести до банкрутства. Тому основними завданнями аналізу фінансового стану малого підприємства є:

• - оцінка динаміки суми і структури засобів малого підприємства та джерел їхнього формування за досліджуваний період, ефективність використання майна (капіталу) малого підприємства, забезпеченість малого підприємства власними обіговими коштами;
• - виявлення змін показників фінансової стійкості та їх інтерпретація;
• - об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності й платоспроможності малого підприємства;
• - з'ясування стану фінансової, кредитної, розрахунково-платіжної дисципліни;
• - визначення ефективності використання фінансових ресурсів;
• - розроблення основних заходів щодо зміцнення фінансового стану малого підприємства.

Зазвичай, аналіз фінансового стану здійснюється аналітиками малого підприємства (бухгалтером, фінансистом, економістом) або власником на основі глибокого вивчення інформаційної бази. Інформацію, яку використовують для аналізу фінансового стану малих підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, що міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже, є відкритою. Разом з тим кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи, ліміти тощо. Ця інформація становить комерційну таємницю і є закритою. Перелік її визначає керівник (власник, засновник) підприємства, і, відповідно до чинного законодавства України, підприємство має право тримати її в секреті.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану малого підприємства є його фінансова звітність, дані статистичної звітності та оперативні дані.

Фінансова звітність - це бухгалтерський документ, який відображає фінансовий стан малого підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які послуговуються нею як основним джерелом фінансової інформації під час прийняття управлінських рішень (табл. 12.1).

Зазначені інформаційні потреби користувачів фінансових звітів щодо результатів діяльності та фінансового стану малого підприємства обумовили склад фінансової звітності: баланс (форма № 1); звіт про фінансові результати (форма № 2); звіт про рух грошових коштів (форма № 3); звіт про власний капітал (форма № 4); примітки до річної фінансової звітності (форма № 5). Форми, перелік статей фінансових звітів та їх зміст регламентовані П(С)БО 2-5 (табл. 12.2).

Таблиця 12.1. Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів малого підприємства

Таблиця 12.2. Призначення основних компонент фінансової звітності малого підприємства

Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємопов'язані. їхня цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану малого підприємства залежить від їхньої достовірності на дату складання звіту, а також дотримання основних принципів формування фінансової звітності, які згідно з П(С)БО 1 охоплюють:

• - принцип автономності малого підприємства - кожне мале підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників - фізичних осіб; особисте майно та зобов'язання власників не відображаються у фінансовій звітності підприємства;
• - принцип неперервності діяльності малого підприємства - визнання того, що підприємство не має наміру чи потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності (принаймні протягом наступного звітного періоду);
• - принцип періодичності - передбачає розподіл діяльності малого підприємства на певні періоди часу (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності. За П(С)БО 1 звітний період становить календарний рік. Проте для новоствореного малого підприємства або для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бути іншою (рис. 12.1);
• - принцип нарахування - результати господарських операцій враховують тоді, коли вони фактично відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти) і відображаються у фінансових звітах тих періодів, до яких вони належать;
• - принцип відповідності - витрати визначають у звіті про фінансові результати на підставі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами;
• - принцип послідовності - надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, якою мале підприємство послуговується під час складання фінансових звітів;
• - принцип обачності - активи (або дохід) не можуть бути завищеними, а зобов'язання (чи витрати) - заниженими;
• - принцип єдиного грошового вимірника, що передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності.

Баланс малого підприємства - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання та власний капітал на конкретну дату.

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності малого підприємства. Він відображає ефективність (неефективність) діяльності за певний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік). У звіті про фінансові результати наводять дані про дохід (виторг) від реалізації

Рис. 12.1 Тривалість звітного періоду малого підприємства

продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чистий прибуток чи збиток.

Алгоритм визначення таких показників звіту, як чистий дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валовий прибуток (збиток), фінансовий результат від операційної діяльності, схематично зображено на рис. 12.2.- 12.4:

Рис. 12.2. Формування чистого доходу малого підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Рис. 12.3. Формування валового прибутку (збитку) малого підприємства

Рис. 12.4. Формування фінансового результату малого підприємства від операційної діяльності

Звіт про рух грошових коштів - це документ" який відображає надходження і витрачання грошових коштів малого підприємства (готівки, коштів на рахунках у банках, депозитів) унаслідок його діяльності в звітному періоді. Алгоритм визначення грошових коштів малого підприємства від операційної діяльності схематично зображено на рис. 12.6:

Рис. 12.5. Формування грошових коштів малого підприємства від операційної діяльності

Формування звіту про власний капітал дає змогу визначити структуру власного капіталу малого підприємства та причини (фактори), під впливом яких відбулися зміни у його складі та розмірі.

Фінансовий звіт малих підприємств, що обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, складається з двох форм: баланс (форма № 1-м), звіт про фінансові результати (форма № 2-м). Цей фінансовий звіт побудований на суміщенні й вилученні низки показників, передбачених для звичайних підприємств. За структурою він тотожний фінансовій звітності звичайних підприємств, яка регламентована П(С)БО 2-3.

Чистий фінансовий результат діяльності малого підприємства визначається розрахунково (рис. 12.6) [8, с. 83].

Звітність малого підприємства містить також іншу інформацію щодо стану його фінансів. На основі аналізу даних звітності визначають основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів малого підприємства, причини змін, що відбулися, сильні та слабкі сторони діяльності, резерви поліпшення фінансового стану малого підприємства у перспективі.

Рис. 12.6. Алгоритм визначення чистого фінансового результату малого підприємства