< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Інформаційні системи екологічного управління

Екологічне управління - це інформаційний процес. Впровадження інформаційних технологій - це засіб, який забезпечує підвищення рівня екологічної безпеки держави.

Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про: - стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їхнього забруднення;

  • - біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їхню взаємодію з об'єктами навколишнього природного середовища;
  • - джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
  • - загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їхнього негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
  • - екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
  • - витрати, пов'язані зі здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви тощо.

Кадастри природних ресурсів. Кадастровий механізм

Кадастр - це реєстр, систематизоване зведення відомостей про об'єкти або явища. Кадастри складають періодично або шляхом безперервних спостережень за конкретним об'єктом. Наведемо визначення деяких кадастрів природних ресурсів. Кадастр земельний - систематизоване зведення відомостей про землі як ґрунти різного типу, придатні та непридатні для культивації, будівництва та інших форм використання; а також сукупність вірогідних та необхідних зведень про природне, господарське й правове положення земель. Кадастр водний - систематизоване зведення відомостей про води регіону або басейну, що включає дані про струмки, річки, моря, озера, болота, льодовики і підземні води. Кадастр лісовий - систематизоване зведення відомостей про ліси, в тому числі їхнє пряме і непряме використання, вивченість лісів та інші показники. Кадастр рослинного світу - систематизоване зведення відомостей про флору певної території. Кадастр тваринного світу - систематизоване зведення відомостей про фауну певної території.

Облікові функції екологічного управління реалізуються через державні природні кадастри. Ці кадастри вводяться для обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їхнього використання.

Державні природні кадастри ведуться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Основними державними кадастрами є земельний, водний, лісний, надровий (кадастр родовищ і проявів корисних копалин). Також використовуються і створюються державні кадастри тваринного світу, рослинного світу, природних територій курортів, природних лікувальних ресурсів, парникових газів, клімату, територій та об'єктів природно-заповідного фонду тощо.

Розглянемо базові державні кадастри.

Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування й правовий режим цих ділянок, їхню оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Оскільки управління природокористуванням здійснюється за адміністративно-територіальним принципом, уся інформація земельного кадастру прив'язана до адміністративно-територіального устрою держави. Особливістю державного земельного кадастру є те, що він є основою для ведення кадастрів інших ресурсів.

Державний водний кадастр - це систематизований звід відомостей про:

  • - поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне море;
  • - обсяги, режим, якість і використання вод (водних об'єктів);
  • - водокористувачів;
  • - водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод: споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підземних вод, споруди для забору та транспортування води, споруди для скиду зворотних вод, споруди, на яких здійснюється очищення зворотних вод.

Складається Державний водний кадастр із трьох розділів: поверхневі води; підземні води; використання вод. Державний водний кадастр створюється для систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів. Державний облік вод та водокористування здійснюється для встановлення відомостей про кількість та якість вод, про водокористування, на основі яких розробляються заходи щодо раціонального використання та охорони вод і відновлення водних ресурсів, а також для систематизації даних про забір та використання вод, про скидання зворотних вод та забруднювачів, про наявність систем зворотного водопостачання та їхню потужність, діючих систем очищення стічних вод та їхню ефективність.

Державний лісовий кадастр - це система відомостей про правильний режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, якісний і кількісний стан лісового фонду, поділ лісів за групами та віднесення їх до категорій захищеності, економічну оцінку та інші дані, необхідні для раціонального ведення лісового господарства та оцінки результатів господарської діяльності в лісовому фонді.

Державний лісовий кадастр ведеться для ефективної організації охорони та захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відновлення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді та забезпечення суб'єктів управління, органів місцевого самоврядування, зацікавлених органів державної виконавчої влади, лісокористувачів відомостями про лісовий фонд.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин (надровий) - це система відомостей про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості і якості запасів корисних копалин та наявних у них компонентів, гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища і його геолого-економічної оцінки, а також відомостей про кожний прояв корисних копалин. Обліку в державному кадастрі підлягають усі відкриті родовища корисних копалин на території України незалежно від кількості, запасів, стану їхнього розвитку, освоєння і відомчої залежності, а також прояви корисних копалин.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться для систематизації даних про кількість, якість запасів родовищ і прояви корисних копалин, у тому числі техногенних, визначення їх промислової цінності, забезпечення інформаційної бази для розробки програм розвитку мінерально-сировинної бази України і здійснення ефективної екологічної політики в галузі охорони та використання надр.

Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду - система необхідних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об'єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду.

Кадастр детеріораційний - систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, ґрунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені для певного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їхньої взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини.

Державні кадастри природних ресурсів, облік у галузі охорони довкілля ведуться з метою забезпечення органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій інформацією, необхідною для оцінки господарської діяльності, організації охорони і раціонального використання природних ресурсів, планування екологічно обґрунтованого розміщення промислових та інших господарських об'єктів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >