Прийняття законів

Закон - це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади держави або самого народу, який приймається та змінюється в особливому порядку, регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів.

В Україні право приймати закони належить Верховній Раді України та безпосередньо народові шляхом проведення всенародного голосування (референдуму).

Встановлюються закони для регулювання найважливіших питань суспільного і державного життя. Зокрема, як передбачено ст. 18 Конституційного договору: "Виключно законами визначаються: 1) регулювання питань про права та свободи людини і громадянина, громадянство" іт. д. (всього 12 пунктів).

Закон має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативних актів. Це положення знаходить свій вираз у тому, що акти всіх інших органів держави повинні відповідати закону і не суперечити йому, крім того, закон може бути скасований або змінений лише тим суб'єктом, який його встановив.

Для законів встановлюється особливий порядок їхнього прийняття і введення в дію, який закріплюється у конституції та інших спеціальних законах.

Закріплена в законах обов'язкова послідовність певних дій зі створення законів називається законодавчим процесом, порядок та стадії якого в Україні закріплені в Регламенті Верховної Ради України.

Стадії законодавчого процесу:

o законодавча ініціатива, суть якої полягає у внесенні до Верховної Ради пропозиції про необхідність прийняття того чи іншого закону;
o розробка проектів законів;
o розгляд законопроектів у комісіях Верховної Ради України;
o розгляд законопроектів на сесії Верховної Ради у першому, другому та третьому читаннях;
o прийняття закону;
o опублікування закону;
o набрання законом чинності, або вступ закону в силу.

Класифікація законів

Закони розрізняють:

1) за значенням і місцем у системі законодавства:
- - конституційні, або основні. Це Конституція та закони з питань, безпосередньо врегульованих Конституцією, наприклад "Про громадянство", "Про загальний військовий обов'язок" таін.

Конституція є основним законом держави, саме в цьому законі закріплюються основи суспільного, економічного і політичного устрою країни, правове становище особи, її права та обов'язки, форма правління та форма державного устрою, порядок організації та компетенція органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Положення, закріплені у Конституції, конкретизуються у конституційних законах.

- звичайні, або поточні. Це всі інші чинні в державі закони з питань суспільного і державного життя;
- надзвичайні, тобто закони, які приймаються у певних, передбачених Конституцією, випадках, наприклад надзвичайний стан, війна тощо.
2) за суб'єктами видання:
- o Закони України (приймаються Верховною Радою України);
- o Закони колишнього Союзу PCP (прийняті Верховною Радою СРСР або з'їздом народних депутатів СРСР), які регулюють відносини, ще не регламентовані законами України, і не суперечать Конституції і законам України;
- o Закони Республіки Крим.

Головним видом правової інформації є господарське законодавство. Господарські закони можна класифікувати як:

- загальні (Закон України "Про власність"; Цивільний кодекс, який регулює майнові та особисті немайнові відносини);
- закони про види і правовий статус господарюючих суб'єктів (Закон "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства");
- закони про окремі види господарської діяльності (Повітряний кодекс України);
- закони про окремі відносини (наприклад, Арбітражний процесуальний кодекс України).

Основою господарського законодавства є система статусних, або компетенційних, законів, тобто таких, які визначають правове становище господарюючих суб'єктів. Ці закони класифікуються залежно від кола осіб, на які вони поширюються. Так, загальні закони - "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні" Кримінальний та Господарський кодекс - поширюються на всі підприємства і на всіх підприємців.

Крім загальних законів, до статусних (компетенційних) відносяться закони, які визначають правове становище окремих видів підприємств, галузей економіки.

Зразок оформлення закону України наведено в додатку 4.1.