< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Основні принципи бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік у банках будується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах, а саме:

1. Принципи, що визначають, яка інформація підлягає обліку:

повного висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються на її основі;

► відкритість - фінансові звіти мають бути зрозумілими і достатньо деталізованими, з метою уникнення двозначності, правдиво відображати операції банку з необхідними поясненнями в додатках до правил оцінки активів і зобов'язань. Операції мають відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла користувачеві.

2. Принципи, що формують процедуру ведення бухгалтерського обліку: У автономності - активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку;

► суттєвості - фінансові звіти мають відображати всю суттєву інформацію, що необхідна для прийняття рішень керівниками банку або інвесторами. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або викривлення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;

► консолідації - складання фінансової звітності в цілому по банку з урахуванням дочірніх банків і підприємств як єдиної економічної одиниці;

► безперервності - оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;

► дати операції - операції відображають у бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів) незалежно від дати руху коштів за цими активами або зобов'язаннями;

► окреме відображення активів і пасивів - усі рахунки активів і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними, за винятком клірингових, транзитних або технічних рахунків;

► послідовності (прийнятність вхідного балансу) - залишки за балансовими рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду;

► постійності - постійне (з року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами і національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, вона потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

► переваги змісту над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їхньої сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою.

3. Принципи, що регламентують способи обліку в конкретних ситуаціях:

оцінки (історичної/фактичної собівартості) - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи і зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають бути переоцінені в разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату;

► нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

► обережності - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не будуть завищені, а зобов'язання та/або витрати - не будуть занижені.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >