Обов'язкове страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті й вантажу

Даний вид страхової послуги спрямований на захист широкого кола майнових інтересів страхувальників щодо страхування їх відповідальності за шкоду, заподіяну пасажирам та матеріальним цінностям, які перевозяться авіаційним транспортом.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов'язання відшкодовувати у порядку, встановленому законодавством, пасажирам (спадкоємцям), вантажовласникам збитки, заподіяні внаслідок страхового випадку.

Суб'єктами страхування виступають страховики, страхувальники та треті особи (вигодонабувачі), на користь яких укладається договір страхування відповідальності.

Страховиком може вважатися лише та страхова компанія (юридична особа), яка має відповідну ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг на право здійснення цього виду страхування згідно з її установчими документами.

Страхувальником є повітряний перевізник, який має право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення.

При укладанні договору страхування відповідальність може розглядатися в двох аспектах:

1) відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою за наявності у пасажира авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли пасажир залишив перон аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника.
2) відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою на час офіційного находження багажу, пошти та вантажу на борту повітряного судна та під час завантаження (розвантаження) повітряного судна.

Страховими випадками вважаються: подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю й здоров'ю пасажирів; подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду (втрату, пошкодження й зіпсуття), заподіяну багажу, поклажі, пошті й вантажу.

Особливістю даного виду страхування є те, що ймовірність заподіяння шкоди особистим та майновим інтересам третіх осіб (вигодонабувачів) досить висока. Цим пояснюється необхідність законодавчого регулювання величини страхової суми (ліміту відповідальності страховика) за договорами страхування.

Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів:

а) під час виконання польотів у межах України - суми, еквівалентної 20 тис. дол. США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожне пасажирське крісло й відповідно до кількості пасажирських крісел, передбаченої сертифікатом експлуатанта повітряного судна. Страховик сплачує страхове відшкодування кожному пасажиру або його спадкоємцю;
б) під час виконання міжнародних польотів - у межах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країни (у т.ч. для військових та пов'язаних з ними ризиків), на території якої здійснюються пасажирські перевезення, відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що застосовуються у міжнародній практиці.

Страхова сума за втрату або шкоду, заподіяну багажу, пошті або вантажу, - суми, еквівалентної 20 доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожен кг. ваги. За речі (поклажу), що знаходяться у пасажира, - суми, еквівалентної 400 дол. США за офіційним обмінним курсом Національного банку.

Враховуючи обов'язковий статус даного виду страхування законодавець визначив максимальний розмір брутто-ставки на один рік, який не повинен перевищувати 2 % страхової суми. Розмір страхової премії визначається за загальною схемою, яка властива іншим видам страхування. Істотний вплив на розмір страхового платежу має: ліміт відповідальності страховика; термін дії договору страхування, а також рейтинг авіакомпанії-страхувальника та всіх страхувальників.

При настанні страхової події страхувальник зобов'язаний терміново, як правило, протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це страховика.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених договором обов'язкового страхування, а саме:

o заяву про страхове відшкодування;
o страховий поліс (сертифікат);
o розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;
o заяви пасажирів або їх спадкоємців, власників вантажу; документи, які підтверджують розмір збитків (висновки експертів, рішення судових органів, якщо страховий випадок винесено на їх розгляд);
o корінці авіаквитків та багажних квитанцій пасажирів повітряного судна;
o свідоцтво про смерть та документи про правозаступництво для спадкоємців (у разі загибелі чи смерті пасажира);
o акти про пошкодження/втрату багажу;
o документи на перевезення вантажів та пошти;
o акти про пошкодження/втрату вантажу;
o документи реєстрації події з повітряним судном. Відповідно до вищезгаданої Постанови, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі:
o вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, навмисних дій, спрямованих на настання страхового випадку;
o надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
o несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або перешкоджання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (страхової виплати), якщо це не суперечить законодавству.