< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ціна і випуск продукції в довгому періоді часу

Довгий період часу дозволяє конкурентним фірмам вносити певні зміни, які неможливо здійснити в короткому періоді. В короткому періоді існує певне число фірм у галузі, кожна з яких має постійні потужності. В межах цього періоду фірма може припинити виробництво (виробляти нуль одиниць продукції)" але у неї немає достатньо часу для ліквідації своїх активів і виходу з бізнесу. В довго часовому плані фірми, які працюють у галузі, можуть скоротити або розширити свої виробничі потужності. Крім того, число фірм у галузі може збільшуватись або зменшуватись залежно від того, вступають нові фірми у галузь чи залишають її існуючі фірми. З'ясуємо, як ці довгострокові пристосування або зміни впливають на визначення фірмою ціни і обсягу виробництва продукції, а також на формування конкурентної рівноваги в довгостроковому плані.

У довгостроковому плані максимальний економічний прибуток фірма отримує тоді, коли ціна (Р) рівна її довгостроковим граничним витратам (LRМС).

Якщо в певній галузі є економічний прибуток і він більший, ніж в інших галузях, то ця галузь буде привабливою для інших фірм. Інвестори фінансуватимуть створення нових підприємств у цій галузі, щоб отримувати економічний прибуток. Це означає, що в ній фірми отримують додатний економічний прибуток.

Якщо економічний прибуток у галузі набуває від'ємного значення, то фірми не відшкодовують повністю свої економічні витрати. Вони будуть змушені залишати неприбуткову галузь і шукати більш вигідні галузі для вкладання коштів.

Якщо в галузі економічний прибуток рівний нулю, то фірми не мають стимулу для входження в галузь або виходу з неї. Кожна фірма покриває свої економічні витрати і не зацікавлена в тому, щоб залишити галузь. Не існує також стимулу для вступу нових фірм у галузь, оскільки вони не можуть отримати в ній більше, ніж в інших галузях. У такому випадку кількість фірм у галузі буде стабільною і це означає, що галузь знаходиться в рівновазі або у спокої.

Отже, умови, за яких досконало конкурентна галузь знаходиться у стані рівноваги такі:

Ціна і випуск продукції в умовах чистої монополії

Ціну і випуск продукції в умовах чистої монополії можна досліджувати у короткому та довгому періодах часу. З'ясуємо ціну і випуск продукції у короткому періоді часу.

Щоб максимізувати прибуток, монополіст, як правило, вибере таку ціну і випуск продукції, за яких різниця між загальним виторгом і загальними витратами є найбільшою. Наприклад, користуючись табл. 4, визначимо, що наш гіпотетичний монополіст вибере рівень виробництва між 26 і 30 одиницями за певний період часу при ціні між 65,5 і 67,5 гривень. На рис. 8 ця ситуація зображена графічно.

На рівні виробництва між 26 і 30 одиницями, що максимізує прибуток, граничні витрати дорівнюють граничному виторгу.

Розглянемо табл. 5 і рис. 9 та проаналізуємо ринкову

Таблиця 4. Витрати, виторг і прибуток монополіста (у грн.)

Витрати, виторг і прибуток монополіста (у грн.)

ситуацію для монополії. В умовах монополії фірма максимізує свій прибуток, якщо вона встановить такий рівень випуску продукції, за якого граничний виторг дорівнюватиме граничним витратам. Це добре видно з табл. 5 і рис. 9. Легко довести, що це - необхідна умова для максимізації прибутку. За будь-якого рівня виробництва, на якому граничний виторг перевищує граничні витрати, прибуток може збільшуватися внаслідок зростання рівня виробництва, тому що додатковий виторг перевищує додаткові витрати.

Максимізація прибутку методом порівняння ТС і ТR

- -

Рис. 8. Максимізація прибутку методом порівняння ТС і ТR

Таблиця 5. Граничні витрати і граничний виторг монополіста (у грн.)

Граничні витрати і граничний виторг монополіста (у грн.)

Максимізація прибутку монополіста методом порівняння МС і МR

Рис. 9. Максимізація прибутку монополіста методом порівняння МС і МR

Отже, економічний прибуток не буде максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати.

За будь-якого рівня виробництва, на якому граничні витрати перевищують граничний виторг, економічний прибуток може збільшитись унаслідок зменшення рівня виробництва, бо зменшення загальних витрат є більшим, ніж зменшення загального виторгу.

Отже, прибуток не буде максимальним, коли граничні витрати перевищують граничний виторг. Оскільки економічний прибуток не є максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати чи коли граничні витрати перевищують граничний виторг, максимум досягається тільки у разі рівності граничного виторгу з граничними витратами.

Ринкова рівновага монополіста у короткому періоді часу

Рис. 10. Ринкова рівновага монополіста у короткому періоді часу

Законом рівноваги монопольної фірми на ринку є рівність граничного виторгу і граничних витрат. Користуючись цим висновком, можна графічно зобразити ситуацію ринкової рівноваги монополіста в короткому періоді часу.

На рис. 10 зображено криву попиту (D), криву граничного виторгу (МR), криву граничних витрат (МС), криву середніх загальних витрат (АТС).

Ринкова рівновага у короткому періоді виникне при рівні виробництва 0*, за якого криві граничного виторгу і граничних витрат перетинаються.

Якщо монополіст виробляє Q* одиниць продукції, крива попиту показує відповідний рівень ціни Р*. Крім того, оскільки крива середніх загальних витрат показує, що середні витрати становлять АТС*, коли випуск продукції Q*, то економічний прибуток з одиниці продукції становить (Р* - АТС*). Отже, загальний економічний прибуток дорівнює: (Р* -АТС*) o Q*.

Заштрихована площа на рис. 10 відображає економічний прибуток фірми-монополіста.

Слід зазначити, що чиста монополія не гарантує економічних прибутків. Якщо ситуація з попитом і витратами для монополіста несприятлива, то він може нести в короткому періоді збитки (рис. 11).

Графічне зображення збитків монополіста

Рис. 11. Графічне зображення збитків монополіста

Розглянемо тепер ціну і випуск продукції в умовах чистої монополії в довгому періоді часу. У разі ринкової рівноваги чистого монополіста в цьому періоді завжди є економічний прибуток. Якщо монополіст отримує економічний прибуток в короткому періоді часу, то він його буде отримувати і в довгому, оскільки не зіткнеться з конкурентами, яких просто в галузі немає.

Якщо ж монополіст у короткому періоді мас збитки, то він змушений буде шукати іншого, більш прибуткового, застосування для своїх ресурсів. Щоб домогтися прибутків, йому доведеться змінити структуру підприємства.

Якщо ж монополіст у короткому періоді отримує економічний прибуток, то він має вирішити, чи буде більшим прибуток у довгому періоді після зміни розміру підприємства.

Випадок максимізації прибутку монополіста за методом LRМС = МR

Рис. 12. Випадок максимізації прибутку монополіста за методом LRМС = МR

Проілюструємо довгострокову рівновагу прибуткової монопольної фірми (рис. 12). Монополіст у довгому періоді збільшує розмір свого підприємства до тих пір, поки не до-

На рис. 13 зображено випадок, коли рівень попиту такий, що МR в LRМС в точці, де LRМС = LRАС. У цьому випадку монополія будує підприємство, розмір якого відповідає мінімальним довгостроковим середнім витратам LRACmin. Крива короткострокових середніх витрат монополії позначена як SRATC*. її мінімальне значення (SRATC*min) досягається за обсягу виробництва Qm, який характеризує довгострокову рівновагу. Це означає, що монополія домагається всієї можливої в довгостроковому плані економії від масштабу виробництва. Однак монопольна ціна Рm перевищує LRACmin і LRМС.

Ринкова рівновага монополіста в довгостроковому періоді

Рис. ІЗ. Ринкова рівновага монополіста в довгостроковому періоді

Таким чином, при випуску Qm монополія отримує монопольний прибуток, а споживачі не отримують переваг від низьких середніх витрат, оскільки монополіст може встановити ціну вищу, ніж LRACmin

ЛІТЕРАТУРА

  • 1. Піндайк Р. С, РубінфелдД. Л. Мікроекономіка. - Київ: Основи, 1996.-С. 229-262.
  • 2. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Аналітична економія. Ч. 2. Мікроекономіка. Пер. з англ.- Львів: Просвіта, 1999-С. 224-284.
  • 3. Крупка М. /., Островерх П. /., Реверчук С. К Основи економічної теорії: вправи і задачі - Львів: Діалог, 1997.-С. 71-75.
  • 4. Фішер С., Дорнбуш Р., Шмалензі Р. Економіка. Пер, з англ.-Київ: Основи, 1997.-С. 155-173.
  • 5. Ястремський О. /., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки.- Київ: Знання, 1998.- С. 243-262, 467^75.
  • 6. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка / За ред. 3. Ватаманюка та С. Панчишина. - Львів: Інтереко, 1998.-С.649-658. <
  • 7. Крупка М І., ОстроеерхП. /., Реверчук С. К. Основи економічної теорії.-Львів: Діалог, 1997. -С. 221-237.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >