ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ

Переваги менеджменту фермерських господарств на кооперативних засадах

1. Зародження та розвиток кооперації в Україні та світі

Основними напрямками інтеграційних процесів є думка про форму організації виробництва з колективною власністю, добровільна праця, взаємодопомога, гуманні, моральні відносини між людьми. Протягом усієї історії людства ця думка інтуїтивно була притаманна знедоленим верствам населення. На розвиток кооперації впливали релігійно-етичні вчення.

Епоха Відродження

Т. Мор, Т. Компонела (Місто сонця), а пізніше Р. Оуен, Ш. Фур'е - утопічні соціалісти та інші обґрунтовували думку про необхідність соціальної перебудови суспільства. У 20-х роках XIX ст. панувало гасло "У єдності - сила". Р. Оуен вперше вжив слово кооперація. В Англії за власні кошти створив виробничо-споживчі общини (на зразок комуни). Один з засновників "Брайтонської асоціації кооперативного дружнього фонду" - У. Кінг, якого вважають першим теоретиком кооперації, науково-методично розробив систему кооперативної самодопомоги, яку виклав у 28 номерах журналу "Кооператор", який він видавав з 1828 р. по серпень 1830 р. (щомісячно). Вони започаткували кооперативний рух.

Крім того, у Франції - Ш. Фур'е, Ф. Бюше, Л. Блан. - створювали ремісничі кооперативи. У Німеччині - Г. Шульце-Делич - закупівельні та кредитні кооперативи у містах. Представник школи християнського соціалізму Ф. Райфайзен ініціював створення сільських кредитних, закупівельних та збутових кооперативів.

У кінці XIX ст. у світовому кооперативному русі відбулися кількісні та якісні зміни. Створилися гуртові товариства, виникли спілки окремих видів кооперації, з'явилися перші національні спілки, зародилися перші контакти між кооперативними товариствами Великобританії, Франції, Німеччини, Бельгії, Іспанії, Голландії, Данії, Австрії та інших країн. Це були акти солідарності, обміну досвідом кооперативного будівництва, взаємозбагачення кооперативних ідей та принципів діяльності, перші торговельні й економічні зв'язки. Кооператори різних країн вирішили створити міжнародну кооперативну організацію. Її виникненню сприяло й те, що у середині XIX ст. вже існували норми та інститути міжнародного права, які регулювали діяльність міжнародних організацій. Ідеї співпраці кооператорів різних країн зародилися ще на початку XIX ст., проте, були реалізовані 19 серпня 1895 р.

В цей день у Лондоні відбувся Перший установчий Міжнародний кооперативний конгрес, у роботі якого взяли участь 207 представників різних кооперативних організацій з Австралії, Австро-Угорщини, Англії, Бельгії, Голландії, Данії, Італії, Сербії, США, Франції, Швейцарії та спостерігачі з деяких інших країн (Аргентини, Індії, Німеччини, Росії та ін.). Перший конгрес ухвалив рішення про створення Міжнародного кооперативного альянсу (МКА). Його штаб-квартира розміщувалася в Лондоні. Було узгоджено скликати конгреси раз на три роки. Виникнення Альянсу стало прогресивним явищем у громадському житті того часу. Кооперативний рух включився в сферу міжнародних відносин. Другий конгрес Міжнародного кооперативного альянсу відбувся 28 жовтня 1896 р. в Парижі. Він прийняв Статут МКА. В цьому документі сформулювали цілі, принципи та методи діяльності Альянсу, форми й порядок зв'язків з національними організаціями, терміни скликання конгресів Альянсу, норми представництва в його центральних органах, розміри членських внесків, характер діяльності Центрального комітету Альянсу та його бюро.

Другий конгрес обрав Центральний комітет у складі 37 осіб і Бюро (адміністрацію) на чолі з директором, затвердив прапор і робочу мову Альянсу, рекомендував оголосити в усіх країнах один день у році днем кооперації. Третій конгрес МКА (1897 р., Делорт (Голландія) ухвалив резолюцію, в якій закликав усіх членів МКА організувати в кожній країні зовнішньоторговельні кооперативні об'єднання для підтримки зв'язків з бюро Альянсу в Лондоні. У 1900 р. в Парижі відбувся Четвертий конгрес МКА, на якому стався розкол у кооперативному русі: в ньому виділилися дві течії. Першу очолили бельгійські кооператори-соціалісти (Е. Ансель, Л. Бертран), другу - представники Німської наукової школи кооперації Франції (Шарль Жід і де Буав). До 1914 р. відбулося дев'ять конгресів МКА. Під час Першої світової війни діяльність Альянсу припинилася. У 1921 р., в Базелі (Швейцарія) скликали X конгрес МКА, на якому визнали представництво російської Центроспілки в МКА. У 1922 р. при альянсі створені міжнародний кооперативний банківський комітет (сьогодні це Міжнародна кооперативна банківська асоціація (МКБА) - структурний підрозділ МКА) та міжнародний страховий комітет (нинішня Міжнародна кооперативна взаємна страхова федерація (МКВСФ) - секторна організація МКА). У квітні 1923 р. МКА ухвалив постанову про Міжнародний день кооперації, який відтоді святкується щорічно у першу суботу липня.

В 20-30-х роках фашисти Італії, Угорщини, Болгарії, Австрії й Німеччини проводили політику ліквідації кооперативів, якими керували комуністи, соціалісти й безпартійні демократи. Керівництво МКА засудило антикооперативні дії фашистів. Тема боротьби з фашизмом стала домінуючою на XIV конгресі МКА в Лондоні в 1934 р. та на XV конгресі МКА в Парижі у 1937 р. Також, у 1937 р. МКА вперше сформулював і затвердив кооперативні принципи. Друга світова війна перервала розвиток міжнародних кооперативних зв'язків. Замість 1940 р., черговий конгрес МКА відбувся лише у 1946 р. У цьому ж році МКА став однією з трьох перших неурядових організацій, які набули консультативного статусу при ООН. В повоєнні роки конгреси скликалися регулярно й розглядали різноманітні питання політичного, економічного, господарського, соціального характеру. У 1951 р. МКА створює сільськогосподарський комітет для сільськогосподарських кооперативів (сьогодні це Міжнародна кооперативна сільськогосподарська організація (МКСО) - структурний підрозділ МКА).

У 1966 р. на XXIII конгресі МКА у Відні виробили нові принципи МКА. Цей конгрес анулював принцип політичного і релігійного нейтралітету в кооперативному русі. У результаті, було ліквідовано формальну перепону для встановлення тісних контактів з прогресивними профспілковими, жіночими та молодіжними організаціями. У 1968 р. Міжнародний кооперативний альянс в Нью-Делі (Індія) засновує регіональне відділення для країн Азії і Океанії. В жовтні 1972 р. в Варшаві проходив XXV конгрес МКА, який ліквідував категорію членів-кореспондентів, запровадив більш демократичну систему сплати членських внесків і представництва.

Внаслідок цього кооперативні організації молодих національних держав Азії, Африки та Латинської Америки стали повноправними членами МКА. Також, вирішили надалі засідання конгресу проводити раз на чотири роки, а рішення ухвалювати не таємним, а відкритим голосуванням. У 1976 р. відбулася ще одна важлива подія в історії МКА: впроваджено єдине членство для всіх кооперативних організацій-членів. Кожній організації надається лише один голос, незалежно від кількості внесених паїв-внесків.

Отже, МКА здійснив важливий крок до розширення демократії у міжнародному кооперативному русі. У 1982 р. штаб-квартира МКА переміщується з Лондону до Женеви (Швейцарія). В 1990 р. МКА засновує регіональне відділення в Сан-Хосе (Коста-Ріка) для країн Америки. З 1992 р. МКА розпочав децентралізацію управління на чотири регіони: Африку, Америку, Азію і Океанію, Європу. 27-30 жовтня 1992 р. в Токіо відбувся XXX конгрес МКА. На форумі обговорили й прийняли новий Статут, структуру МКА, а також Правила, Процедури й Положення МКА. У 1992 р. Генеральна Асамблея ООН (резолюція 47/90 від 16 грудня) проголосила в честь століття з дня утворення Міжнародного кооперативного альянсу першу суботу липня 1995 р. Міжнародним днем кооперативів.

• 7 лютого 1995 р. Генеральна Асамблея ООН (резолюція 49/155) запропонувала урядам, відповідним міжнародним організаціям, спеціалізованим установам і національним і міжнародним кооперативним організаціям щорічно, починаючи з 1995 р., відзначати у першу суботу липня Міжнародний день кооперативів. У 1995 р. МКА переглянув кооперативні принципи і цінності, додав сьомий принцип "Турбота про громаду" і затвердив їх. У 1996 р. МКА утворив Міжнародну оздоровчу кооперативну організацію (МОКО) яка репрезентує кооперативи здоров'я. В 1999 р. МКА підписує Меморандум з Продовольчою і сільськогосподарською організацією об'єднаних націй (ФАО) про співробітництво і підтримку в галузі сільськогосподарського кооперативного розвитку. У 2000 р. МКА приймає стратегію з забезпечення гендерної рівності. 19 грудня 2001 р. Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію, якою визначено основні напрямки політики для створення сприятливих умов кооперуванню. Резолюція пропонує державам-членам ООН визнавати ці напрями при внесенні змін у свою кооперативну політику та спеціальне кооперативне законодавство.
• 90-та сесія Генеральної конференції Міжнародної організації праці (МОП) у Женеві прийняла "Рекомендацію про сприяння розвиткові кооперативів" (рекомендація 193 від 20 червня 2002 р.), яка призначена допомогти урядам, профспілкам та організаціям роботодавців визначитись стосовно способів і засобів підтримки кооперативів. У 2004 р. МКА і МОП підписали Меморандум, спрямований на подолання бідності і створення робочих місць. У цьому ж році прийнята Стратегія МКА у боротьбі з ВІЛ/ СНІД. 6 червня 2008 р. Міжнародний кооперативний альянс затвердив нову редакцію статуту організації. У 2009 р. Президентом МКА вперше обрали жінку Дейм Паулін Грін.