< Попер   ЗМІСТ   Наст >

19.2. Класифікація методів виховання

Класифікація методів – це побудована (складена) за певною ознакою система методів.

Класифікація дозволяє вказати в методах загальне й специфічне, суттєве й випадкове, теоретичне й практичне, сприяючи їх усвідомле­ному вибору, найефективнішому використанню. Використовуючи класифікацію, педагог не лише чітко уявляє собі систему методів, але й краще розуміє призначення, характерні ознаки різноманітних мето­дів і їх модифікацій.

Будь-яка класифікація розпочинається з визначення загальних основ і виділення ознак для групування об'єктів, що є предметом класифікації. В сучасній педагогіці існують десятки класифікацій, одні з яких більш придатні для вирішення теоретичних завдань, інші ж, викликають практичний інтерес. У більшості систем методів логічні основи класифікації виражені нечітко, тому в практично значимих класифікаціях основою слугують не один, а кілька важливих і загаль­них аспектів методу.

За характером методи виховання поділяють на переконання, вправи, заохочення і покарання (M.І. Болдирєв, М.К. Гончаров, Ф.Ф. Корольов та ін.). В даному випадку загальна ознака "характер методу" містить у собі спрямованість, використання, особливість та деякі інші ознаки методів.

Т.А.Ільїна, І.Т. Огородников та ін. характер методів трактують більш узагальнено, їх система містить у собі методи переконання, організації діяльності, стимулювання поведінки школярів.

У класифікації І.С. Мар'єнка названі такі групи методів вихо­вання, як пояснювально-репродуктивні, проблемно-ситуаційні, мето­ди привчання і вправ, стимулювання, гальмування, керівництва, само­виховання.

За результатами методи впливу на вихованця поділяють на два класи:

1. Впливи, що створюють моральні настанови, мотиви, відно­шення, сприяють формуванню уявлень, понять, ідей.

2. Впливи, що утворюють звички, які визначають той або інший тип поведінки.

Нині найбільш об'єктивною і зручною є класифікація методів виховання на основі спрямованості — інтегративної характеристики, що містить у собі єдність цільового, змістового і процесуального аспектів методів виховання (Г.І. Щукіна). У відповідності з цією характеристикою виділяються три групи методів виховання:

  • 1. Методи формування свідомості особистості.
  • 2. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
  • 3. Методи стимулювання поведінки і діяльності.

Методи виховання

Методи формування свідомості особисто­сті Методи організації діяль­ності і формування досві­ду поведінки Методи стимулю­вання
Переконання Розповідь, бесіда,

етична бесіда, пояснення, діалог, лекція, доповідь, диспут, навію­вання, інструктаж, приклад
Вправи Вправи, привчання, педагогічна вимога, громадська думка, доручення, виховні ситуації Мотивації Змагання,

заохочення,

покарання

На думку Л.Ф. Спірина і Н.Є. Щуркова, для практичної роботи вчителя найзручнішою є така класифікації методів виховання:

¾ методи, за допомогою яких, перш за все, формуються погляди (уявлення, поняття) вихованців і здійснюється оперативний обмін інформацією в педагогічній системі між її членами;

¾ методи, за допомогою яких організується діяльність вихован­ців і стимулюються її позитивні мотиви;

¾ методи, за допомогою яких здійснюється стимулювання само­оцінки і надається допомога вихованцям у саморегуляції їхньої пове­дінки, в саморефлексії (самоаналізі), самовихованні, а також офіційно оцінюються вчинки учнів.

До першої групи належать різноманітні види викладу і повідом­лення інформації (роз'яснювальної і інструктивної) в формі розповіді, пояснення, бесіди, лекції, навіювання, інструктажу, доведення, реплі­ки, звернення-заклику та ін. Всі ці види інформаційного впливу мають функцію переконання і з їх допомогою педагоги вирішують відповід­но головне завдання: сформувати погляди на те, "що таке добре, а що таке погано" погляди на Добро і Зло, на те, що допустиме і недопус­тиме. Звичайно, разом з цим світоглядним розвитком і на його основі формуються (і стимулюються) позитивні мотиви діяльності і спілку­вання. Цю групу інформаційних впливів називають методами переко­нань.

До другої групи належать: різноманітні завдання пов'язані з дія­льністю, (індивідуальною і груповою) у вигляді доручень, вимог, змагань, вправ, показу зразків і прикладів, створення ситуації успіху тощо. Це методи вправ (привчань).

До третьої групи належать: різноманітні види заохочень, заува­жень, покарань, ситуацій контролю і самоконтролю, ситуації довір'я, критики й самокритики. Це — методи оцінки й самооцінки.

Не важко помітити, що ця класифікація методів виховання май­же повністю співпадає з класифікацією, запропонованою Г.І. Щукіною.

Але охарактеризуємо детальніше кожну з трьох (за класифікаці­єю Г.І. Щукіної і Л.Ф. Спірина та Н.Є. Щуркова) груп методів вихо­вання.


 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >