< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

Набуло поширення і таке явище, як "сурогатне материнство", коли народження дитини визначається контрактом, на замовлення бездітного подружжя, а інколи — із метою продажу немовлят. Практика сурогатного материнства виявляє складні правові й етико-моральні проблеми. Відомий правовий прецедент у США: сурогатна мати не могла забути народжену дитину і згодом звернулася до суду з позовом про її повернення. Суд визнав правомірність клопотання матері.

Існує і певний прогрес медицини, зокрема штучне запліднення, яке дає змогу якось розв'язати проблему бездітних шлюбів.

У США метод штучного запліднення визнаний 1960 р. Тут у такий спосіб лише до 1985 р. народилися близько 25 тис. американців. У Каліфорнії створено "банк сперми", зокрема, від Нобелівських лауреатів, вчених, акторів (більшість з них беруть участь у програмі благодійно). Жінка може вибрати репродуктивний матеріал і народити дитину (вартість послуги — 3 тис. дол.). Проте вона не буде знати, кому зобов'язана вирішенням проблеми материнства, адже відповідний Закон охороняє таємницю донорства.

В Англії перша дівчинка за методом штучного запліднення ("з пробірки") народилася 1978 р.

Практика репродуктивної медицини поширена, наприклад, у Росії, хоча законодавство з цих питань не розроблено (тобто, діє принцип: що законом не заборонено, то дозволено). У створенні банку даних беруть участь чоловіки віком до ЗО років, у яких обов'язково перевіряють стан здоров'я, в тому числі психічний (вартість порції донорського матеріалу — 100 дол.). Тут діє програма "Еко", впроваджено новий метод штучного запліднення, народження "дітей з пробірки"; також можна запланувати стать майбутньої дитини (за З тис. дол.), хоча стовідсоткова гарантія неможлива. У багатьох країнах такі експерименти заборонено.

Методи репродуктивної медицини та сурогатне материнство зумовили народження 16 листопада 2005 р. хлопчика Гоші. Його батько, Андрій, помер у Санкт-Петербурзі 2003 р. (за два роки до появи на світ сина); 19-річний Андрій перебував на лікуванні в Ізраїлі, де збереглися його статеві клітини. Мати Андрія, Катерина Захарова, знайшла жінку для функції "сурогатної матері" і "замовила" собі внука. Народження Гоші створило серйозний правовий прецедент, оскільки потрібно передусім юридичне усиновлення хлопчика, а потім внук Катерини Захарової може бути визнаний як її син.

В Україні також діють центри сурогатного материнства (близько 19), поширені методи репродуктивної медицини (перша дівчинка "з пробірки", за програмою "Еко" народилася 7 лютого 1986 р.).

Серйозні соціальні та медичні проблеми має СНІД (синдром набутого імунодефіциту).

Всесвітня організація охорони здоров'я та відповідні національні служби основними складовими профілактики СНІДу вважають поширення санітарно-просвітницьких знань і пропаганду здорового способу життя серед населення, передусім молоді. СНІД спричиняє вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Джерелом ВІЛ є хворі на СНІД, тобто вірусоносії. Основними шляхами передачі ВІЛ вважаються: статевий; з препаратами крові або через медичні інструменти, на яких може бути уражена вірусом кров; перинатально-внутрішньоутробний (від матері до дитини).

В Україні діє чинна кримінальна відповідальність за свідоме ураження вірусом імунодефіциту.

Нагального розв'язання потребують проблеми ретровірус-ної терапії. Набуває поширення діяльність (зокрема у Києві) громадських центрів соціальних послуг для людей, які живуть з ВІЛ-СНІД.

Відтворення людського роду і виховання дітей — взаемозумовлені функції сім'ї.

Пісні про родинне життя з глибокою шаною оспівують образ жінки-матері. Ніжна любов матері до дитини виражена у колискових піснях. Колискові пісні вирізняють глибокий ліризм, проста мелодія, розмірений ритм (у такт гойдання), традиційні персонажі (сон, дрімота, кіт та ін.).

Ой ходить сон коло вікон.

А дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти:

  • — Де будемо ночувати?
  • — Де хатина теплесенька.

Де дитина малесенька,

Там будемо ночувати,

Мале дитя присипляти.

Низку віршів, названих "колисковими", написали Тарас Шевченко, Олександр Олесь, Максим Рильський, Микола Малишко.

Психологічний і моральний зв'язок матері та дитини особливо поглиблюється, коли мати годує дитину грудним молоком. Проте більшість сучасних молодих матерів уже з двох-трьох місяців цього не роблять, що призводить до суттєвого зниження природного захисту малюків від хвороб.

На жаль, традиції грудного вигодовування немовлят в Україні перервані, хоча в психології українців дослідники вбачають певну спільність з селянськими традиціями годування немовлят, що простежується загалом у сім'ях різного стану. Тобто дитина споживає материнське молоко не за усталеним розкладом годин, а за бажанням, відчуваючи голод. За такого піклування, впродовж подальшого життя, людина інстинктивно відчуватиме впевненість, виявлятиме довір'я до себе і до життя (українське "якось воно буде" навіть у скрутні години). Можливо, у цьому й укорінений життєвий оптимізм, морально-психічна стійкість українського народу в його історичних випробуваннях (Цимбалістий, 1992).

Трапляються випадки народження дитини неповнолітніми матерями.

Відповідно до звичаїв народу, зокрема у циган, поширені ранні шлюби і народження дітей з 12 років; бабусею стають у 27 років, прабабусею — у 42 роки.

За статистикою, в Росії кожні десяті пологи відбуваються до 14 років. Лише у 2004 р. з'явилось понад 9 тис. дітей, народжених неповнолітніми матерями, котрі не досягли 16 років. Під назвою "Маленька мама" функціонує єдиний у Росії притулок, де неповнолітні мами вчаться опікуватися своїми дітьми. А в м. Новосибірську, наприклад, встановлено пам'ятник хлопчикові Антону й усім дітям, які зазнали насилля. Антон у п'ять років помер від виснаження і побоїв; рідні — дід, бабця, мати — не давали йому їсти, прив'язували до ліжка дротом; усі вони судом покарані на 14 років позбавлення волі.

Найприхованіший вид злочину — сексуальне насильство, яке здійснюють дорослі до дітей і підлітків, у тому числі й батьки над своїми дітьми.

Відомі й приклади безвідповідального ставлення батьків до виконання своєї соціальної функції — виховання дітей. Серйозні правові, економічні, соціокультурні, психолого-педагогічні наслідки мають проблеми покинутих дітей (нерідко матері відмовляються від дітей ще у пологових будинках), насильства над дітьми в сім'ї, дитячої безпритульності, як і сумнозвісний феномен "Мауглі" (у тому числі в Україні), дитячого усиновлення загалом і зарубіжного зокрема.

Невиконання батьками обов'язків з виховання дітей, опікування дітьми чи скоєння ними протиправних дій стосовно дітей призводить до позбавлення батьківських прав.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >