< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Соціологічний практикум. Організація і проведення соціологічних досліджень

Розробка програми соціологічного дослідження

Підготовка до проведення соціологічного дослідження та його етапи

Необхідність практичного використання знань у соціології

У попередніх розділах розглянуто переважно проблеми теоретичної соціології. Коли ж ішлося про емпіричну соціологію, то виклад матеріалу був побудований таким чином, аби дати уявлення про основні напрями соціологічних досліджень, здійснюваних українськими і зарубіжними соціологами, та досягнуті ними результати. У цьому останньому випадку ми не торкалися процедури організації і проведення соціологічних досліджень, оскільки це є предметом окремого викладу. Водночас необхідність введення до підручника спеціального практикуму про основні процедури збирання та аналізу первинної соціологічної інформації зумовлена тим, що молоді спеціалісти - випускники сучасних вищих навчальних закладів у процесі майбутньої праці за фахом неодноразово матимуть потребу практичного використання набутих знань із соціологи. Вони починатимуть професійну діяльність в умовах ринкових трансформацій, а це означатиме вимогу жити й діяти в докорінно змінених обставинах. Тут не допоможе досвід батьків і представників старших поколінь, оскільки вони жили і працювали в зовсім іншій системі соціальних вимірів і координат. Мало придатними будуть і закордонні рецепти та моделі розвитку, адже вони вироблені для інших часів та інших народів.

Насильно втягнутий у комуністичний експеримент український народ тепер шукає своїх шляхів повернення на магістральний путь уселюдського поступу. Унікальність посткомуністичної ситуації полягає в тому, що у світі немає ще досвіду безболісного переведення країн колишнього "соціалістичного табору" на рейки нормального цивілізованого розвитку. Тому молодим спеціалістам доведеться розв'язувати багато проблем не лише фахового, а й загальносоціального характеру. У цьому їм може суттєво допомогти соціологія.

Значення соціологічних досліджень у праці молодого спеціаліста

Крім загальних знань про суспільство, в якому ми живемо, соціологія стане у пригоді й тоді, коли треба буде вирішувати конкретні проблеми і конфліктні ситуації за місцем праці. Як досягнути ефективності виробництва в умовах економічної кризи, краще організувати працю підлеглих, знайти розв'язання проблем плинності кадрів або "погасити" конфлікт, що загрожує перерости у страйк - на ці та інші запитання допоможуть знайти відповіді соціологічні дослідження. Сучасний молодий спеціаліст - це не лише фахівець у своїй сфері професійної діяльності. Вів одночасно має бути знавцем людських душ, знати й розуміти потреби і запити тих, з ким він працює, добре володіти ситуацією і бачити тенденції розвитку на майбутнє.

Конфліктна ситуація на виробництві та шляхи її дослідження

Отже, уявімо собі, що після успішного закінчення вищого навчального закладу ви приходите на своє перше місце праці й одразу потрапляєте у вир конфлікту між робітниками й адміністрацією. Вам як керівникові середньої ланки доведеться бути у сфері цього конфлікту й ухвалювати якісь рішення для його розв'язання Один із можливих варіантів дій - проведення соціологічного дослідження, яке має на меті з'ясування причин конфлікту та аргументів обох сторін, задіяних у ньому.

Але з чого почати?

Етапи соціологічного дослідження

У загальному вигляді етапи проведення соціологічного дослідження розгортаються у такій послідовності:

  • o Виявлення проблемної ситуації.
  • o Формулювання проблеми дослідження.
  • o Розроблення програми соціологічного дослідження.
  • o Проведення соціологічного дослідження.
  • o Аналіз одержаної соціологічної інформації.
  • o Підготовка науково обґрунтованих рекомендацій за наслідками дослідження.
  • o Прогноз ситуації на майбутнє.

Фіксація проблемної ситуації

Безпосереднім приводом для проведення практично орієнтованого соціологічного дослідження звичайно є та чи інша соціальна проблема або проблемна ситуація, яка стосується певних груп людей, їхніх інтересів і потребує вирішення. Фіксація проблемної ситуації та з'ясування її суті передують соціологічному дослідженню, утворюючи попередній етап соціологічного аналізу. Отже, предметом емпіричного соціологічного дослідження є певна соціальна проблема (у нашому випадку - конфлікт між робітниками та адміністрацією конкретного підприємства в одній зі сфер економіки).

Суть проблемної ситуації

Проблемна ситуація, як вважає В. Ядов, - це стан "знання про незнання", тобто необхідність вивчення якоїсь галузі соціального, в якій виникає порушення її нормального функціонування. Для організаторів соціологічного дослідження соціальна проблема виникає як стан знання про незнання якісних і кількісних змін, тенденцій розвитку певного процесу. Або, іншими словами, ми знаємо, що на виробництві виник конфлікт, але поки що не знаємо, які є його причини та як можна його розв'язати.

Ознаки соціальної проблеми

Соціальна проблема є завданням соціальної дії і характеризується певними ознаками. По-перше, це прагнення до зміни соціальної ситуації, що склалася в колективі людей, що його належить досліджувати. При цьому ступінь усвідомлення проблеми дослідником буває різним - від нечіткого вгадування до цілком визначеного формулювання. По-друге, завжди є певна кількість варіантів вирішення соціальних проблем, причому кожен із них має свої наслідки. Що складнішою є соціальна система, в якій виникає проблема, то розмаїтішими будуть шляхи її вирішення. Тому соціологічний аналіз повинен розглядати соціальну проблему з огляду на основні параметри соціальної системи. У нашому випадку конфлікт на конкретному виробництві доцільно розглядати у взаємозв'язку із загальним станом нашого суспільства, у конкретному соціальному просторовому і часовому вимірі.

Формулювання проблеми дослідження

Наступний крок - це переведення проблемної ситуації у формулювання наукової проблеми. Для цього треба:

  • - встановити реальне існування проблеми (тобто з'ясувати, чи є показники, котрі характеризують цю проблему, чи є облік і статистика щодо цих показників і чи вони достовірні);
  • - виокремити найсуттєвіші елементи або фактори проблеми (у нашому випадку це означає виявити, які соціальні групи й особи беруть участь у виникненні та можливому вирішенні проблеми конфліктності, який вплив на це мають їхні інтереси, чи зацікавлені вони в уникненні назрілого конфлікту тощо);
  • - визначити вже відомі елементи проблемної ситуації, що не потребують спеціального аналізу і є інформаційною базою для розгляду невідомих елементів (наприклад, дані обліку і статистики виникнення та розв'язання конфліктних ситуацій у минулому);
  • - вирізнити у проблемній ситуації головні й другорядні компоненти для визначення основного напряму дослідницького пошуку;
  • - проаналізувати вирішення аналогічних проблем, які вже розроблено раніше (для цього треба опрацювати дотичну наукову літературу, провести бесіди-консультації з компетентними фахівцями-експертами, спеціалістами з цих проблем - ученими або практиками з великим досвідом у відповідній галузі).

Характеристики виробничої проблеми

На думку російських соціологів О. та К. Радутіних, виробнича проблема може бути описана за допомогою п'яти основних характеристик:

  • 1) суть, або зміст. Наприклад, визначаючи проблему, необхідно з'ясувати, чому ми вважаємо, що соціальна напруженість у трудовому колективі висока. Порівняно з якими стандартами вона низька або висока? Може, це ще не трудовий конфлікт, а лише його перші ознаки?
  • 2) організаційне і фізичне місцезнаходження. В якому організаційному підрозділі (дільниці, бригаді, відділі, філії) і на якому фізичному об'єкті (підприємстві, приміщенні, складі, конторі) виявлено проблему? Якого поширення вона набула? Які виробничі й управлінські підрозділи вона заторкнула?
  • 3) володіння проблемою. Чи є проблема "відкритою" (тобто знайомою всім) або "закритою" (тобто відомою лише певній групі осіб)? Які конкретно люди (управлінці, спеціалісти, робітники, службовці, допоміжний персонал) причетні до проблеми і найбільше зацікавлені в її вирішенні?
  • 4) абсолютна й відносна величина. Наскільки проблема важлива в абсолютних величинах (наприклад, обсяг утраченого робочого часу або фінансів; об'єм невикористовуваних виробничих потужностей або кількість простоїв)? Як вона впливає на підрозділи, в яких її зафіксували, і на людей, причетних до конфлікту? Наскільки проблема є важливою для організації чи підприємства взагалі?
  • 5) часові межі. Відколи існує ця проблема? Чи вона з'явилася лише раз, кілька разів, чи виникає періодично? Якою є тенденція: проблема стабілізується, посилюється чи послаблюється?

Унаслідок такого попереднього аналізу, здійсненого на підготовчому етапі, проблемна ситуація чітко окреслюється, вкладаючись у формулювання проблеми. На цій основі, власне, і можна розпочати соціологічне дослідження. Але спочатку необхідно здійснити вироблення програми.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >