< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Молодь у сучасному суспільстві

Кого вважати молодим? Що означає громадянське повноліття? Нові соціальні ролі: додаткові обов'язки чи зростаючі можливості? Чи зберігає освіта свій престиж в очах молодих? Чи є майбутнє в платного навчання? Чому сьогодні важко влаштуватися на роботу випускнику вузу? Молодіжна культура: бути подібним чи відрізнятися?

Цей параграф написаний не тільки для вас, але і про вас. Саме ви, 16-17-літні, що ще сидите за шкільною партою, але вже спрямовані в інше, велике життя, знаходитеся в тій чудовій і дуже відповідальній порі життя, яке і називають молодістю чи юністю. Це погляд на вас і ваші проблеми з позицій людей старших поколінь. Можливо, він не цілком збігається з вашим власним уявленням "про час і про себе". Однак задумайтеся над наведеними тут фактами і судженнями: це розсуне межі особистого досвіду, а можливо, внесе і певні зміни у ваші погляди й оцінки.

ВІД ДИТИНСТВА - ДО ДОРОСЛОСТІ

Звичайно на шляху дорослішання виділяють два етапи: підлітковий період і юність. Однак вікові рамки кожного з етанів досить розпливчасті. У сучасній вітчизняній психології підлітковим найчастіше вважається вік 1115 років, а раннім юнацьким 16-18 років, однак у ряді випадків верхньою межею виступає 20-літній вік. З західної психології до нас прийшов термін тінейджер, що охоплює молодих людей від 13 до 19 років, тобто у віці, що позначається числівниками, які закінчуються на "teen" (thirteen - nineteen).

Молодь як соціальну групу виділяють найчастіше соціологи і відносять до неї людей у віці від 16 до 25 років (деякі дослідники включають у неї людей до ЗО років).

Але не так істотні вікові межі, як характерні специфічні риси молодіжної свідомості і поведінки.

Ж.-Ж. Руссо називав юність другим народженням людини, підкреслюючи тим самим глибину і значимість змін, що відбуваються на цьому життєвому етапі; у юності завершується фізичне дозрівання людини, розвиваються її інтелект і воля.

Один з головних, на думку психологів, результатів цього періоду - відкриття власного "Я". Якщо для підлітка важливі, в першу чергу, зовнішні події, учинки, то з вступом у пору юності усе більшу значимість для людини здобуває її внутрішній світ. Власні думки і почуття стають не меншою реальністю, ніж навколишня дійсність.

Людина все чіткіше і глибше усвідомлює свою індивідуальність, неповторність. І якщо в підлітковому віці в багатьох переважало прагнення бути такими, як інші, то в юності власна унікальність усвідомлюється як цінність; її розвивають, її демонструють.

ГРОМАДЯНСЬКЕ ПОВНОЛІТТЯ

318 років відповідно до Конституції нашої держави громадянин України може самостійно здійснювати в повному обсязі свої права й обов'язки. Сьогодні наш основний закон гарантує кожному, як ви вже знаєте, широкий спектр прав і свобод: громадянські і соціально-економічні права (право на власність, вільну працю, освіту, охорону здоров'я тощо), політичні права (право на об'єднання, участь в управлінні державою, право обирати і бути обраним), особисті права (право на життя, свободу й особисту недоторканність, право на волю пересування тощо), а також свободу совісті, думки і слова, засобів масової інформації.

Досягнувши 18-літнього віку(а жінки - 17-літнього), громадянин може вступити в законний шлюб. Разом з тим, при наявності поважних причин (вагітність, народження дитини, безпосередня загроза життю однієї зі сторін) місцеві органи влади мають право знизити шлюбний вік.

Повна правоздатність припускає не тільки можливість використовувати права, але і необхідність виконувати певне коло громадянських обов'язків. Відповідно до Конституції України до них відносяться: дотримання Конституції і законів країни, турбота батьків про дітей, а також дітей, якщо вони досягли 18 років і працездатні, про своїх непрацездатних батьків, своєчасна сплата законних податків і зборів, охорона природи, пам'яток історії і культури. Обов'язковим є одержання основної загальної освіти. Обов'язком громадян України є захист Батьківщини. Законом передбачено, що призову на військову службу підлягають чоловіки - громадяни України у віці від 18 до 25 років, які не мають права на звільнення чи відстрочку від призову на військову службу.

Набуття всієї повноти прав і обов'язків змінює становище молодої людини й істотно розширює її можливості. Ролі дитини і підлітка в основному пов'язані з сім'єю (син, дочка, брат, сестра, онук), школою (учень), різними формами дозвільної діяльності (учасник спортивної секції). Надалі при збереженні деяких колишніх соціальних позицій (син, брат тощо) з'являються нові: студент, робітник, військовослужбовець, виборець, член політичної партії, батько, учасник однієї з громадських організацій тощо.

Однак у юності, як відзначають психологи, багато з нових ролей не засвоюються всерйоз і остаточно, а ніби приміряються, випробуються. Молодості властиво шукати, вибирати, пробувати. І старші покоління ніби резервують за молодими "право на помилку", на деякий необдуманий вчинок чи ризиковану дію: "Молодому помилка - посмішка, старому - гірка сльоза". Але така широта вибору соціальних ролей і високий ступінь свободи молодих затвердилися в суспільстві порівняно недавно.

У минулому перехідний період від дитинства до дорослості був набагато коротшим. Протягом багатьох століть досвід, накопичений старшими поколіннями, передавався молоді шляхом включення її безпосередньо в трудову діяльність, яка починалася дуже рано.

У селянських родинах дітям уже з п'ятилітнього віку доручалася певна робота. Молодші в сім'ї училися не стільки "говорячи і слухаючи", скільки беручи участь. Багато сторін життя були жорстко регламентовані, і навіть у молоді роки залишалося мало простору для незалежних і самостійних дій.

Так, ще в XIX ст. вибір чоловіка не був особистою справою, що стосувалася тільки молодих людей, тих, що зібралися одружитися. Підготовка до шлюбу регулювалася родичами. Нерідко шлюби укладалися через посередників - свах: знаючи "придатних" (за матеріальним становищем, походженням) кандидатів, вони за відповідну винагороду влаштовували потрібний шлюб.

У нинішніх умовах самостійне доросле життя для багатьох починається досить пізно: подовжився період навчання, професійної підготовки молоді, чимало і тих, хто відкладає на майбутнє і створення власної сім'ї.

Молодих нерідко обвинувачують в інфантилізмі (від лат. infantilis -дитячий), тобто в прагненні до утриманства, вимогах постійної турботи інших про себе, заниженої критичності стосовно себе.

Очевидно, ідо такі прояви не рідкісні у молодіжному середовищі. Разом з тим, сам факт набуття молодою людиною всієї повноти громадянських прав і обов'язків свідчить про те, що суспільство уже визнає за нею високий ступінь соціальної зрілості, розвинуте почуття відповідальності, здатність приймати рішення, керуючись не тільки особистими інтересами, але і громадянськими почуттями.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >