Заповнення розрахункової квитанції при службовому внеску і службовій видачі грошей
Операція "службовий внесок" передбачає видачу з каси підприємства на місце проведення розрахунків (у шухляду РРО) розмінної монети, а "службова видача" — здачу виторгу з місця проведення розрахунків (із шухляди РРО) у касу підприємства для зарахування на поточний рахунок.
Такі записи робляться в розрахунковій квитанції у випадках (табл. 4.47):
Таблиця 4.47
Запис "службовий внесок" |
Запис "службова видача" |
|
— коли службова особа підприємства (підприємець) вилучає гроші з місця проведення розрахунків протягом робочого дня |
Суму грошей, що підлягає службовому внеску або службовій видачі, заносять у корінець квитанції з відповідною оцінкою. З метою недопущення повторного використання такої квитанції її відривну частину необхідно погасити. Найпростіший спосіб погашення — перекреслювання (приклад заповнення № 1).
Службовий внесок коштів у касу підприємства і службова видача засобів оформляється касовими ордерами форми № ДО-1 і № КО-2 у загальному порядку.
Заповнення розрахункової квитанції при продажі товару
У корінці і відривній частині квитанції необхідно зазначити вручну, штампом або друкованим способом (як було сказано вище) повну суму розрахунку і всі обов'язкові реквізити квитанції.
Якщо покупець вимагає відобразити дані, не передбачені формою цього документа (наприклад, вказати номер і дату договору тощо), то касир може це зробити на зворотній стороні відривної частини квитанції.
Порядок заповнення розрахункової квитанції при продажу товарів (у разі поломки РРО, відключення електроенергії), наведені у прикладі № 2.
Заповнення розрахункової квитанції при продажі товарів зі знижкою
Якщо підприємство надає знижки або надбавки до вартості товару, то загальну суму знижки (надбавки) касир вказує і в корінці, і у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку позначенням ("ЗН" — знижка або "НД" — надбавка). Порядок заповнення розрахункової квитанції магазином, що надав покупцю 5 % знижку на тканину пошивну (при виході РРО з ладу), наведено у прикладі № 3.
Приклад заповнення № 2
Приклад заповнення № 3
Заповнення розрахункової квитанції при поверненні покупцю грошей
При поверненні товару і видачі грошей суму розрахунку відображають у корінці та у відривній частині квитанції зі знаком "-" (мінус) (приклад заповнення № 4).
Якщо сума виданих грошей зменшує податкові зобов'язання продавця — платника ПДВ, то в корінці квитанції, крім повної суми повернення, вказується і сума зменшення зобов'язання ПДВ (20 %).
Крім того, якщо платником ПДВ здійснюється розрахункова операція з повернення грошей, продавець оформляє Розрахунок коригування ПДВ (у двох екземплярах) за формою додатка 2 до податкової накладної, а також накладну або інший документ, що підтверджує повернення товару. Такий порядок оформлення повернення є обов'язковою умовою для зменшення податкового зобов'язання відповідно до ст. 192 розділу V ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн, необхідно оформити Акт на видачу грошей. Обов'язкові реквізити акта наведені в пункті 9.4 Порядку реєстрації і ведення книг РРО і розрахункових книжок. Як варіант у табл. 4.48 представлена форма такого акта.
Акти про повернення грошей зберігаються в бухгалтерії протягом трьох років. У разі відсутності бухгалтерії в суб'єкта підприємницької діяльності такі акти підклеюються на останній сторінці книги РРО.
Будь-які виправлення ні в корінцях, ні у відривній частині квитанції не допускаються. У цьому випадку, а також при ушкодженні (наприклад, розривах) квитанція анулюється. Для цього в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції робиться позначка "АНУЛЬОВАНО", що завіряється підписом особи, яка здійснює розрахунки.
Таблиця 4.48